Розслідування журналістів виявило, що один із затриманих за організацію вбивства весь час підтримував контакти з десятками працівників поліції, прокуратури та СБУ. Це ставить питання: чи намагалася система приховати справжніх винних у смерті Катерини Гандзюк?
Літом 2018 року українська громадська активістка Катерина Гандзюк стала жертвою жорстокого нападу. 31 липня невідомі облили її сірчаною кислотою біля входу до будинку в Херсоні. Батько активістки Віктор Гандзюк розповідає про масштаб поранень: «Літр концентрованої сірчаної кислоти… голова, волосся, чоло, ліва щока… спина — вся-вся спина аж до сідниць, навіть частково сідниці, обидві руки, грудна клітина, молочна залоза…»
Після нападу Гандзюк доправили з Херсона до Київа. Протягом трьох місяців вона перенесла чотирнадцять операцій. Організм 33-річної жінки не витримав наслідків хімічних опіків, і в листопаді 2018 року вона померла в київській лікарні.
До того як померти, Катерина встигла дати останнє в своєму житті інтерв'ю журналістам «Слідства.Інфо». За три тижні до смерті вона розповіла про своє невдоволення офіційним розслідуванням: «Я не вірю в офіційне слідство… Найкращий варіант — це якщо просто мені скажуть, хто це. Мені принаймні розкажуть, що відбулося».
Катерина Гандзюк була відомою громадською активісткою, яка боролася з корупцією та зловживаннями чиновників. Після початку військової агресії на сході України вона займалася протидією російській пропаганді. Як представниця ООН опікувалася розвитком спорту серед молоді. Раніше працювала в партії «Батьківщина», а останні роки служила радницею херсонського мера, поєднуючи посаду в місцевій владі з громадською діяльністю.
Після нападу друзі активістки заснували рух «Хто замовив Катю Гандзюк?» Роман Сініцин, один із засновників, розповідає про їхні дії: «Ми зрозуміли: якщо хочемо, щоб винні були покарані й щоб слідство рухалося, треба тиснути. У день нападу ми зайшли в прокуратуру — з вибиванням дверей, з димовими шашками — витягнули прокурора на розмову».
Члени руху разом із журналістами виявили серйозну помилку в розслідуванні. Перший затриманий поліцією підозрюваний виявився невинним — він відпочивав на морі в момент нападу. Поліція його відпустила, але це поглибило недовіру до офіційного розслідування.
Провідні правоохоронні органи країни долучилися до розслідування. Справу передали до Служби безпеки України. Однак вісім місяців після злочину його так і не розкрили.
За офіційною версією слідства, групу нападників організував Сергій Торбін — учасник бойових дій на Донбасі. Він залучив чотирьох молодих хлопців, якими командував на війні. Кожен із нападників отримав близько 500 доларів за участь у нападі.
Після смерті Гандзюк правоохоронці затримали ще одного підозрюваного в організації вбивства — Ігоря Павловського, який останні роки був помічником народного депутата. За версією слідства, саме в його будинку відбувалися важливі події після нападу. 17 серпня, коли частину нападників уже затримали, Сергій Торбін приїхав до Павловського. Там передавалася частина грошей за напад, обговорювалися плани відступу.
Журналісти «Слідства.Інфо» отримали з власних джерел інформацію про телефонні з'єднання Павловського за два місяці до нападу та три місяці після. Аналіз 32 тисяч з'єднань виявив цікаві зв'язки підозрюваного в організації вбивства.
Катерина Гандзюк назвала головою Херсонської облради Владислава Мангера людиною, з якою у неї траплялися конфлікти. Вона вважала, що Мангера дошкуляв телесюжет, який вона разом із колегою зняли про його бізнес і політичний вплив у Херсоні. Політик подав до суду, вважаючи матеріал неправдивим, але незадовго до нападу правоту визнали за авторами сюжету. Гандзюк припускала, що Мангер має кримінальне оточення, яке могло зробити йому «подарунок» у вигляді нападу на неї.
Мангер такі звинувачення відкидає. «Там фільм на 99% неправда. Для мене це питання вичерпане», — сказав він. Він також заперечує, що люди з його оточення могли зробити йому такий «подарунок»: «У чому подарунок? У мене не було конфлікту з цією людиною».
