Увечері 22 вересня в центрі Одеси сталася подія, яка потрясла місцеву громадськість. Чоловік років сорока, важко дихаючи, вбіг у двір свого будинку. Він кілька разів падав, піднімався на ноги, знову падав, поки не втратив свідомість біля входу до під'їзду. Жінка, яка вигулювала собаку, першою помітила пораненого. За її словами, він встиг попросити: «Викликайте швидку, в мене стріляли». Це був Олег Михайлик, одеський активіст, на якого вчинили замах.
Сусідка розповідає, що одразу викликала медичну допомогу. Неподалік входу в двір вона побачила забризканий кров'ю кавун і чек із магазину. Саме цей чек згодом допоміг встановити точний час та місце нападу.
Михайлик відомий в Одесі своєю активною позицією проти незаконної забудови на морському узбережжі та критикою мера Труханова. Він також очолює місцевий осередок партії «Сила людей». Напад на активіста поповнив сумну статистику нападів на громадських діячів у місті. Наступного дня під місцевою поліцією зібралися натовпи мітингувальників.
Правоохоронці швидко відрапортували про затримання трьох підозрюваних — громадян Грузії з кримінальним минулим. Однак журналісти «Слідства.Інфо» виявили, що докази у справі не надто переконливі.
У день нападу Олег пікетував незаконну забудову. Повернувшись додому, він зайшов у магазин по продукти, припаркував машину на парковці неподалік вулиці Пушкінської, а потім знову зайшов у супермаркет — цього разу по кавун. За словами його друга Геворга Єганяна, напад стався, коли Олег переходив дорогу на своїй стороні.
Куля пройшла крізь руку і застрягла у легені. Активіста доставили в лікарню у тяжкому стані. Він втратив багато крові, але вижив. За словами його товариша Михайла Кузаконя, голови місцевого осередку «Народного Руху», Олег пробіг ще понад 50 метрів у напрямку свого будинку після поранення. Кузаконь розповідає, що Михайлик пам'ятає мало про сам момент нападу — це, на його думку, наслідок шоку.
Місцева журналістка Катерина Маденс бачила запис із камер спостереження, який вилучила поліція. На відео видно, як машина повернула, уповільнилася, пролунав постріл, і авто поїхало. Однак розпізнати машину на записі не вдалося через засліплення від фар.
Замах вирізняється своєю зухвалістю — його здійснили не в дворі, як спершу повідомили ЗМІ, а в людному місці центру міста, приблизно за сотню метрів від головного управління обласної поліції, на перетині вулиць Єврейської та Осипова. Інформація з чеку допомогла встановити точне місцезнаходження.
Олег заходив у магазин «Обжора» на Єврейській вулиці о 20.49. Сусідка викликала швидку о 20.51. У цей двохвилинний проміжок активіст пережив напад і дістався додому. Отже, постріл, імовірно, стався о 20.50.
Парковка, де Олег залишив авто, розташована на тій же Єврейській вулиці, на кілька кварталів вище магазину. Він залишив машину і попрямував вниз до супермаркету. Імовірно, у цей час за ним уже стежили.
Наступного дня місцеві журналісти отримали оперативну інформацію від одеського правоохоронця — зображення з вуличної камери, на якому зафіксовано сіре авто із затонованими вікнами. Журналісти знайшли перехрестя, через яке рухалася машина — це перетин вулиць Єврейської та Пушкінської. Час зйомки на зображенні камери — 20.42. Напад здійснили через сім-вісім хвилин. Це авто могло рухатися вулицею у той же час, коли активіст йшов у магазин.
Увесь шлях з парковки до магазину оснащений відеокамерами на фасадах будівель. Більше того, зйомка ведеться й з управління поліції, яке Олег також минав. Правоохоронці мали можливість детально відстежити пересування авто.
Катерина Маденс підтверджує, що машина, з якої стріляли, до місця злочину рухалася вздовж управління поліції. «Тобто вона потрапила на всі камери — і поліції в тому числі. Для них нескладно встановити машину, її номери і причетних до злочину за будь-якими камерами», — пояснює журналістка.
Утім, у суді, коли прокуратура просила взяти під варту підозрюваних, ані сіре авто, ані зображення будь-яких інших машин з камер спостереження як докази надані не були. Натомість підозрювані того дня пересувалися на чорному Volkswagen Touareg, який згодом арештував суд.
За два дні після нападу поліція затримала трьох громадян Грузії: Лашу Герасіна, Манучара Варшанідзе і Торніке Герасіна (Нагладзе). Останній виявився інвалідом першої групи. Чотири з половиною роки тому він потрапив в аварію і отримав серйозну травму хребта. Відтоді він самостійно не пересувається і без сторонньої допомоги обходитися не може.
