Щорічний звіт Державного департаменту США про дотримання прав людини у світі містить детальний аналіз корупційних явищ у пострадянському регіоні. Матеріал, опублікований організацією OCCRP, узагальнює ключові висновки американської дипломатії щодо масштабів та наслідків корупції в цих країнах.
За оцінкою Держдепу, корупція в усіх державах регіону набула системного характеру. Це явище паралізує роботу державних установ, особливо судової влади, унеможливлюючи їхнє нормальне функціонування. Проблема охоплює всі гілки влади та створює серйозні перешкоди для розвитку демократичних інститутів.
У випадку України американські дипломати констатували, що хоча офіційні повідомлення про корупцію на вищих рівнях влади надходять рідко, насправді вона поширена в усіх органах державної влади. Особливу занепокоєність викликає ситуація в антикорупційних органах. У 2018 році вони зазнали політичного тиску, який підірвав громадську довіру та загрожував їхній спроможності. Зокрема, до Національного антикорупційного бюро призначали кандидатів, які мали тісні зв'язки з президентом, що ставило під сумнів незалежність цієї установи. Крім того, активісти, які розповсюджують інформацію про корупцію, часто стають об'єктами переслідування.
Російська ситуація характеризується ще більш глибокою корупцією. Вона охоплює всі рівні влади та проявляється у найрізноманітніших формах: від підкупу державних чиновників до розкрадання бюджетних коштів, привласнення державного майна, отримання відкатів при закупівлях, вимагання та зловживання службовим становищем. Держдеп особливо відзначає, що розслідування щодо корупції осіб найвищого рівня влади практично не проводяться. Як приклад наводиться справа, розкрита газетою «Новая газета»: племінник віце-прем'єра Дмитра Рогозіна та його компанія «Фотоэлектронные приборы» отримали державний контракт на суму близько мільярда рублів, однак виробництво за цією угодою так і не розпочалося. Попри це, жодного розслідування щодо розтрати коштів не було проведено.
Законодавство Росії вимагає від чиновників подавати декларації про доходи та майно, але, як зазначається у звіті, ці документи не відображають реальних доходів посадовців та їхніх родичів. Хоча влада розслідує численні корупційні справи серед правоохоронців, американські дипломати вважають, що справжньою причиною таких розслідувань часто є політична помста або приховані конфлікти між силовими структурами.
Для приховування інформації про корупцію російська влада застосовує цензурні заходи. Роскомнадзор погрожував заблокувати YouTube, Instagram та кілька десятків медіаорганізацій, якщо вони не видалять відео розслідування Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального. Це розслідування розповсюджувало інформацію про зустріч олігарха Олега Дерипаски та віце-прем'єра Сергія Приходька на розкішній яхті.
Білоруська ситуація ускладнюється тим, що оцінити справжні масштаби корупції та ефективно з нею боротися практично неможливо. Причинами цього Держдеп називає відсутність незалежної судової та правоохоронної систем, розділення влади та прозорості, а також послаблення незалежної преси. Хоча протягом року в країні було відкрито чимало справ про корупцію, всі вони мали вибірковий та непрозорий характер. За оцінкою незалежних спостерігачів та правозахисників, багато з цих справ були політично мотивованими.
Азербайджан характеризується систематичною корупцією на урядовому рівні та поширеною корупцією в усій правоохоронній системі. Це призвело до обмеженої ефективності механізмів розслідування та покарання за зловживання, а також до безкарності працівників служб безпеки. Попри певний прогрес у боротьбі з корупцією на місцевому рівні при наданні державних послуг, повідомлення про корупцію серед чиновників, особливо високопосадовців, продовжують з'являтися.
Організація OCCRP провела розслідування, яке встановило, що представники правлячої еліти Азербайджану організували схему для відмивання хабарів європейським політикам, розкошів та інших незаконних коштів. Через офшорні компанії пройшло майже 3 мільярди доларів. Крім того, OCCRP виявив, що діти президента Ільхама Алієва та міністра з надзвичайних ситуацій Кямаледдіна Гейдарова використовували десятки офшорних компаній для інвестування в бізнес та придбання нерухомості в Європі та на Близькому Сході.
Вірменія пережила значні зміни після «оксамитової революції» у травні 2018 року. Держдеп оцінив ці події як поворотний момент, який привів до проведення перших справді конкурентних виборів та запуску серії розслідувань системної корупції. За період з 7 травня по 10 серпня 2018 року правоохоронні органи та податкові служби виявили порушення на загальну суму 87 мільйонів доларів.
Одна з резонансних справ стосувалася мережі супермаркетів «Єреван Сіті», пов'язаної з депутатом Самвелом Алексаняном. Розслідування показало, що компанія не сплатила податків на десятки мільйонів доларів. Іншим прикладом стало затримання охоронця колишнього президента Сержа Саргсяна. Поліція виявила понад мільйон доларів готівки в нічному клубі, який належав його дружині. Сам екс-охоронець мав при собі більш ніж мільйон доларів готівкою, але заявив, що «забув» вказати ці кошти в своїй декларації.
У Узбекистані корупція набула масштабів епідемії та залишається переважно безкарною. Однак у 2018 році спостерігалося значне зростання кількості справ проти корупційних чиновників. Закон зобов'язує посадовців розкривати свої доходи, але такі дані не публікуються.
Казахстанська влада вибірково переслідує чиновників за корупцію, тоді як інші залишаються безкарними, особливо ті, хто має зв'язки з урядом або правоохоронними органами. Держдеп відзначив високий рівень корупції в судовій системі, незважаючи на те, що суддівські посади є одними з найбільш високооплачуваних серед державних службовців Казахстану.
У Киргизстані серйозною проблемою є надання хабарів для уникнення судового переслідування. Силовики, особливо в південних регіонах, часто застосовують незаконні арешти, катування та погрожують переслідуванням, вимагаючи гроші. Держдеп також повідомляє про переслідування осіб, які розкривають факти корупції. Журналістку Ельнуру Алканову звинувачували в незаконному отриманні інформації та розголошенні банківської таємниці після публікації матеріалу про корупційну схему з продажу державного майна під Бішкеком. Справу згодом закрили.
Таджицька ситуація характеризується численними повідомленнями про корупцію, кумівство та упередженість при наймі на всіх рівнях влади. Хоча уряд визнав проблему та розпочав дії, засуджені переважно чиновники нижчого рівня. Крім того, у Таджикистані відсутній закон про обов'язкове декларування доходів для посадовців.
Молдавський уряд досяг певного прогресу в розслідуванні корупційних справ проти чиновників та суддів, однак це здебільшого вибіркове правосуддя. Водночас влада намагається легалізувати потенційно незаконні активи. Уряд ухвалив закон про амністію капіталу, який може сприяти легалізації коштів, отриманих під час «банківського скандалу» 2014 року, коли один з трьох найбільших банків країни вивів за кордон мільярд доларів. За розслідуванням OCCRP, організатори цієї схеми причетні до відмивання 20 мільярдів доларів, походження яких пов'язане з російськими державними компаніями.