Коли Гандзюк говорила про кримінальне оточення Мангера, вона мала на увазі Олексія Левіна. Його прізвище з'явилося в кримінальному провадженні вже після смерті активістки. Згідно з матеріалами офіційного слідства, 17 серпня Олексій Левін приїжджав на зустріч до Павловського, де передавалися гроші. Нібито саме він передавав додаткові 2 тисячи доларів виконавцям. Наступного дня Левін залишив Україну й досі не повернувся. Його оголосили в розшук, офіційне слідство підозрює його в організації нападу.
Левін погодився розповісти журналістам свою версію телефоном. Він заперечує причетність до нападу й каже, що приїхав до Павловського, щоб віддати якісь документи. За даними журналістів, правоохоронці не допитали Левіна в цій справі. Він — важлива ланка, яка може поєднати виконавця із замовниками вбивства.
Активісти руху «Хто замовив Катю Гандзюк?» проводять мітинги з вимогами знайти та покарати замовників убивства. Вони називають трьох людей, яких вважають замовниками: голову облради Владислава Мангера, голову обладміністрації Андрія Гордєєва та його заступника Євгена Рищука.
Роман Сініцин пояснює: «Катерина була в конфлікті з цілими фінансово-промисловими групами, у тому числі з групою, куди входили очільники області — той самий Мангер, Рищук і Гордєєв».
З матеріалів справи, які потрапили до журналістів, виглядає, що основним мотивом вбивства СБУ вважає позицію Гандзюк щодо вирубки лісів. У травні 2018 року поруч з Херсоном вигоріло 600 гектарів лісу. Підпали насаджень нерідко трапляються в регіоні, часто після цього обгорілий ліс вирубують і продають. За версією Гандзюк, такі пожежі були вигідні керівництву області, яке мало стосунок до контрабанди лісу.
У лютому Владиславу Мангеру оголосили підозру в замовленні вбивства Гандзюк — саме через ліс. Нібито публічними виступами активістка заважала інтересам Мангера в продажі деревини. Суд арештував посадовця, але дозволив внести грошову заставу в розмірі 2,5 мільйона гривень. Невдовзі Мангер повернувся до Херсона.
Аналіз телефонних з'єднань Павловського допоміг виявити цікаві зв'язки. Серед його контактів чимало працівників прокуратури, поліції та СБУ. Увагу привернули правоохоронці, з якими Павловський контактував у так звані «гарячі дати» — важливі для слідства дні: 31 липня (напад на Гандзюк), 1-3 серпня (дні перед арештом помилкового підозрюваного), 17 серпня (затримання Торбіна та інших), 21 серпня (суд над Торбіним).
У день нападу на Гандзюк Павловський контактував з двома представниками СБУ. Один з них — Борис Плахута, очільник Служби безпеки в Олешківському районі. Саме там горів ліс у травні 2018 року. Загалом з Плахутою Павловський контактував майже 30 разів протягом літа й осені. Говорити про це з журналістами Плахута відмовився. Так само його колега Антон Запорожець — ще один посадовець СБУ, який живе в будинку, де мешкала Катерина Гандзюк. Саме йому Павловський дзвонив удень 31 липня, коли активістку облили кислотою.
У перші дні після нападу Павловський зідзвонювався з працівниками поліції та СБУ. Можна припустити, що вони могли інформувати його щодо перебігу розслідування — саме в ці дні поліція шукала нападників і помилково вийшла на слід невинної людини.
1 серпня Павловський тричі по кілька хвилин розмовляв з тодішнім начальником Новокаховської поліції Сергієм Сидоренком. Роботі цієї поліції підпорядковуються й Олешки, де горів ліс. На питання про контакти з Павловським Сидоренко роздратовано відповів: «Я взагалі ніякого стосунку до цих подій не маю… Щодо яких питань з ким я контактую — це мої особисті справи!»
Найбільше серед правоохоронців Павловський контактував з керівником Новокаховської прокуратури Олександром Королем — 160 з'єднань протягом п'яти місяців. У другій половині серпня контакти між ними почастішали. На запитання журналістів Король відповів: «Може й спілкувався. Він же помічник депутата був, звернення постійно писали… Я з приводу Каті Гандзюк узагалі з ним не спілкувався».
