Історія Віктора Ейсмонта — це розповідь про те, як людина, причетна до насильства проти мітингувальників, змогла продовжити кар'єру в правоохоронних органах і навіть потрапити в команду народного депутата.
У ранкові години 30 листопада 2013 року спецпідрозділ «Беркут» розігнав табір протестувальників біля Монумента Незалежності. Операція супроводжувалася жорстким побиттям учасників акції та масовими затриманнями. Понад 30 людей опинилися в автозаках. Серед них був 36-річний перекладач Максим Федяй.
Федяй згадує той ранок як шокуючий досвід. Коли спецназівці почали наносити удари кийками, він втратив рівновагу й упав біля підніжжя Стели Незалежності. «Усі так сподівалися. Крики були: «За що?» Мовляв, ми ж просто стоїмо й нічого не робимо. Ніхто не очікував, що так буде жорстоко», — розповідає він. За кілька секунд його схопили двоє «беркутівців», заломивши руки за спину, і посадили в автозак. Федяй був переляканий: «Я реально дуже перелякався, що всі мої плани на життя зруйнуються».
Після затримання Ейсмонт склав рапорт, звинувативши Федяя у дрібному хуліганстві. У документі він детально описав зовнішність і одяг затриманого, зазначивши, що той був «найбільш активним учасником» протестів. Однак відеозаписи тієї ночі та свідчення комунальників показали, що Федяй не вчиняв жодних протиправних дій. Прокуратура дійшла висновку, що рапорт Ейсмонта містить неправдиві відомості. Екс-«беркутівця» звинувачують у службовому підробленні за статтею 366 Кримінального кодексу, а також у перевищенні службових повноважень і незаконному перешкоджанні проведенню мітингів.
Попри ці серйозні звинувачення, Ейсмонт успішно пройшов атестацію в новостворену Національну поліцію. Першу атестацію він пройшов у березні 2014 року, коли комісія не виявила ніяких незаконних дій з його боку під час Майдану. В атестаційному листі зазначалося: «За час несення служби Ейсмонт дотримувався вимог чинного законодавства». Вдруге його атестували у 2017 році для роботи в реформованій поліції, і знову комісія визнала, що він «відповідає займаній посаді». Сьогодні він служить у складі полку поліції особливого призначення № 1 Києва, створеного на базі розформованого «Беркуту».
Розслідування побиття студентів розпочалося одразу ж у листопаді 2013 року. Однак справу передали до суду лише наприкінці травня 2018 року. До того часу Ейсмонт уже два роки працював помічником народного депутата Євгена Дейдея, якого медіа пов'язують з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим.
Дейдей розповідає, що Ейсмонт допомагає йому на громадських засадах. «Портфель носить»: передає документи, реєструє необхідні матеріали, виконує звичайні обов'язки помічника нардепа. На сьогодні у депутата працює більш ніж 20 таких помічників. Дейдей знає про участь свого помічника в розгоні мітингувальників і про його роботу в Нацполіції, але вважає, що екс-«беркутівцю» можна вже й пробачити.
«Наскільки я пам'ятаю, і влада, і всі ми обіцяли, що ті, хто піде в зону бойових дій, загладить свою провину й отримає своєрідну амністію перед суспільством і перед законом», — пояснює свою позицію депутат. Він також зауважує, що дії «беркутівців» засуджує, але вказує на те, що керівники спецпідрозділу, як-от Захарченко, виїхали до Росії й живуть там вільно. «Їм дали можливість це зробити. А ми влаштовуємо шоу перед виборами», — додає Дейдей.
Зі слів депутата, він познайомився з Ейсмонтом у Слов'янську у 2014 році, коли той нібито служив там. Однак згідно з довідкою в особовій справі Ейсмонта, він перебував у зоні АТО від серпня по вересень 2015 року. Дейдей виправляється, стверджуючи, що насправді у 2014-му Ейсмонт возив на схід гуманітарну допомогу.
Сам Віктор Ейсмонт відмовився спілкуватися з журналістами. Він кинув слухавку й не відповів на повідомлення. Його адвокат Віталій Кучер також відмовився коментувати деталі справи, щоб «не нашкодити їй». Однак він висловив думку, що співробітники «Беркуту» під час Революції Гідності стали заручниками ситуації та були використані як інструмент. «Якщо в державі створюється такий підрозділ, то, мабуть, він роками формується та готується таким чином, щоб люди в дуже екстрених ситуаціях чітко виконували накази без будь-якої аналітики», — пояснює адвокат.
Прокурор Євген Бондар, який представляє обвинувачення проти Ейсмонта в суді, розповідає про серйозну проблему: правоохоронці ніяк не сприяють проведенню розслідувань щодо колишніх «беркутівців». За п'ять років, що минули від початку Євромайдану, жоден з них не був покараний. «Законсервували всього-на-всього всю систему. Напевно, комусь вигідно, щоб так було», — каже прокурор.
Максим Федяй, потерпілий від затримання, розмірковує про своїх кривдників з певною жалістю. Він розуміє, що вони повинні були виконувати накази, і вважає, що вони не були найжорстокішими серед «беркутівців». Однак на питання, чи потрібно їх покарати, він дає однозначну відповідь: так. «Може, вони не злі. Як вони кажуть: «Ми просто щось виконуємо». Не виконуйте тоді, якщо кажуть лупити людину», — розмірковує Федяй.