Розслідування журналістів Слідства.інфо виявило масштабну проблему в українській судовій системі: родинні династії глибоко укорінилися в судах на всіх рівнях. Аналіз, проведений у межах проекту «Суддівська кров», показав, що в Україні існує 226 суддівських династій, де посади передаються від старшого покоління молодшому. Деякі з цих родин налічують до десяти членів, які одночасно працюють у судовій системі.
Це явище створює серйозні проблеми для справедливості. За словами координаторки проекту «Просуд» Катерини Бутко, яка після Революції Гідності почала викривати суддівські зловживання, клановість стала одним із символів усієї судової системи. «Від самого початку це була закрита каста, — пояснює вона. — Раніше це взагалі була відома та розповсюджена практика, коли суддями ставали тільки їхні родичі чи близькі друзі через якусь протекцію». Така система, на думку експертки, призвела до того, що частина суддів виявилася некомпетентною, а частина — корумпованою.
Проблема полягає не просто в родинних зв'язках, а в тому, що вони створюють потенційний конфлікт інтересів. Коли в одній родині кілька суддів, справи, розглянуті в першій інстанції, можуть потрапити під час оскарження до родича судді. У таких випадках суддя зобов'язаний відмовитися від розгляду справи та повідомити про це Раду суддів України. Невиконання цього обов'язку є підставою для притягнення до відповідальності, аж до звільнення.
Одна з найвідоміших суддівських династій — родина Тітових на чолі з суддею у відставці та членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів Юрієм Тітовим. Він зробив стрімку кар'єру, понад 20 років працюючи у Верховному Суді України. Юрій Тітов має впливових друзів у судовій системі: його кумом є екс-регіонал Сергій Ківалов, який тривалий час був членом Вищої ради юстиції та очолював профільний комітет Верховної Ради, мав безпосередній стосунок до формування суддівського корпусу. «Коли народила моя донечка, 12 років тому, так трапилося, що він хрестив мою дівчинку», — підтвердив журналістам Юрій Тітов.
У його родині нині працюють троє чинних суддів — дві племінниці та син Максим. Останні 12 років Максим Тітов працює в одному зі столичних райсудів і нині претендує на місце в оновленому Верховному Суді. Проте його кандидатура викликала суспільні сумніви щодо доброчесності. У 2014 році він притягував до відповідальності учасників руху «Автомайдан», які приїздили до резиденції Віктора Януковича та нібито не зупинялися на вимогу працівників ДАІ. Незважаючи на це, Максим Тітов успішно пройшов співбесіду на конкурсі до Верховного Суду, яку проводили троє колег його батька.
Тепер увесь склад Вищої кваліфікаційної комісії повинен затвердити його кандидатуру, до якої входить його батько Юрій Тітов. Це означає, що він зобов'язаний узяти самовідвід. Катерина Бутко вказує на європейську практику, коли в схожих ситуаціях один із родичів просто відмовлявся від просування кар'єрою. «У випадку з Тітовими це взагалі можна було зробити ще простіше. Каденція Юрія Тітова у ВККС скоро закінчується, син міг би почекати, і вже потім претендувати на посади у вищих судах», — зазначає вона.
Сам Максим Тітов назвав питання журналістів провокативними та заявив, що жодних проблем у цій ситуації не бачить. На його думку, колеги батька будуть неупередженими щодо нього. Його батько заперечує, що допомагав чи допомагає родичам просуватися. Навпаки, стверджує, що відмовляв близьких від таких рішень. «Може, вони дивляться: от, дядя Юра — історія успіху. Але я попереджаю, що це складна робота. Я їх не підтримую, а навпаки кажу, що це — каторга. Хочете — йдіть на каторгу, але чи не краще працювати адвокатом, юрисконсультом? Сюди треба йти, коли є поклик. Вони самі до цього рішення прийшли», — запевняє Юрій Тітов.
Скоро суддівська династія Тітових може поповнитися ще одним членом. Документи на призначення суддею вперше подала дружина Юрія Тітова, яка наразі працює помічницею у Верховному Суді. Якщо вона отримає посаду, в родині буде вже п'ятеро суддів.