Король очолює районну прокуратуру, яка розслідувала підпал лісу. Саме він передавав цю справу Генеральній прокуратурі, коли вона пов'язала напад на Гандзюк з підпалом. Цікаво, що багато правоохоронців, з якими контактував Павловський, тим чи іншим чином пов'язані з Олешками, де горіли насадження.
У списку контактів також посадовці обласного рівня. 79 з'єднань з Павловським мав заступник прокурора Херсонщини Костянтин Шабуняєв. Частина припадає на «гарячі дати». Однак правоохоронець не може пригадати такої кількості з'єднань, хоча визнає, що з Павловським контактував. Аналіз їхніх з'єднань свідчить, що прокурор спілкувався з Павловським і в позаробочий час, і у вихідні дні.
Наприкінці серпня, коли нападників уже затримали й вони перебували за ґратами, Павловський частіше телефонує начальнику місцевої колонії Олександру Гусарєву. Контакти починаються 21 серпня, в день суду над Торбіним та іншими, і продовжуються у вересні та жовтні, весь час, поки Торбін перебуває за ґратами в Херсоні. З листопада обох утримуватимуть уже в Києві. Гусарєв наполягає, що взагалі не знає, хто такий Павловський.
Сам факт контактів з помічником народного депутата не робить правоохоронців причетними до злочину. Проте агресивна поведінка, відмова спілкуватися з журналістами або спроби приховати навіть факт знайомства з Павловським можуть бути тривожним сигналом.
Роман Сініцин показує листування в чаті активістів. 3 листопада ввечері Катерина написала: «Мне кажется, заказчик нападения на меня — Рищук». На питання друзів, чому саме він, вона написала «Не знаю». Наступного ранку Катерина померла.
Євген Рищук, заступник губернатора Херсонської області, називає Олешки своїм округом і каже, що чимало робить для нього. Саме там сталася масштабна лісова пожежа, про яку писала Катерина Гандзюк.
У розпорядженні журналістів є документ, який доводить, що офіційне слідство разом з Мангером у підпалі лісів підозрює й Рищука. Принаймні станом на грудень 2018 року. Відповідно до документа, підпал 600 гектарів лісу спланували Євген Рищук разом з керівником Херсонського лісогосподарства. У документі детально описується, хто саме та як саме це здійснював: «У подальшому незаконно зрубаний ліс (…) транспортується до підконтрольних Рищуку та Тищенку пилорам».
Слідчі також пов'язують Рищука з підприємствами, які рубають і продають ліс. А силовий захист ділянок, де незаконно вирубують дерева, за версією правоохоронців, забезпечують люди, підконтрольні Владиславу Мангеру.
Якщо керуватися логікою слідства, що саме ліс є головним мотивом вбивства Гандзюк, Рищук, як і Мангер, міг бути зацікавленим у нападі на активістку.
Допитали Євгена Рищука тільки в лютому. Після допиту він повернувся в Херсон. Сам Рищук заперечує причетність до вбивства й каже, що навіть не знав Катерину Гандзюк. «На сьогодні я — заступник голови адміністрації, член «Блоку Петра Порошенка», я працюю на президента та особливо не можу захиститися, тому що комусь це вигідно», — додає він.
Владислав Мангер вважає, що підозру висунули тільки йому виключно з політичних мотивів. «Виходить батько Гандзюк і називає три прізвища: «Мангер», «Гордєєв», «Рищук». З цих трьох прізвищ хто провладний? Два. Одне — з опозиції, з «Батьківщини». Хто буде цапом-відбувайлом? Цапом-відбувайлом буде Мангер», — емоційно пояснює голова облради.
У період розслідування вбивства Гандзюк в Україні тривала президентська передвиборча кампанія. Лідерка опозиційної партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко також брала участь у перегонах, і саме в її партії донедавна перебував Владислав Мангер. Євген Рищук та Андрій Гордєєв, яких Мангер називає «провладними», — члени партії чинного президента Петра Порошенка. Саме політичні обставини, на думку Мангера, пояснюють, чому лише йому, як представнику опозиції, оголосили підозру.
Голова обласної адміністрації Андрій Гордєєв нерідко ставав об'єктом критики Катерини Гандзюк. Його ім'я також постійно звучить на мітингах активістів поруч з прізвищами Мангер і Рищук. Хоча Гордєєв і давав свідчення, наразі як підозрюваний у справі Гандзюк не фігурує.
