Півтора року тому правоохоронні органи затримали посадовця, який розпоряджався бюджетними коштами, виділеними на розробку авіаційної техніки для підприємства «Антонов». Арсену Ісаакяну інкримінували завдання державі збитків у розмірі 14,5 мільйонів гривень, і йому загрожувало від 8 до 12 років позбавлення волі. Однак коли справа перейшла до антикорупційної прокуратури, позиція держави кардинально змінилася. Тепер обвинувачення просить для Ісаакяна умовний термін та штраф у 17 тисяч гривень. Журналісти Слідство.Інфо відвідали судові засідання та розмовляли з прокурором, щоб з'ясувати причини такої різкої зміни підходу до справи про розтрату державних грошей.
Історія розпочалася у 1990-х роках, коли український уряд вирішив розвивати авіаційну промисловість і замовив розробку нового літака АН-140. Цей літальний апарат мав замінити застарілі АН-24, які експлуатувалися понад три десятиліття та потребували оновлення. Літак розроблювався як пасажирський, але в результаті став вантажно-пасажирським. Завод «Антонов» завершив його розробку в період незалежності України, і перший політ новий літак здійснив у вересні 1997 року.
У 1998 році уряд виділив державному підприємству «Антонов» 16 мільйонів гривень на проект АН-140. Ці кошти були необхідні для проведення випробувань та отримання сертифіката якості. Однак виділена сума не була безповоротною дотацією. Оскільки гроші надавалися державному підприємству, яке в той час мало стійкий дохід, Кабінет Міністрів розраховував на повернення цих коштів.
Угода про надання фінансової допомоги укладалася між заводом «Антонов» та Державною інноваційною фінансово-кредитною установою (ДІФКУ). За умовами договору, авіапідприємство мало повернути гроші протягом трьох років. Однак цього не сталося. Завод не повернув виділені кошти, і борг залишився невиплаченим.
У 2015 році Арсен Ісаакян, який обіймав посаду виконуючого обов'язки директора ДІФКУ, прийняв рішення про продаж права вимоги боргу приватній компанії. Замість того щоб ДІФКУ продовжувала вимагати від «Антонова» повернення 16 мільйонів гривень, установа передала це право третій стороні. Ціна угоди становила лише 1,5 мільйона гривень. Таким чином, держава втратила близько 14,5 мільйонів гривень.
Ця невигідна для бюджету угода привернула увагу правоохоронців. 18 лютого 2016 року детективи Національного антикорупційного бюро спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою затримали Ісаакяна. Його арештували та утримували у слідчому ізоляторі. Обвинувачення стосувалося розтрати майна або заволодіння ним через зловживання службовим становищем. За цією статтею йому загрожувало від 8 до 12 років ув'язнення з конфіскацією майна.
Однак під час судового розгляду почали відбуватися несподівані зміни. Після кількох місяців у СІЗО Ісаакяну замінили запобіжний захід на домашній арешт. Судові засідання почали систематично переносити: з червня 2017 року до вересня 2018 року справу відкладали п'ять разів.
Обвинувачення у справі представляв прокурор Василь Кричун, відомий своєю роботою в антикорупційній прокуратурі. Нещодавно він закрив так звану «справу рюкзаків Авакова», у якій проходив син міністра внутрішніх справ. Сина Арсена Авакова підозрювали у змові з посадовцем МВС під час закупівлі неякісного спорядження для Національної гвардії.
У 2018 році Кричун подав клопотання про заміну обвинувального акта. Нова редакція передбачала м'якшу кваліфікацію — «зловживання владою або службовим становищем» замість розтрати державного майна. Цим змінам не обмежилися. Під час засідання у вересні 2018 року прокурор оголосив про готовність держави укласти угоду з обвинуваченим.
Умови запропонованої угоди викликали здивування. За завдання збитків бюджету понад 14 мільйонів гривень прокуратура просила умовний термін та штраф у розмірі 17 тисяч гривень. Потерпілою стороною у справі визнавалася ДІФКУ, яка залишилася без мільйонів гривень і намагалася їх повернути.
Під час судового засідання адвокат ДІФКУ Андрій Одинцов спочатку виявив готовність розглянути угоду, але висунув умову. Він наполягав на тому, щоб в угоді чітко зазначалося, що саме Ісаакян спричинив збитки державній установі. Пізніше адвокат змінив позицію, заявивши, що Ісаакян як обвинувачуваний повинен відшкодувати всю суму повністю. Оскільки нова стаття обвинувачення не передбачала такого відшкодування, Одинцов заявив про повне відкидання угоди. Він також подав клопотання про відвід прокурора Кричуна.
Журналісти Слідство.Інфо зустрілися з прокурором, щоб з'ясувати причини такої лояльної позиції держави. Кричун запевняв, що кваліфікація злочину обрана правильно. На його думку, це справді зловживання владою, а не розтрата державного майна. Прокурор захищав своє рішення тим, що укладення угоди гарантує швидке завершення судового розслідування та винесення обвинувального вироку. За його словами, саме цей вирок мав би дозволити скасувати у судовому порядку договір про відчуження права вимоги та повернути це право ДІФКУ.
Паралельно з кримінальним провадженням щодо Ісаакяна розглядається господарська справа про повернення права вимоги на 16 мільйонів гривень. Прокурор вказував, що вирок у його справі міг би допомогти ДІФКУ у господарському суді. Однак таке твердження викликає сумніви. Прокурор не може передбачити, як розвиватиметься судовий розгляд у зовсім іншій справі, як і не може знати, яким чином обставини однієї справи вплинуть на іншу.
Журналісти намагалися поговорити з Ісаакяном після одного з недавніх судових засідань, але він не відповідав на питання. Захист обвинувачуваного посилався на його проблеми зі здоров'ям, стверджуючи, що він не може потрапити у в'язницю.
Судові засідання мали продовжитися у грудні. Однак враховуючи позицію антикорупційної прокуратури, яка представляє державу, очевидно, що великої зацікавленості у поверненні втрачених мільйонів гривень державі немає.