Окружний адміністративний суд Києва видав ухвалу, яка обмежила повноваження Уляни Супрун на посаді виконувачки обов'язків міністра охорони здоров'я. Рішення викликало широкий резонанс у суспільстві та спровокувало масштабну дискусію про майбутнє медичної реформи в країні.
Позов до суду подав народний депутат від «Радикальної партії» Олега Ляшка Ігор Мосійчук 5 лютого. Суддя Карашьян задовольнив клопотання про тимчасові обмеження, заборонивши Супрун «вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію повноважень міністра охорони здоров'я України». Один із ключових аргументів позивача стосувався громадянства Супрун — Мосійчук стверджував, що вона залишається громадянкою США, хоча сама Супрун неодноразово заявляла про отримання українського громадянства.
Супрун повідомила, що Мосійчук подав чотири позови загалом — два безпосередньо проти неї та два проти прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. Вона також нагадала, що той самий суд уже розглядав подібні позови проти її команди і не задовольнив жоден з них. За її словами, у 2017 році судді цього суду прийняли дві постанови, які встановили правомірність її призначення Урядом та виконання нею обов'язків міністра.
Цікаво, що суддя Сергій Каракашьян, який ухвалював рішення, за даними Prosud, торік визнав незаконним призначення директора НАБУ Артема Ситника. Крім того, в Окружному суді Києва працюють Євген Аблов та Руслан Арсірій, які раніше скаржилися у Вищу раду правосуддя на пости Супрун у Facebook.
Рішення суду не означає повного відсторонення Супрун від роботи в міністерстві. Експертка з адміністративного права Людмила Корнута пояснила, що повне відсторонення повинно проходити через Кабінет міністрів, оскільки Супрун займає призначувану посаду. Судова заборона може стати підставою для розгляду Кабміном питання про припинення її повноважень, але сама заборона стосується виключно окремих функцій, а не повної припинення діяльності.
Суддя-спікер Окружного адміністративного суду Києва Богдан Санін уточнив, що обмеження торкаються лише двох аспектів: участі в засіданнях кабінету міністрів та голосування, а також визначення стратегічного розвитку міністерства. Супрун зберігає можливість підписувати документи, видавати розпорядження та доручення, тобто зберігає весь обсяг повноважень першого заступника міністра.
После оголошення рішення Супрун висловила занепокоєння щодо впливу на закупівлю ліків. Вона написала, що МОЗ розпочав процес закупівель у рекордні терміни, однак через те, що ніхто не уповноважений виконувати обов'язки міністра, укладання договорів із закупівельниками може затримуватися. За її словами, саме в.о. міністра уповноважений підписувати договори з міжнародними організаціями, які закуповуватимуть ліки, вакцини та медичні вироби за кошти держбюджету.
Однак юристка медичного права Зоряна Черненко заперечила серйозність цієї проблеми. На її думку, більшість документів про постачання ліків підписує не сама Супрун, а її заступники. Крім того, десятиденний період до розгляду позову не створить критичної ситуації, оскільки деякі ліки не постачаються ще з минулого року. Юристи загалом вважають, що впродовж цього часу перебої з ліками навряд чи стануться.
Протягом двох з половиною років на посаді виконувачки обов'язків міністра Супрун ініціювала запуск програми «Доступні ліки», на яку уряд виділив 500 мільйонів гривень, та кампанію «Лікар для кожної сім'ї» — реформу первинної ланки медицини. Ці ініціативи викликали опір від різних груп. Комітет Верховної Ради з питань охорони здоров'я на чолі з Ольгою Богомолець активно виступав проти Супрун, заявляючи про «катастрофу в українській медицині» та «вимирання українців». Комітет двічі рекомендував звільнити Супрун. Проти неї також виступали директор Інституту серця Борис Тодуров та деякі опозиційні політики.
Однак Супрун має й значну підтримку. Одразу після появи повідомлень про обмеження користувачі Facebook запустили флешмоб #ПідтримуюСупрун, який вийшов у топ трендів українського Google і Twitter. Кілька громадських організацій — «Платформа здоров'я», «Батьки за вакцинацію», «100% життя» — закликали громадян прийти на засідання суду 15 лютого, коли розглядатимуть позов Мосійчука. У своїй заяві вони підкреслили, що цей позов стосується кожного, хто підтримує медичну реформу.
Президент Петро Порошенко та Кабінет міністрів також висловили підтримку Супрун. У заяві Кабміну йдеться, що команда Супрун оголосила війну корумпованим схемам, які процвітали в галузі роками, і це, на думку уряду, є головною причиною розгорнутої проти неї кампанії. Багато громадських активістів також написали на підтримку Супрун.
Щодо подальших кроків, юрист Роман Марченко пояснив, що Супрун має право оскаржити заборону в апеляційному суді. Ухвала діятиме до моменту її скасування, що може відбутися, якщо сам окружний суд визначить, що в ній більше немає потреби, або в разі апеляційної скарги.
6 лютого Супрун повідомила, що Міністерство юстиції від імені Кабміну вже подало клопотання про скасування заборони. Той самий Окружний адміністративний суд Києва розглядав його наступного понеділка — 11 лютого о 14:00. Остаточне рішення за позовом Ігоря Мосійчука щодо компетентності Супрун суд повинен винести 15 лютого.