Дослідження оновленої бази даних «Посіпаки» виявило масштабне розширення штатів помічників українських народних депутатів. За період 2016–2018 років до парламентарів приєдналося понад тисячу нових асистентів. Серед них опинилися діти колег-депутатів, колишні спецпризначенці, скандальні правоохоронці та екс-члени регіональних партій. Один із депутатів пішов ще далі, найнявши на роботу власну невістку.
Проект «Посіпаки» — спільна ініціатива Слідства.Інфо, Hromadske.ua та «Канцелярської сотні» — дозволив зібрати та проаналізувати дані про помічників депутатів восьмого скликання. На основі цієї інформації журналісти склали власні рейтинги та виявили низку цікавих закономірностей.
Популярна думка припускає, що більша кількість помічників означає вищу продуктивність депутата. Однак дослідження показало інше. Народні обранці, які мають по тридцять асистентів, далеко не завжди вносять найбільше законопроектів. Олександр Лємєнов, експерт та співзасновник громадської організації StateWatch, висловив скептицизм щодо такого підходу: «Мені не зрозуміло, насправді, навіщо набирають так багато людей. Вони абсолютно нефункціональні, і одна четверта чи одна п'ята лише працюють з депутатом, решта – не працюють. Це, фактично, «мертві душі»».
Фракція «Блок Петра Порошенка» очолює список за кількістю нових помічників — 412 осіб за два роки. Це закономірно, оскільки вона є найбільшою в парламенті. Серед цікавих найманців — Даніель Логвинський, син нардепа від «Народного фронту» Георгія Логвинського, якого взяв на роботу колишній журналіст, нині депутат від БПП Володимир Ар'єв.
Другу позицію займає фракція «Народного фронту» з 210 новими помічниками. Серед них — Віктор Ейсмонт, поліцейський київського полку поліції особливого призначення, який працює на громадських засадах у депутата Євгена Дейдея. Медіа пов'язують Дейдея з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. Ейсмонт має складне минуле: під час Революції Гідності він служив у спецпідрозділі «Беркут» і нині судиться за участь у розгоні студентського Майдану 30 листопада 2013 року. Дейдей знає про цей період у біографії свого помічника, але вважає його гідним прощення, посилаючись на те, що Ейсмонт воював на сході України.
Третю сходинку посідають позафракційні депутати, які залучили 184 нових асистентів. Серед них привертає увагу Іван Цар, новий помічник Віктора Балоги. Цар тривалий час працював ужгородським міжрайонним прокурором. На початку 2018 року його син Іван Цар-молодший претендував на посаду прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Під час співбесіди Дар'я Каленюк з Центру протидії корупції задавала йому запитання про майно його родини. Батько кандидата скаржився на Каленюк керівнику САП Назару Холодницькому. Примітно, що сам Цар-молодший намагався приховати від Національного агентства із запобігання корупції майна на суму 465,9 тисяч гривень.
Фракція «Об'єднання «Самопоміч» посідає четверте місце з 88 новими помічниками. Радикальна партія Олега Ляшка розташована на п'ятій позиції з 87 асистентами. Голова фракції Ляшко найняв колишнього багаторічного керівника Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча Юрія Зінченка. Цей завод належить донецькому олігарху Рінату Ахметову. На початку 2018 року Зінченко очолив виконком Радикальної партії. Медіа неодноразово писали про зв'язки між Ахметовим та Ляшком, і ця кадрова рішення робить їх ще більш очевидними.
Фракція «Батьківщини» займає шосте місце з 69 новими помічниками. Депутатська група «Воля народу» розташована на сьомій позиції з 59 асистентами. «Опозиційний блок» має 55 нових помічників. Замикає список депутатська група «Відродження» з 31 новим помічником.
Однак навіть у партіях з меншою кількістю нових асистентів виявилися цікаві персоналії. Депутат Антон Кіссе з групи «Партія «Відродження» найняв власну невістку Олену Кіссе (донедавна Завальну), яка є дружиною його сина Геннадія. Вона працює помічницею на постійній основі, отримуючи зарплату з державного бюджету. Коли журналісти спробували запитати Кіссе про можливий конфлікт інтересів, депутат кинув слухавку.
Дослідження також виявило, які депутати найбільше розширили свої штати. На четвертому місці рейтингу — Дмитро Лінько з Радикальної партії, який найняв 15 нових помічників, збільшивши загальну кількість своїх асистентів до 29. Третю позицію займає Юрій Одарченко від «Батьківщини» з 16 новими людьми, що довело його команду до 29 помічників.
Другу сходинку посідає Станіслав Березкін з «Волі народу», який залучив 17 нових асистентів. Попри це, його команда залишається відносно невеликою — всього 24 помічники. Лідером рейтингу став його колега Сергій Шахов, який найняв 19 нових помічників, розширивши свою команду до 26 осіб.
Одарченко та Шахов отримали депутатські повноваження лише у 2016 році, що пояснює їхнє активне поповнення штатів.
Згідно з «Положенням про помічника-консультанта народного депутата України», асистент зобов'язується всебічно допомагати обранцю, виконувати його доручення та завдання, спрямовані на виконання депутатом своїх функцій. Проте чи гарантує більша кількість помічників вищу ефективність роботи парламентарія?
Статистика дає неоднозначну відповідь. Серед чотирьох депутатів-лідерів за кількістю нових помічників найактивнішим у Верховній Раді виявився Дмитро Лінько з 28 помічниками, з яких 19 нових. За поточну каденцію він став співавтором 128 законопроектів, 15 з яких набрали чинності. Сергій Шахов, відносно новий парламентар, став співавтором 59 законопроектів, 9 з яких стали законами.
Найменш активними виявилися Станіслав Березкін, який став співавтором 25 законопроектів, з яких лише один набрав чинності, та Юрій Одарченко, який став співавтором 39 законопроектів, жоден з яких не став законом.
Для порівняння варто розглянути депутатів з меншою кількістю помічників. Мустафа Найєм з «Блоку Петра Порошенка» має 16 асистентів, однак став співавтором 155 законопроектів, 34 з яких набрали чинність. Оксана Сироїд з «Самопомочі» має 11 помічників, але стала співавтором 96 законопроектів, 17 з яких стали чинними. Вікторія Сюмар з «Народного фронту» має лише двох помічників, проте це не завадило їй стати співавтором 164 законопроектів, 47 з яких набрали чинність.
Ці дані свідчать про те, що для ефективного виконання функцій народного обранця зовсім не обов'язково мати десятки асистентів. Якість роботи депутата залежить від інших факторів, а не від розміру його штату.