Під час телефонної розмови з журналісткою Слідства.Інфо його заступник Євген Рищук розповів, що перед новим роком Андрій Гордєєв приїжджав до голови СБУ Василя Грицака. Тоді вже справу вбивства Гандзюк передали Службі безпеки. Рищук розповів про розмову: «Гордєєв був, до речі, в Грицака. Він розповів про Данила. Грицак набрав Данила й каже: «Перестань х**ою маятися». Так і каже: «Перестань х***ою займатися!» Данило каже: «Це все брехня» і відключився. Грицак викликав Данила і каже: «Шановний, ти маєш, що пред'явити губернатору і його заму?» Данило сказав: «Немає». Тоді він каже: «Тоді відбалансуй в обратну сторону». Гордєєв приїхав задоволений, що все гаразд».
Данило, якого згадує Рищук, це генерал СБУ Данило Доценко. Нині він працює в центральному управлінні, а ще півтора року тому керував херсонським відділом. Данила Доценка назвав організатором нападу на Гандзюк під час суду Владислав Мангер. У СБУ такі звинувачення вважають абсурдом.
Андрій Гордєєв спершу підтвердив телефоном, що говорив з Василем Грицаком про справу Гандзюк. Однак коли дізнався від журналістів про деталі, узагалі відмовився від сказаного раніше. «Не було такої зустрічі навіть», — сказав він. Однак відповідні записи розмови з очільником Херсонщини є в редакції.
Ані Данило Доценко, ані Василь Грицак не знайшли часу для розмови зі Слідством.Інфо. Журналісти припускають, що такої зустрічі могло й не бути. Однак вважають за необхідне оприлюднити цю інформацію, оскільки вона містить ознаки тиску на офіційне слідство.
Аналіз телефонних з'єднань Павловського показує, що він досить багато контактував з правоохоронцями Херсонщини. Деякі з них казали, що спілкувалися з Павловським виключно як з помічником народного депутата, бо він надсилав чи приносив запити й вони мусили реагувати.
Народний депутат Микола Паламарчук, на якого працював Павловський, пояснює: «Він не може сам написати запит і не може звернутись сам, це просто не його функція». Він каже, що функції його помічника були досить скромними — вислухати людей, які приходили в приймальню. Жодних контактів з правоохоронцями чи владними органами посада Павловського не передбачала.
У поліції та СБУ в Херсонській області журналістам повідомили, що не отримували жодного запиту від Павловського протягом 2018 року. У прокуратурі не змогли надати таку інформацію. Це може означати, що жодних формальних приводів спілкуватися з органами влади в Павловського не було. Лише неформальні.
Голова Національної поліції Сергій Князєв в інтерв'ю журналістам підтвердив, що Павловський міг впливати на справу через правоохоронців Херсонщини. «Ми впевнені, ми підтверджуємо, що в нього існують товариські, дружні стосунки з правоохоронцями Херсонщини, тому що він — житель Херсонщини. І це була одна із причин, чому кримінальне провадження передали розслідувати в головне слідче управління… Ми дуже швидко місцеву поліцію усунули від виконання основних слідчо-оперативних заходів», — сказав Князєв.
Павловського затримали саме тоді, коли справу передали в Київ, хоча про його роль у справі правоохоронцям було відомо ще в серпні зі свідчень нападників про зустріч у його будинку.
Генеральний прокурор Юрій Луценко нещодавно продемонстрував схему причетних до вбивства Катерини Гандзюк. З-поміж імен і фотографій він показав один заклеєний білим папером квадрат. «Тут іще один заклеєний квадратик. Це — ймовірні зв'язки в органах влади та правоохоронних органах, які сприяли скоєнню цього злочину. Тут поки що показів недостатньо. Не пред'явлена підозра, але робота над ним іде», — сказав Луценко.
Можливо, зібрані журналістами факти допоможуть генеральному прокурору зібрати достатньо доказів і відклеїти загадковий квадрат.
Протягом 2018 року в Україні намагалися вбити дев'ятьох громадських активістів. Троє з них, включно з Катериною Гандзюк, померли. Замовники жодного з цих злочинів не встановлені.