Редакція повідомляє: матеріал містить ненормативну лексику.
У селі Княжичах неподалік Києва в ніч на 4 грудня 2016 року розгорнулася трагічна перестрілка. Синій мікроавтобус підкотив до рожевого будинку з розбитим вікном, біля якого вже стояла поліцейська машина. Зі спецавтомобіля вискочив спецпризначенець, впав на лівий бік і почав стріляти. За менш ніж двадцять секунд загинули п'ятеро поліцейських. Операцію координував начальник карного розшуку Києва Леонід Курята. Після трагедії його звільнили з поліції, а прокуратура оголосила підозру в організації вбивства та перевищенні повноважень. Проте 15 листопада того ж року Курята отримав нову посаду — очолив поліцію прифронтового Бахмута.
Засновуючись на унікальних записах телефонних розмов, які Слідство.Інфо отримало від СБУ (вони були записані випадково під час прослуховування Куряти у справі про корупцію), вдалося відтворити повну картину подій. Журналісти спілкувалися з ключовими учасниками операції, щоб з'ясувати, що насправді сталося тієї ночі.
На початку грудня 2016 року керівники столичної поліції готувалися затримати угруповання, яке спеціалізувалося на розбійних нападах. У вересні члени цієї групи напали на бізнесмена, видаючи себе за співробітників СБУ, і відібрали три мільйони гривень. У складі банди були двоє чинних офіцерів з полку поліції «Київ». Поліцейські спостерігали за зловмисниками близько місяця й дізналися, що наступний напад заплановано на ніч на 4 грудня в Княжичах. Підозрювані мали намір вдертися в будинок місцевого бізнесмена й вкрасти кілька мільйонів доларів.
Курята вирішив спіймати злочинців на гарячому. Він переконав власника розкішного маєтку біля лісу на околиці села облаштувати всередину засідку спецназу. Однак столична поліція не повідомила про операцію колег з Київської області, тому обласні правоохоронці не знали ні про заплановане пограбування, ні про кілька десятків поліцейських, схованих у маєтку.
Тієї ночі підозрювані приїхали до Княжичів і почали готуватися до крадіжки. Замість чорних джипів, на яких вони їздили Києвом, вони пересіли в мікроавтобус Mercedes Vito. Біля залишених позашляховиків столична поліція влаштувала другу засідку на випадок, якщо затримання не вдасться на місці. За зловмисниками спостерігали двоє розвідників, сховані в сірому недобудованому будинку за сотню метрів від маєтку. Керував розвідниками начальник оперативної служби Ігор Іващенко, який доповідав Куряті про рух підозрюваних.
З розмов керівників операції було видно, що вони готові були стріляти. Офіційне слідство переконане, що планувалося розстрілювати автівку з людьми всередині. Сам Курята заперечує це, стверджуючи, що хотів стріляти виключно по колесах: «Я не мав на увазі, що ми будемо розстрілювати тих, хто буде їхати в машині. Я у своєму житті жодного разу в людей не стріляв. Але по колесах стріляв».
У ніч пограбування все пішло не за планом. Замість розкішного маєтку, де їх очікувала засідка, підозрювані вдерлися до непримітного рожевого будинку на сусідній вулиці, розташованого за півсотні метрів. Господарів не було вдома. Розвідники, сховані в недобудові поруч, доповіли керівництву про це. Курята наказав командиру засідки чекати, і зловмисники спокійно втекли приблизно о пів на другу ночі.
Приблизно за півгодини біля воріт пограбованого будинку зупинився автомобіль Daewoo Lanos поліції охорони. Охоронці з Броварського відділу Київської області приїхали перевірити спрацьовану сигналізацію. Вони не знали про спецоперацію столичної поліції. Охоронці зайшли до будинку, побачили зламаний замок і розбите вікно, викликали на підмогу чотирьох колег. Розвідники з недобудови спостерігали за ними, але прийняли охоронців за зловмисників і доповідали про це командиру засідки Романові Мариновському.
Охоронці оглядали будинок кілька годин, але слідчо-оперативну групу не викликали, хоча закон це вимагає. Колишній водій поліції охорони Валентин Гаценко пояснив, що охоронці часто не викликають слідчих, якщо пограбування було несерйозним, щоб не псувати імідж поліції охорони.
За кілька годин охоронці помітили, що за ними спостерігають двоє чоловіків у сусідній недобудові. Вони затримали розвідників і посадили їх у службовий «Ланос». Розвідники були одягнені в цивільне, без зброї й посвідчень. Останнє, що вони встигли передати керівництву, були слова: «За нами йдуть бандити».
Гаценко особисто обшукував затриманих. «Я підійшов до цих затриманих, питаю: хто такі? Мовчать… Я підійшов до Рудька, питаю: хто ти такий? Той відповідає: яка тобі різниця? Давай я його шмонать, у лівій внутрішній кишені знайшов права, «Айфон» і пропуск у госпіталь МВС. Він почав упиратися, аж до землі присів — не хотів, щоб я їх діставав».
Керівники операції остаточно перестали розуміти, що відбувається. Курята вважав, що розвідників узяли в полон зловмисники. За інструкціями МВС, він повинен був розібратися, хто їх затримав, оточити вулицю й викликати переговірника. Замість цього Курята наказав командиру засідки вибігати й затримувати людей біля рожевого будинку. Цей наказ став переломним.
Група бійців спецпідрозділу КОРД, що була в засідці, застрибнула в мікроавтобус і поїхала до рожевого будинку. У машини були зламані центральні двері, тому командир спецпризначенців Віталій Валецький заліз на переднє крісло, поряд з ним сів його боєць Андрій Курта. Інші шестеро спецпризначенців залізли в багажник, який можна було відкрити тільки ззовні.
