Восьмеро кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду не пройшли перевірку Громадської ради міжнародних експертів. За оцінкою фахівців, ці претенденти мають обґрунтовані недоліки щодо відповідності встановленим критеріям відбору, як повідомив Центр протидії корупції.
Середовище кандидатів включає суддів, чиї рішення викликали запитання громадськості та правозахисників. Один із них ухвалював рішення на користь так званих «суддів Майдану», інший відпустив під домашній арешт бойовика, який згодом загинув на сході України, третій виправдав екс-керівника обласного МВС у справі про розгін чернігівського Євромайдану.
Оксана Голуб, суддя Шевченківського районного суду Києва, у січні 2014 року заборонила учаснику Євромайдану керувати автомобілем на чотири місяці, посилаючись на те, що той нібито не зупинився на вимогу міліції. Примітно, що сама суддя не вказала цей випадок у своїй декларації доброчесності.
Тарас Заєць, суддя Святошинського районного суду Києва, також не зазначив у декларації доброчесності про арешт активіста Євромайдану. У лютому 2014 року він ухвалив рішення про взяття під варту на два місяці учасника протестів, посилаючись у своїй ухвалі на так звані «диктаторські» закони від 16 січня.
Юрій Кулініч, суддя Деснянського районного суду Чернігова, виправдав Едуарда Гребенюка, екс-керівника обласного управління МВС, у справі про розгін чернігівського Майдану в листопаді 2013 року. За інформацією організації «Чесно», активісти оскаржили це рішення, стверджуючи, що суддя відкинув усі показання свідків обвинувачення та проігнорував відеодокази. У вироку Кулініч зазначив, що не вважає свідчення протестувальників надійними, оскільки їхня поведінка під час судового засідання, на його думку, засвідчила, що їхня мета полягає не в покаранні винного, а в продовженні революційної боротьби проти старої системи влади. Апеляційний суд Чернігівської області згодом скасував цей вирок.
Ігор Штульман, кандидат до Антикорсуду, двічі ухвалював рішення на користь «суддів Майдану». Він входив до складу колегії суддів, яка поновила на посаді Оксану Царевич. Крім того, у лютому 2016 року Штульман головував у колегії, яка скасувала рішення Вищої ради юстиції про звільнення харківської судді Олени Васильєвої, яка розглядала з порушеннями справи щодо учасників протестних акцій.
Анатолій Загородній, ще один кандидат, також входив до складу цієї колегії зі Штульманом. Крім того, у вересні 2017 року Загородній головував у колегії суддів, яка скасувала рішення Вищої ради юстиції про звільнення судді Ірини Татаурової, яку також називали «суддею Майдану».
Декларації Загородного викликали запитання аналітиків. У декларації за 2017 рік він указав, що з 2010 року користується автомобілем Honda Accord 2008 року, однак у деклараціях за 2015 та 2016 роки цей автомобіль не згадувався. За даними аналітичної платформи DEJURE, у 2017 році Загородній задекларував лише половину від загальної площі нерухомості, яку має в спільній власності з дружиною.
Дмитро Тішко, суддя Центрального районного суду Миколаєва, у 2014 році відпустив під домашній арешт Костянтина Ковальова, якого СБУ затримала на початку травня 2014 року за підозрою в підготовці теракту в Миколаєві. Ковальов воював на сході України. Згодом він утік, і за даними медіа, в серпні 2014 року загинув під Донецьком.
У своєму досьє Тішко зазначив, що проходив підвищення кваліфікації суддів в Одесі з навчанням по 8 годин щодня. Однак аналітики DEJURE виявили, що в той самий період суддя ухвалював судові рішення, що викликає сумніви щодо того, чи належно він навчався.
Згідно з декларацією, Тішко здає в оренду дві земельні ділянки компанії «Трофімова». Серед засновників цієї компанії є «Юридична фірма «Правовий центр», співзасновниця якої — дружина Тішка. Сам суддя раніше працював у цій фірмі. Це може вказувати на поєднання ним судової діяльності з підприємницькою.
Анатолій Квятковський, суддя Апеляційного суду Рівненської області, у електронній декларації за 2015 рік указав, що з 2007 року користується приміщенням у Рівному, однак у попередніх деклараціях ця нерухомість не згадувалася. У 2015 році він також вказав, що користується будинком матері, але не зазначив, що проживає з нею спільно. У 2017 році, після смерті матері, Квятковський отримав цей будинок у власність.
У декларації за 2017 рік Квятковський указав, що має автомобіль KIA Sportage 2016 року вартістю 150 тисяч гривень. Однак на момент перевірки така машина коштувала щонайменше вдвічі дорожче.
Суддя Мартинов у деклараціях за період 2011–2017 років не задекларував жодної нерухомості. У його декларації за 2015 рік зазначено, що у власності подружжя з 2006 року є автомобіль Nissan Note 2006 року випуску. Проте аналітики помітили, що в паперових деклараціях за 2011 та 2012 роки про цей автомобіль Мартинов не згадував.
Згідно з декларацією, дружина Мартинова в серпні 2016 року придбала земельну ділянку в Київській області. За кілька місяців вона уклала зі своєю матір'ю договір про право забудови цієї ділянки. Оскільки теща судді з ним не проживає, це може свідчити про спробу приховати майно, зокрема незавершене будівництво.
Кандидатури будуть розглянуті повторно спільно з Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Якщо дев'ятеро членів ВККС і троє з шести міжнародних експертів не підтвердять відповідність претендентів критеріям, їм не дозволять стати суддями Антикорсуду. Це було лише перше засідання Громадської ради міжнародних експертів. Досьє всіх кандидатів до Антикорупційного суду планувалося розглянути до 26 січня.