Усі троє з'явилися до відділку добровільно. За словами адвоката Володимира Пояркова, Торніке привезли туди після того, як його знайомий продавець карток для мобільних повідомив, що ним цікавляться правоохоронці. Через два дні після нападу, 24 вересня о восьмій годині вечора, Торніке у супроводі двох друзів прибув до відділку, а опівночі всім трьом оголосили підозру.
Поліція стверджує, що грузини виконували цей злочин на замовлення. Однак виглядає дивним, що потенційні вбивці після скоєння тяжкого злочину добровільно прийшли у поліцію. Прокурор області Жученко на публічному брифінгу запевнив, що затримані «обґрунтовано підозрюються у вчиненні цього особливо тяжкого злочину».
Іноземці потрапили в поле зору правоохоронців через те, що телефон Торніке у вечір замаху перебував у радіусі скоєння злочину. Про це заявив прокурор під час суду з обрання запобіжного заходу. Захисники Торніке підтвердили, що того вечора він справді був неподалік місця скоєння злочину, але наполягають, що він перебував на сусідніх вулицях: «Вони виїхали з Пушкінської на Успенську. На вулицю Осипова — не заїжджали».
Визначити точне місцезнаходження абонента складно. Білінг дзвінків дозволяє побачити лише приблизне місце розташування. Підтвердити версію офіційного слідства могли би фото з камер відеоспостереження, але сторона обвинувачення їх у суді не представила.
Суперечливою виглядає й аргументація прокурора на суді. Він заявив: «Близько восьмої години п'ятдесятої-п'ятдесят першої хвилини встановлено, що пролунав постріл у бік Михайлика. І одразу після цього зазначені особи через 30 хвилин на дуже великій швидкості покинули місце вчинення злочину». Здається дивним, що зловмисники вирішили покинути місце злочину лише за півгодини після замаху.
Прокурор надав і більш переконливу, на перший погляд, аргументацію. Він заявив, що в помешканні одного із затриманих правоохоронці знайшли пістолет, який, ймовірно, міг бути використаний при здійсненні замаху на вбивство Михайлика.
Насправді ж наразі неможливо встановити, з якої зброї стріляли в активіста. На місці замаху поліція не знайшла гільзи. Куля, яка дозволила би визначити зброю, застрягла у легені Олега Михайлика. Лікарям досі не вдається її дістати, тому що оперувати чоловіка зараз ризиковано.
Родичі підозрюваних запевняють, що зброю їм підкинули. Однак, судячи із бекграунду затриманих, пістолет у них справді міг бути. Що, втім, не може прямо вказувати на їхню причетність до злочину.
Сестра Торніке Каріна не заперечує, що чоловік має зв'язки у кримінальному світі, але переконана у його невинуватості: «Я вам скажу, що він не є янголом якимось. Ми не кажемо, що на нього треба молитися. Так, у нього є свої гріхи. Але він не має жодного стосунку до стрільби. Тобто це — не його профіль».
Інша жінка, Ірина, яка представляється матір'ю Торніке, говорить прямо: «Він — колишній барсеточник, будемо казати правду». Але теж запевняє, що затримані до замаху непричетні.
Адвокат підозрюваного Торніке Герасіна (Нагладзе) Володимир Поярков розповідає, що захист працює над підтвердженням алібі підозрюваних. За інформацією «Слідства.Інфо», відео з камер спостереження за шляхом пересування підозрюваних у той вечір адвокати вже отримали. Однак своїх доказів вони досі не оприлюднили.
Свою версію подій мають люди, які зібралися на підтримку затриманих. У залі суду — з півтора десятка грузинських земляків. Більшість — чоловіки, вбрані в чорний одяг, дехто з них має темні окуляри, татуювання на руках. Один із них, на рахунку якого 32 судимості, із привітною посмішкою зізнається: «Ми — крадії». Але запевняє, що його друзі — не вбивці і натякає: «Вони іншою справою займалися того вечора».
Незадовго до публікації статті одеський активіст дав коротку прес-конференцію. Чоловікові стало краще, і він повернувся додому. Там же, неподалік свого під'їзду, в оточенні близьких і одягнений в бронежилет, він повідомив, що незадовго до нападу за ним стежили. Замах на своє життя він пов'язує із громадсько-політичною діяльністю і вже повідомив правоохоронцям, кого підозріває.
Михайлик запевнив, що із затриманими грузинами не знайомий і скептично ставиться до їхнього причетності: «Я не бачу, чому вони можуть бути замовниками. А навіть — виконавцями».
Адвокат активіста Вадим Оксюта додав: «Ми не будемо перешкоджати слідству. Ми будемо сприяти йому і робити все, щоб виконавці, організатори й замовники були затримані. Але також ми не дозволимо, щоб були призначені виконавці. Ніхто з призначених виконавців не буде засуджений».