Редакція Слідства.Інфо підготувала огляд найбільш значущих матеріалів, опублікованих протягом останніх днів.
Нестабільність у найбільшому медичному закладі столиці
Національний медичний університет імені М.В. Богомольця пережив надзвичайно турбулентний період. Протягом дванадцяти місяців керівництво закладу змінювалося неодноразово: ректорку Катерину Амосову відсторонювали від посади тричі, а посаду виконувача обов'язків ректора займали п'ять різних осіб. Навколо університету розгорталися конфлікти — студентський парламент тричі перекривав доступ до ректорату, а персонал оголошував страйк. Паралельно виникали проблеми з документацією: фінансові матеріали зникали при незрозумілих обставинах, а потім несподівано виявлялися в гуртожитку під матрацами. Крім того, у закладу з'явилося кілька веб-сайтів, кожен з яких адмініструють різні люди.
Слідство.Інфо розглянуло послідовність подій у головному медичному виші столиці, починаючи з моменту першого відсторонення Амосової, та проаналізувало, які наслідки чекають на установу в майбутньому.
Приватизація та конкуренція на березі затоки
На території Оболоні, на березі Дніпра, у затоці Верблюд розташовані будівлі, які належать виробничому підприємству «Маяк» — структурі, що входить до складу концерну Укроборонпром. З початку 2000-х років завод надавав ці приміщення дитячій спортивній школі «Маяк», яка спеціалізується на навчанні веслуванню та веслувальному слалому — єдиній у Києві установі такого профілю.
Середовище засновників школи включає дві громадські організації, створені екс-помічником депутата Івана Фурсіна, представника фракції «Воля народу». Попри те, що Фурсін не має прямого стосунку до водного спорту, саме його структури стали засновниками закладу. Нещодавно спортивна школа здійснила приватизацію приміщень заводу загальною площею понад 460 квадратних метрів.
Однак коли з'ясувалося, що передача нерухомості могла відбутися з порушенням законодавства, на тому ж березі затоки виник третій «Маяк» — муніципальна установа «Маяк Оболоні», яку Київська міська рада утворила минулого року з метою поступово перейняти у власність активи спортшколи.
Завод «Маяк» втрачав свою нерухомість і раніше. Слідство.Інфо розібралося, чому спортивній школі потрібна була приватизація будівель промислового підприємства та яким чином громадські організації, пов'язані з помічником нардепа, виявилися залучені до управління закладом водного спорту.
Протест родин на річницю трагедії
Максим Шимко, син Зої Кузьменко, загинув рівно п'ять років тому під час розстрілів на Майдані. Його мати висловлює гіркоту: «На жаль, у нас гарні закони, але їх ніхто не дотримується. Щоразу проходять ті, хто не гідний бути суддею». Зоя — одна з багатьох матерів, батьків та близьких загиблих учасників Революції Гідності.
20 лютого, у день річниці розстрілів на Майдані, родини загиблих провели акцію біля будівлі Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Вони вимагали звільнення суддів, які приймали рішення на шкоду активістам Майдану. Протягом п'яти років родини Героїв Небесної Сотні наполегливо вимагають справедливості. За цей період сімнадцять членів сімей загиблих померли, так і не отримавши задоволення від покарання винних осіб.
Родини наголошують, що судова реформа так і не відбулася, що змушує їх продовжувати боротьбу за справедливість.