Дванадцять місяців тому керівництво Національного медичного університету імені М. В. Богомольця опинилося в центрі конфлікту, який так і не вдалося остаточно розв'язати. Ректорка Катерина Амосова була відсторонена від посади, а потім розпочалася серія подій, що докорінно змінила атмосферу в закладі.
Протягом дванадцяти місяців Амосову звільняли з посади тричі, а на її місце послідовно призначали п'ять виконувачів обов'язків ректора. Університет оголосив страйк. Студентське представництво тричі перекривало доступ до ректорату. Документи фінансового обліку зникали при незрозумілих обставинах, а потім так само дивним чином з'являлися в гуртожитку під матрацами. Паралельно виникло кілька офіційних веб-сайтів закладу, кожен із яких адмініструвала окрема група осіб.
Катерина Амосова походить з родини, яка мала значний вплив у медичних колах. Її батько, Микола Амосов, був визнаним академіком. Сама вона отримала освіту хірурга та фізіотерапевта, керувала кафедрою госпітальної терапії в НМУ Богомольця. На посаду ректорки її обрали у 2014 році. Однак протягом трьох років її керівництва виникло кілька ситуацій, пов'язаних із корупційними звинуваченнями.
Після першого відсторонення Амосова не залишила спроб повернутися. Її адвокати подали низку позовів до судів Києва, розгляд яких тривав упродовж року. Одна з ключових справ мала розглядатися Печерським районним судом 1 березня, де планувалося вирішувати питання про законність звільнення Амосової з посади ректорки.
Зв'язатися з самою Катериною Амосовою для коментарю не вдалося. Проте в попередніх інтерв'ю вона неодноразово заявляла про намір повернутися на посаду щонайменше до завершення свого контракту, який мав закінчитися у червні 2021 року.
Тимчасовий керівник закладу Юрій Кучин стверджував, що нинішня адміністрація працює в звичному режимі. За його словами, основна мета команди полягає в організації чесних виборів нового ректора. «Наша єдина мета — розблокувати вибори, які заблокувала сама Амосова, провести їх і затвердити людину, яку обере колектив», — наголосив він.
Заступник міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський розглядав ситуацію в НМУ Богомольця як частину більш широкого процесу. На його думку, спроби екс-ректорки утримати посаду є прикладом опору реформам, які впроваджуються в системі охорони здоров'я. Він підкреслив, що без змін у медичній освіті неможливо досягти успіхів у реформуванні всієї галузі.
Лінчевський зазначив, що НМУ Богомольця — не виняток. Подібні конфлікти виникли й в інших медичних вишах країни. Зокрема, Одеський національний медичний університет опинився в аналогічній ситуації, де відсторонений ректор Запорожан також намагався через судові позови повернути собі посаду.
Заступник міністра охорони здоров'я охарактеризував ситуацію як початок довгої боротьби за трансформацію медичної освіти. Він визнав, що спротив змінам може проявлятися в різних формах, але переконаний, що реформи все одно будуть впроваджені. Швидкість їхнього впровадження залежить від того, наскільки успішно вдасться подолати опір на місцях.