Показовим прикладом того, як розбудова суддівського клану може закінчитися крахом, є історія екс-голови Апеляційного суду Києва Антона Чернушенка. Він був одним з найвпливовіших суддів незалежної України, допоки влітку 2015 року не опинився в гучному скандалі. Генеральна прокуратура запідозрила суддю в тому, що він у ручному режимі розподіляв справи між колегами й нібито через сина давав указівки щодо рішень у судових процесах.
На той час син Антона Чернушенка Дмитро вже отримав рекомендацію від Вищої кваліфікаційної комісії суддів щодо призначення суддею вперше. Його сестра та дружина вже служили в судовій системі. Першою з молодшого покоління Чернушенків суддею стала невістка екс-голови Апеляційного суду Ольга. Цікаво, що її призначили на посаду в листопаді 2009 року, за кілька тижнів до весілля з Дмитром Чернушенком. У 2014 році суддівську мантію отримала донька Антона Чернушенка Єлізавета — її призначили в один з міськрайонних судів Чернігівської області незадовго до Революції Гідності. Одразу після зміни влади рекомендували перевести до столиці в «козирний» Печерський районний суд.
Але Дмитро Чернушенко стати суддею не встиг. Йому оголосили підозру як співучаснику злочинної схеми та відмовили в призначенні. Члени Вищої ради юстиції з'ясували, що Чернушенко-молодший не може стати суддею не лише через підозру в скоєнні злочину, але й через недостатній стаж роботи. Хоча за рік до скандалу він отримав рекомендацію про призначення, і тоді жодних зауважень до його досвіду у сфері права не було.
Після корупційного скандалу справи різко пішли вниз і в інших родичів Чернушенка. Екс-очільник Апеляційного суду столиці виїхав з України. За повідомленнями ЗМІ, він переховується в Росії. Єлізавету Чернушенко так і не перевели в Київ. Вона залишається суддею райсуду на Чернігівщині. У 2018 році вона повинна була проходити кваліфікаційне оцінювання в межах судової реформи, однак пішла в декретну відпустку.
Невістка екс-голови Апеляційного суду Ольга Кошова майже одразу після корупційного скандалу розлучилася з Дмитром Чернушенком. Торік вона як суддя одного зі столичних судів проходила переатестацію. «Мені ніхто не допомагав стати суддею, я на загальних засадах проходила… самостійно. Я зі своїм колишнім чоловіком познайомилася вже в інституті підготовки професійних суддів», — стверджує Кошова.
Однак у членів Вищої кваліфікаційної комісії виникли питання щодо її освіти й походження статків. У власності судді та її неповнолітньої доньки є квартира на понад 140 квадратних метрів і заміський маєток на майже 500 квадратів. Ольга Кошова пояснила, що нерухомість отримала в подарунок від батька та колишнього чоловіка. Комісія наразі не вирішила, чи зможе вона надалі працювати суддею.
Кримінальне провадження щодо самого Антона Чернушенка та його сина про незаконне втручання в розподіл справ розслідують уже четвертий рік, до суду матеріали досі не передали. Жодних інших деталей справи Генпрокуратура на запит Слідства.інфо не надала, посилаючись на таємницю слідства.
Проект «Суддівська кров» — це база даних суддівських родичів, реалізована командою журналістів-розслідувачів Слідства.інфо та громадськими активістами за підтримки OCCRP (Проект розслідування корупції та організованої злочинності). Платформа дозволяє будь-кому простежити родинні зв'язки судді та викрити потенційні зловживання. Шукати можна у двох напрямках: за прізвищем судді отримуєте дані про його родичів; за прізвищем родича — відстежуєте зв'язок із суддею. Також можна клікнути на карту України та знайти потрібного суддю через суд, в якому він працює. Суддівськими династіями вважаються родини, де суддями є батьки та діти, тітки/дядьки та племінники, тещі/тесті/свекри/свекрухи та невістки/зяті. Враховувалися чинні судді й судді у відставці.