Першого листопада перед будівлею Вищої ради правосуддя відбувся мітинг, учасники якого виступили на захист судді Печерського районного суду Лариси Цокол. Причиною зібрання стало відсторонення судді від посади, яке сталося за обставин, що викликали широкий громадський резонанс.
Цокол здобула широку известність у грудні 2017 року, коли розглядала справу екс-президента Грузії та лідера партії "Рух нових сил" Міхеіла Саакашвілі. Замість задоволення клопотання прокуратури про цілодобовий домашній арешт, суддя вирішила відпустити його на час розслідування, не підтримавши позицію обвинувачення.
Лише через десять днів після цього рішення щодо судді Цокол було відкрито першу дисциплінарну справу. Ініціатором став Олексій Маловацький, людина з багатою політичною історією. Він працював у виборчих штабах Петра Порошенка та його блоку, а в 2014 році сам брав участь у виборах до Верховної Ради від БПП. Членом Вищої ради правосуддя Маловацький став завдяки активній підтримці фракції "Блоку Петра Порошенка", як зазначалося у розслідуванні видання Слідство.Інфо.
Отримавши відсторонення від роботи 19 жовтня 2018 року, суддя Цокол опинилася в центрі конфлікту, спровокованого трьома скаргами. Першу подав Антон Янчук, колишній заступник міністра юстиції, який до того часу очолював Агентство з розшуку корупційних активів. Другу скаргу подав громадянин Олександр Пікалов, третю – фізособа-підприємець Олег Сухойван.
Янчук скаржився на те, що у 2015 році Цокол дозволила примусове виконання рішення Торгової палати Стокгольму. Це рішення зобов'язувало українську владу утримуватися від підвищення ренти за видобуток газу з Полтавської газонафтової компанії понад 28%, встановлену Податковим кодексом. За словами Янчука, дозвіл судді на виконання цього рішення завдав державі збитків у розмірі 597 мільйонів гривень.
Пікалов, у свою чергу, вважав, що суддя порушила його права під час розгляду скарги на бездіяльність поліції. Він просив Печерське управління поліції розпочати кримінальне провадження проти компанії "Портофлот–транс", але отримав відмову. У серпні ВРП об'єднала перші дві справи, доручивши їх розгляд Олексію Маловацькому.
Через місяць після об'єднання дисциплінарна палата відкрила третю справу. ФОП Сухойван стверджував, що у 2016 році Цокол порушила його права як скаржника, накладаючи арешт на його майно, яке було вилучено під час обшуку у магазинах. Позивач наполягав, що не мав жодного стосунку до підприємницької діяльності особи, щодо якої тоді було розпочато кримінальне провадження. Усі три справи згодом об'єдналися під керівництвом Маловацького.
Роман Маселко, член Громадської ради доброчесності, розглядає відсторонення Цокол як приклад тиску на суддівський корпус. На його думку, хоча рішення судді можна оцінювати по-різному, а деякі з них справді викликають сумніви, практично всі характеризують Цокол як незалежну від впливу. "Це та якість, якою судді мають бути наділені в першу чергу", – пояснює експерт. Він також зауважує, що непокірні судді становлять серйозну проблему для влади.
Маселко звертає увагу на надзвичайну оперативність, з якою було розглянуто справу Цокол. На його думку, скарги на інших суддів часто лежать роками без розгляду, тоді як у цьому випадку все відбулося дуже швидко. Експерт вбачає в цьому сигнал від ВРП всім суддям про те, що діяти проти влади небезпечно. Крім того, об'єднання трьох окремих скарг в одну справу, що зазвичай не практикується, на його думку, було зроблено для демонстрації систематичних порушень закону суддею.
Лариса Цокол розпочала свою суддівську кар'єру в 1998 році. Спочатку вона працювала суддею Старокиївського районного суду Києва. Указом президента у 2001 році її перевели до Печерського районного суду. Через два роки, у 2003 році, Цокол обрали на посаду судді без обмеження терміну повноважень.
Згідно з декларацією, суддя мешкає у Києві з донькою у квартирі площею 57 квадратних метрів. Вона володіє автомобілем HYUNDAI SANTA FE 2010 року випуску. У декларації також зазначено про незавершений гараж та дохід у розмірі 343 тисяч гривень за 2017 рік.
Трагічна подія сталася в житті судді 28 грудня 2015 року, коли громадянського чоловіка, з яким вона мешкала, було вбито вісьмома пострілами. На той час Цокол розглядала справу народного депутата Ігоря Мосійчука, якого звинувачували у хабарництві. Однак встановити, чи було вбивство спрямовано проти самої судді, не вдалося.
Резонансні справи, які розглядала Цокол, демонструють спектр її судових рішень. Крім справи Саакашвілі, суддя брала участь у розгляді провадження щодо екс-лідера партії "УКРОП" Геннадія Корбана у 2015 році. Корбана підозрювали у створенні організованого злочинного угрупування та привласненні державних коштів. Судовий процес фактично став протистоянням між Адміністрацією президента та групою "Приват". Цокол відмовилася арештовувати Корбана, обравши запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Згодом суддя отримала відвід від цієї справи.
При розгляді справи депутата від "Радикальної партії" Ігоря Мосійчука 11 березня 2016 року Цокол ухвалила рішення про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суддя також розглядала справу так званого "діамантового прокурора" Олександра Корнійця. Вона відхилила клопотання прокуратури про взяття його під варту, незважаючи на те, що він не виконав попередній запобіжний захід, не внісши заставу в розмірі 3 мільйонів 45 тисяч гривень.
Цокол судила й колишнього голову Харківської області Євгена Кушнарьова. У серпні 2005 року вона винесла ухвалу про продовження терміну його тримання під вартою. Екс-голові обласної адміністрації закидали зловживання службовим становищем, що завдало державі збитків понад 8 мільйонів гривень.
Суддя розглядала також кілька скарг на бездіяльність Генеральної прокуратури України, включаючи скарги самого Юрія Луценка. У червні 2016 року саме Цокол ухвалила рішення, яким зобов'язала ГПУ розпочати розслідування причетності топ-політиків України до офшорної бізнес-діяльності.
Крім того, Цокол зобов'язала Генеральну прокуратуру зареєструвати заяви на одеських прокурорів – прокурора області Олега Жученка, його заступника Артура Добросердова та одного з начальників відділу одеської прокуратури Олександра Гольбарта.