Національне антикорупційне бюро України розпочало активні дії у справі про державні закупівлі 31 жовтня 2017 року. Того дня правоохоронці провели обшуки та затримали трьох осіб: Олександра Авакова, сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, екс-заступника міністра Сергія Чеботаря та Володимира Литвина, представника компанії-переможця тендеру на постачання рюкзаків для Національної гвардії. Обох перших фігурантів підозрювали у розтраті та привласненні державних коштів через зловживання службовим становищем.
Уже наступного дня Солом'янський районний суд Києва прийняв рішення про відпущення всіх затриманих під особисте зобов'язання. Їм наказали здати закордонні паспорти та залишатися за місцем проживання. Суд також ухвалив застосувати електронне стеження, однак браслетів не виявилося – всі доступні пристрої були зайняті. Лише через тиждень, 7 листопада, для Авакова-молодшого знайшли браслет для моніторингу. Того ж дня прокуратура арештувала його елітну нерухомість: дві квартири, два паркувальних місця та акції. Проте вже 22 грудня суд дозволив зняти браслет і повернув йому закордонний паспорт.
Розслідування офіційно завершилося у квітні 2018 року. Однак у липні того ж року стало відомо про несподіваний поворот: ключові фігуранти справи – Олександр Аваков та Сергій Чеботар – були виведені зі справи. 23 серпня суд скасував арешт на нерухомість та акції Авакова-молодшого. Через тиждень, 30 серпня, той же суд повернув Центру протидії корупції скаргу на закриття провадження.
Єдиною особою, яка залишилася фігурантом справи, став Володимир Литвин. Йому інкримінували привласнення майна та підробку документів. Його захист запропонував угоду про визнання винуватості, за якою Литвин мав компенсувати збитки у розмірі 4 мільйонів 855 тисяч гривень. 11 вересня 2018 року суд затвердив цю угоду. Литвину призначили п'ять років позбавлення волі з випробувальним терміном на два роки та зобов'язали виплатити компенсацію майже в 5 мільйонів гривень. При цьому загальна вартість рюкзаків, за які він отримав оплату, перевищувала 14 мільйонів гривень.
Суть розслідування стосувалася постачання тактичних рюкзаків до підрозділів Нацгвардії за завищеними цінами. У лютому 2015 року МВС підписало два контракти: з ТОВ «Дніпровенд» на п'ять тисяч рюкзаків вартістю 14,5 мільйона гривень та з ПП «Плігачов» на тисячу рюкзаків вартістю 2,1 мільйона гривень. Поставлені рюкзаки не відповідали технічним вимогам міністерства – вони виявилися замалими та не були доставлені в повному обсязі та у встановлені строки.
Пізніше з'ясувалося, що компанія «Дніпровенд» була ліквідована і мала зв'язки з одним із друзів сина Авакова. На момент участі у тендері правоохоронці вже майже рік стежили за діяльністю цієї фірми як за можливим конвертаційним центром.
У 2016 році в інтернеті з'явився відеозапис розмови про державну закупівлю рюкзаків. На записі чоловік, схожий на Олександра Авакова, розмовляє з особою, схожою на Сергія Чеботаря. У діалозі обговорюються обсяги поставок: спочатку згадується сто рюкзаків, потім дві тисячи, а також йдеться про придбання після новорічних свят. Згодом виявилося, що приховані записи у кабінеті Чеботаря робила СБУ на прохання військової прокуратури в межах розслідування корупції в МВС. Журналісти проекту «Схеми» проаналізували відео та припустили його автентичність, зазначивши, що подібний інформаційний злив міг бути пов'язаний з політичним протистоянням між командами Президента та Прем'єра того часу.