Окружний суд Києва ухвалив рішення, яким визнав дії Національного банку України щодо ПриватБанку порушенням законодавства. Це рішення підписали троє суддів — Ігор Качур, Володимир Келеберда та Віталій Амельохін. Розслідування Слідства.Інфо виявило низку фактів про їхню діяльність та поведінку.
Позов про скасування рішення про національну власність подав колишній співвласник фінансової установи олігарх Ігор Коломойський. У своєму недавньому інтерв'ю він заявив, що не намагається повернути собі контроль над банком, а вимагає від держави компенсацію у розмірі 2 мільярдів доларів капіталу. Водночас Міністерство фінансів стверджує, що витрати держави на національну власність ПриватБанку становили 155 мільярдів гривень.
Ігор Качур розпочав суддівську діяльність у 2002 році в Подільському районному суді столиці, проте вже через два роки залишив посаду за власним бажанням. За даними проекту «Посіпаки», у період з 2002 по 2006 роки особа з таким іменем працювала помічником народного депутата Сергія Тігіпка. У 2008 році Качур повернувся до судової системи, почавши роботу в Окружному адміністративному суді Києва, а з 2011 року отримав безстроковий мандат судді. Його дружина також була пов'язана з цим судом, працюючи провідним спеціалістом відділу судової статистики з 2012 по 2017 роки.
З'ясовано, що у 2013 році Качур разом з головою Окружного адміністративного суду Павлом Вовком здійснив приватний політ до Афін. Сам суддя пояснив це приватною подорожжю, яку він нібито оплачував самостійно. За інформацією проекту «Чесно», у своїх деклараціях за 2013 та 2014 роки Качур не зазначив, що з 2002 року користується квартирою площею 70 квадратних метрів у Києві. Цю нерухомість він офіційно задекларував лише у 2015 році.
Того ж року Качур опублікував у Facebook дописи, в яких називав військовий конфлікт на Сході України «громадянською війною» та висловлював погрози щодо осіб, причетних до подій на Майдані. У своєму повідомленні суддя писав про необхідність ув'язнення тих, хто «захоплював адмінбудівлі, вбивав міліціонерів, розв'язав громадянську війну». Крім того, він стверджував, що священики Української греко-католицької церкви нібито «закликали до війни на сході та проклинали людей під час служби». Пізніше Качур видалив цей допис.
Володимир Келеберда працює суддею з 2005 року. Свою кар'єру він розпочав у Шевченківському районному суді Києва, а з 2010 року перейшов до Окружного адміністративного суду столиці. У 2013 році він видав рішення про заборону проведення мітингів біля історичної будівлі «Гостинний двір» 1809 року. За рік до цього цю споруду вилучили з переліку архітектурних пам'яток Києва та передали на реконструкцію для створення торговельно-офісного центру зі стоянкою.
За даними розслідування Bihus.Info, Келеберда здійснив фіктивний розлучення з дружиною з метою приховати майно від декларування. У своїй електронній декларації за 2015 рік суддя не вказав заміський будинок, який він фактично використовує, оскільки офіційно він належить його колишній дружині. Однак журналісти встановили, що Келеберда продовжує проживати разом з цією особою.
Віталій Амельохін розпочав суддівську кар'єру у 2010 році в Полтаві, але вже через три місяці став суддею Окружного адміністративного суду Києва. У 2012 році він фактично узаконив будівельні роботи на місці історичної споруди «Гостинний двір», а через рік видав постанову про виключення цієї будівлі зі списку архітектурних пам'яток. Згодом Вищий адміністративний суд скасував це рішення.
У 2013 році Амельохін отримав службову квартиру в Києві. Невдовзі він подав позов про виключення цієї нерухомості зі списку службового житла та отримав право постійного користування нею. Крім того, Амельохін розглядав справу щодо нібито незаконного продажу земельної ділянки в Криму, яка належала дружині директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника. Сам Ситник заявив, що не отримував грошові кошти за цей продаж.