Бійці КОРДу їхали на затримання «всліпу»: не знали, куди саме повинні приїхати, де мають бути умовні «злочинці» й як їх затримувати. «Я взагалі не знав, що на дорозі є якісь автомобілі. Не знав, кого ми будемо затримувати й де», — сказав у суді Андрій Курта.
Мікроавтобус зупинився за кілька метрів позаду поліцейського «Ланоса», в якому були двоє охоронців і затримані розвідники. Неподалік стояла друга автівка охорони — Skoda. З передніх дверцят мікроавтобуса вистрибнули Валецький та Курта. Валецький підбіг до «Ланоса» й впав на лівий бік біля водійських дверцят. Почалася стрілянина. Досі невідомо, що спровокувало КОРД-івця стріляти й за кілька секунд випустити більш ніж 20 куль в автомобіль, де було четверо правоохоронців. Експертиза встановила, що із салону «Ланоса» також стріляли, але неприцільно й кулі ні в кого не влучили.
У відповідь по Валецькому відкрив вогонь поліцейський охоронець Дмитро Білогуб. Він сховався за «Skoda» та застрелив КОРД-івця з пістолета: кулі потрапили в шию та ногу. Перестрілка тривала не більше двадцяти секунд.
У ту ніч загинули п'ятеро поліцейських: розвідники Юліан Рудько та Олександр Маніца, охоронці Сергій Орлов та Євген Куртєв та КОРД-івець Віталій Валецький.
Між четвертою та п'ятою ранку зловмисники з'явилися біля залишених у Києві джипів, де їх затримала інша група поліції. У машині знайшли невелику суму грошей і кілька пістолетів. Ймовірних членів банди з полку «Київ» затримали за кілька днів.
Достеменно визначити, хто почав стріляти першим, офіційне слідство не змогло. Експертиза також не дала відповіді. На основі розмов з учасниками та очевидцями виникли дві можливі версії.
За першою версією, першим стріляв командир КОРДу Валецький. Водій «Skoda» Валентин Гаценко розповідає, що Валецький вибіг з мікроавтобуса, підбіг до «Ланоса», впав на лівий бік і раптово почав стріляти в поліцейську автівку. «Я на це дивлюся й думаю: це що, маскі-шоу якесь? Спершу подумав, може це розіграш з холостими патронами. А коли побачив, як розбилося скло, то побіг одразу за «Skoda». Мій напарник Діма Білогуб уже дістав пістолет і почав відстрілюватися». На відеозаписі видно, що стрілянина розпочалася приблизно за п'ять секунд після того, як Валецький вискочив з мікроавтобуса. Це підтверджує також офіційне слідство.
За другою версією, першим почав стріляти поліцейський охоронець Орлов. Бійці КОРДу переконують, що Валецький не міг без попередження й без причини стріляти в «Ланос». Андрій Курта на суді сказав, що спершу побачив спалахи в середині «Ланоса» й почув постріли. «Тоді я зрівнявся з «Ланосом» і зробив три попереджувальні постріли в повітря. Потім відійшов назад до своєї групи». Утім, кулю з автомата Курти знайшли в поліцейській «Skoda», тому спецпризначенця підозрюють у замаху на вбивство.
Із салону «Ланоса» справді стріляли з автомата Орлова, але вогонь був неприцільний. Залучене до розслідування джерело в правоохоронних органах пояснило, що Орлов міг стріляти в передсмертній агонії й саме тому вогонь був хаотичним. Кулі ж Валецького знайшли в тілах чотирьох поліцейських у «Ланосі». Експертиза довела, що сам Валецький загинув від куль охоронця Білогуба.
Керівники операції кажуть, що перестрілка сталася через «трагічну випадковість», хоча прокуратура зібрала докази численних порушень. Це підтверджують аудіозаписи, які опинилися в розпорядженні Слідства.Інфо.
Керівництво столичної поліції не повідомило колег з області про операцію. Якби вони про це знали заздалегідь, охоронці не затримали б розвідників, і перестрілки, найпевніше, не сталося б. Так само ймовірно вдалося б уникнути перестрілки, якби справжніх зловмисників затримали одразу на місці злочину біля рожевого будинку.
Прокуратура затримала п'ятьох підозрюваних у трагедії. Наразі жоден з них не перебуває під вартою. Куряті та його підлеглому Мариновському оголосили підозру в організації умисного вбивства та перевищенні повноважень. Керівників операції звільнили з поліції. Спецпризначенець Курта продовжує служити в КОРДі.
Рік тому Курята виграв суд щодо звільнення й отримав право поновитися на посаді. 15 листопада того ж року він очолив поліцію Бахмута Донецької області.
Журналісти намагалися поговорити з Курятою, щоб він пояснив помилки під час операції. Але він сказав, що всі пояснення озвучить лише в суді, адже не довіряє ані журналістам, ані офіційному слідству. «Я служу там, где родина прикажет. Официально я возглавил полицию Бахмута, но сейчас нахожусь в Авдеевке».
Начальник поліції Києва Андрій Крищенко, який підписував наказ про спецоперацію, фігурує у справі лише як свідок. Одразу після трагедії Крищенко подзвонив Куряті, щоб розпитати, що сталося. Журналісти також отримали запис цієї розмови. Обоє поліцейських сумнівалися, що їм удастся вийти сухими з води. «Блядь, чувствую наши веселые времена закончатся. Не посадят, так повыгоняют», — розпачливо сказав Крищенко. Курята погодився. Утім, час і офіційне слідство спрацювали радше на руку керівникам операції.