Державі завдано збитків на суму понад 1,5 мільярда гривень через корупційну схему, центральною фігурою якої став Дмитро Крючков. За даними Національного антикорупційного бюро, саме він організував оборудку, пов'язану з компанією «Енергомережа».
Крючков мав значний досвід роботи у владних структурах. З 2006 по 2007 рік він обіймав посаду народного депутата від «Блоку Юлії Тимошенко» та працював у комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу. Згодом, у 2014 році, він став керівником компанії «Енергомережа».
Механізм розкрадання, за версією НАБУ, функціонував протягом 2014—2015 років. Споживачі електроенергії замість прямих платежів постачальнику — акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» — перераховували грошові кошти посередницькій компанії «Енергомережа». Остання мала розраховуватися з постачальником, однак цього не зробила. З 346 мільйонів гривень, що надійшли, компанія перевела лише 1 мільйон 700 тисяч гривень.
На кінець березня журналісти проекту «Схеми» оприлюднили записи телефонних розмов Крючкова весною та влітку 2015 року, у яких обговорювалася організація корупційної оборудки. Ці матеріали розширили коло причетних осіб. Виявилося, що схеми виведення коштів стосувалися не лише «Запоріжжяобленерго», а й кількох інших обленерго, контрольні пакети акцій яких належать державі.
До оборудок, окрім самого Крючкова, ймовірно причетні депутат від БПП та соратник президента Ігор Кононенко, а також бізнесмени Григорій та Ігор Суркіси. Детектив НАБУ Роман Войтюк повідомив журналістам, що загальна сума збитків, заподіяних Крючковим та іншими учасниками схеми, оцінюється в понад 1 мільярд 400 мільйонів гривень.
Розслідування справи розпочалося в грудні 2015 року. НАБУ планувало вручити Крючкову повідомлення про підозру в червні 2016-го, проте не змогло встановити його місцезнаходження. Невдовзі екс-депутата оголосили в національний розшук, а на початку 2017 року — у міжнародний.
Крючков перебував у розшуку майже два роки. Його затримали німецькі правоохоронці у квітні 2018 року на території Німеччини. У березні 2019 року уряд ФРН дав згоду на видачу підозрюваного. 15 квітня Крючкова екстрадували в Україну.
Уже через два дні суд обирав запобіжний захід. Прокуратура наполягала на сумі застави в 346 мільйонів гривень, однак Солом'янський суд ухвалив затримати Крючкова на 45 діб із можливістю застави в розмірі 7 мільйонів 11 тисяч гривень. Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький розцінив цю суму як недостатню, оскільки вона не гарантуватиме, що підозрюваний не переховуватиметься від слідства. Прокурори оскаржили розмір застави.
Під час судового засідання Крючков зробив низку заяв. Він підтвердив, що тісно співпрацював із Ігором Кононенком, соратником Петра Порошенка. Крючков стверджував, що президент нібито схвалював цю співпрацю й опосередковано контролював процес. Водночас про братів Суркісів він не висловився.
Підозрюваний звинуватив НАБУ в упередженості, зазначивши, що під час розслідування розкрадання коштів обленерго бюро «не побачило» слідів діяльності бізнес-партнерів Порошенка. Крім того, Крючков заявив, що керівник НАБУ Артем Ситник отримав від них півмільйона доларів «за сприяння в слідстві».