Олександра Сотула — відома в Дніпрі бізнесменка та громадська діячка, яка у 2018 році розпочала політичну кар'єру. Влітку того року вона стала помічницею народного депутата від партії «Батьківщина» Вадима Івченка й одночасно очолила нікопольську окружну організацію партії Юлії Тимошенко.
До цього Сотула вже мала значний вплив у місцевих структурах влади. Її будівельна фірма активно співпрацювала з установами, підпорядкованими Дніпровській міськраді, укладаючи численні контракти на суму десятків мільйонів гривень. Однак ця успішна діяльність закінчилася кримінальним розслідуванням, яке згодом було закрито за сумнівних обставин.
Історія фірми Сотули розпочалася в 2010 році, коли вона стала співзасновницею «Будівельної компанії «Еталон-2010» у Дніпрі. Невдовзі компанія спеціалізувалася на ремонтах бюджетних установ міста. За період 2016–2017 років фірма зі статутним капіталом всього 50 тисяч гривень укладала договори підряду з виконавчими органами та комунальними закладами міськради на суму близько 34 мільйонів гривень.
Найбільш інтенсивно з «Еталоном-2010» працював департамент гуманітарної політики Дніпровської міськради. Обсяг контрактів між ними перевищив 23 мільйони гривень. На той час департамент очолював Геннадій Глядчишин, один із найближчих соратників міського голови Бориса Філатова. Проте в липні 2017 року Філатов звільнив Глядчишина, посилаючись на те, що раніше виніс йому догану за непрозорість у муніципальних закупівлях.
Правоохоронці зосередили увагу на одному з контрактів, укладеному в листопаді 2016 року. Департамент гуманітарної політики перерахував «Еталону-2010» 290 тисяч гривень за ремонт покрівлі в 56-й школі Дніпра. Проте під час перевірки виявилося, що будівельна компанія не завершила роботи повністю. Експертиза встановила збитки на суму 243 тисячі гривень. У березні 2018 року правоохоронці оголосили Сотулі про підозру в зловживанні повноваженнями.
Директорка 56-ї школи Ольга Рябошапка розповідає, що будівельники в 2016 році лише частково виконали ремонт. «Почали, але так — замазали очі», — описує вона ситуацію. Роботи були завершені лише наприкінці 2017 року, вже після того, як на об'єкт завітали правоохоронці. Рябошапка наводить конкретний приклад: у 2016 році на будівництво привезли одну машину цегли, а коли почали розбирати виконану роботу, завезли десять машин. «Це ж впадає в око», — зауважує директорка.
Олександра Сотула категорично заперечує ці твердження. У розмові зі Слідством.Інфо вона запевнила, що всі роботи були виконані на 100 відсотків. «Була аудиторська перевірка. Але, незважаючи ні на що, вони відкрили кримінальне провадження. Ви знаєте, в який ми час живемо», — прокоментувала вона.
Однак у лютому 2019 року справа була закрита. Суд задовольнив клопотання Дніпровської міськради, визнавши її потерпілою стороною. Мерія своєю чергою відмовилася від обвинувачення проти Сотули, що стало формальною підставою для припинення кримінального провадження. Таким чином, департамент гуманітарної політики, який фактично перерахував гроші за неповністю виконані роботи, залишився поза підозрою.
Аналогічно було припинено провадження проти Ігоря Сєдих, керівника приватного підприємства «Фенікс». Сєдих здійснював технічний нагляд за ремонтом у 56-й школі й підписав акт про виконання робіт. Проте слідчі встановили, що він не мав на це підстав, оскільки департамент не укладав з ним договору. Сам Сєдих у телефонній розмові це заперечив.
Юристка Центру протидії корупції Олена Щербан вважає, що правоохоронці свідомо закрили очі на деякі факти, щоб захистити чиновників департаменту від покарання. «Тут, як мінімум, можна було говорити про службову недбалість з боку замовника, а як максимум — про службове зловживання. І, звичайно, що слідчі, прокурори тут з якихось причин пішли на зустріч», — каже вона.
Прокурор Володимир Дзюба, який представляв обвинувачення у справах Сотули та Сєдих, стверджує, що під час досудового розслідування слідчі перевіряли чиновників департаменту гуманітарної політики й не виявили ніяких зловживань з їхнього боку. Це дозволило міській раді набути статусу потерпілої сторони в суді та врешті відмовитися від обвинувачень.
Щербан розглядає цей механізм як схему приховування справи. «Просто закрити справу — дуже важко. Тому придумали, очевидно, таку комбінацію: міська рада все спихає на якусь компанію. Каже: «А ми не винні. Нам компанія-технагляд сказала, що там все добре. Це вони погані хлопці. Ось вам заява — ми тут потерпілі. Слідчі, очевидно, теж прекрасно все розуміючи, перекваліфіковують цю справу і всі таким чином сухими виходять з води», — пояснює юристка.
Слідство.Інфо надіслало запит Дніпровській міській раді з питаннями про те, чому департамент гуманітарної політики перерахував гроші за неповністю виконані роботи та чому довірився висновку представника технагляду, з яким не укладав договору. На момент публікації матеріалу міська рада не надала відповіді.
У 2018 році, ще до закриття кримінального провадження, Олександра Сотула вийшла зі складу засновників «Еталону-2010» й залишила посаду керівника. Згодом у компанії відбулися кілька ротацій керівництва, і фірма переїхала з Дніпра до Києва. На думку Щербан, такий крок може врятувати Сотулу від можливих репутаційних втрат у майбутньому.
«Еталон-2010» фігурує й у низці інших кримінальних проваджень. Зокрема, вона згадується в розслідуванні управління спецрозслідувань Генпрокуратури, яке розпочалося в червні 2018 року, як учасник схеми відмивання грошей.
Народний депутат Вадим Івченко, якому Олександра Сотула служить помічницею, прокоментував Слідству.Інфо, що не чув про кримінальні провадження проти його помічниці або фірми, яку вона раніше очолювала.
