Один з найбільших фінансових скандалів сучасності розгорнувся навколо ПриватБанку — установи, яка донедавна займала провідне місце на українському банківському ринку. Екс-керівниця Національного банку України Валерія Гонтарева охарактеризувала цей випадок як надзвичайно серйозний, наголошуючи на масштабах проблеми.
Підозра падає на двох олігархів — засновників та власників банку Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. За версією слідства, вони організували виведення з України приблизно 5,5 мільярда доларів, що становить близько 5% валового внутрішнього продукту держави. За даними судових матеріалів, обидва чоловіки в останні роки проживали у Швейцарії, хоча є інформація про те, що Коломойський також мешкав в Ізраїлі.
Гонтарева у березні 2018 року заявила про масштабні скоординовані шахрайські операції, здійснені акціонерами та керівництвом установи. За її словами, збитки держави становили щонайменше 5,5 мільярда доларів, що дорівнювало третині приватних депозитів та майже 40% грошової маси країни.
Організація розслідування OCCRP вперше виявила механізм, який дозволив олігархам вивести такі величезні суми: гроші проходили через філіальну мережу ПриватБанку на Кіпрі. Ця схема виявилася надзвичайно ефективною для приховування незаконних операцій, оскільки Національний банк України розглядав кіпрське відділення як звичайну внутрішню філію, подібну до відділень у Харкові чи Луцьку. Унаслідок цього українські регулятори не помічали, що кошти, переведені на острів, насправді залишали країну.
Кіпрські органи нагляду, з іншого боку, або не змогли виявити, що мільярдні перекази підкріплені фіктивними контрактами, або не вжили заходів для їх припинення. Таким чином, через кіпрські рахунки ПриватБанку, які належали офшорним компаніям, вдалося перекачати величезні суми.
Дослідження спирається на аудит, проведений американською фірмою Kroll, яка спеціалізується на корпоративних розслідуваннях та оцінці ризиків. Отримані OCCRP матеріали базуються на приватних документах ПриватБанку й демонструють, що корпоративні та особисті рахунки Коломойського і Боголюбова використовувались для досягнення практично однакових цілей.
У 2016 році Україна прийняла рішення про націоналізацію ПриватБанку, що потягло за собою виділення 5,9 мільярда доларів з державного бюджету для фінансової підтримки установи. Це рішення отримало широку підтримку міжнародної спільноти, включно з Міжнародним валютним фондом, Європейським Союзом та США, які визнали його важливим кроком у проведенні економічних реформ та боротьбі з корупцією.
Коломойський заявив про намір отримати від держави компенсацію у розмірі 2 мільярдів доларів за його частку капіталу. У квітні київський суд ухвалив рішення на користь олігарха, визнавши націоналізацію незаконною, що створило сприятливі умови для подальшої судової боротьби.
З офісу Коломойського у Швейцарії надійшла офіційна заява, у якій олігарх категорично заперечив звинувачення Національного банку України щодо шахрайського кредитування. Він наголосив, що регулятор мав повний доступ для контролю за діяльністю банку, та охарактеризував націоналізацію як захоплення його активів. Боголюбов відмовився від будь-яких коментарів.
Оприлюднення інформації про схему відбулося в період, коли Коломойський мав можливість розширити свій уже значний вплив в Україні. На той час проходили президентські вибори, у першому турі яких переміг актор Володимир Зеленський, якого олігарх відкрито підтримував. Зеленський часто з'являвся на телеканалі 1+1, який належить Коломойському. У другому турі він мав змагатися з чинним президентом Петром Порошенком.
Незалежний аналіз медіа-простору, профінансований Радою Європи та опублікований 18 лютого, засвідчив, що канал 1+1 надавав перевагу Зеленському у своїх новинних програмах. Особливо показовим був день тиші перед першим туром виборів 30 березня, коли за законом мала бути заборонена будь-яка передвиборна агітація. Проте канал протягом 7,5 годин транслював програми Зеленського.
Сам кандидат заперечив наявність будь-яких зобов'язань перед олігархом, охарактеризувавши його як ділового партнера, а не керівника.
Діяльність ПриватБанку на Кіпрі розпочалася наприкінці 1990-х років. З того часу жоден інший український кредитор не отримав дозвіл Національного банку України на відкриття закордонного відділення. Голова НБУ Яків Смолій пояснив, що кіпрське відділення розглядалося як звичайна філія, не відмінна від інших регіональних представництв, тому переводи коштів туди не викликали підозр у регулятора. Українські чиновники не вжили жодних дій для припинення витоку капіталу.
Після надходження на Кіпр гроші перераховувались через міжнародну систему SWIFT різним офшорним компаніям. Оскільки кіпрські органи нагляду розглядали відділення як самостійну юридичну одиницю, вони ніколи не інформували українську владу про грошові потоки. Смолій прямо заявив, що така схема дозволила зловживати та приховувати операції від регуляторів, податкових та митних органів.
Два роки, що минули з моменту скандалу та подальшої націоналізації, завдали значної шкоди економіці України. За даними МВФ, країна має найнижчий показник ВВП в Європі та четвертий найнижчий серед 15 колишніх радянських республік. Надії на повернення виведених коштів стають дедалі менш реальними. Перш ніж українська влада взяла банк під контроль, 5,5 мільярда доларів встигли перевести через банківські установи Австрії, Люксембургу та Латвії, після чого слід теряється.
Центральним елементом схеми виведення коштів були внутрішні кредити, видані компаніям, пов'язаним з Коломойським і Боголюбовим. Документи показують, що підставні українські фірми позичали гроші в ПриватБанку на території України, а потім переводили їх на рахунки кіпрської філії. Цими кіпрськими рахунками володіли офшорні компанії, багато з яких були зареєстровані на Британських Віргінських островах.
Інформація про справжніх власників цих компаній залишається закритою, однак звіт Kroll вказує, що ними фактично керували зі штаб-квартири ПриватБанку в Дніпрі. Таким чином виникла своєрідна фінансова піраміда. Кредити надавались підставним українським та офшорним компаніям, які використовували кошти для оплати фіктивних контрактів з іншими компаніями. Ці компанії потім використовували отримані кошти для погашення кредитів від ПриватБанку. Унаслідок цього гроші постійно циркулювали через банк, створюючи видимість повернення кредитів, хоча насправді установа несла значні фінансові ризики.
Під час судового розгляду в Лондоні фінансові експерти висловили припущення, що платіжна схема була настільки складною, що її, ймовірно, розробив комп'ютерний алгоритм.
Мільярди доларів з України проходили через рахунки офшорних компаній у кіпрському відділенні. Масштаби були вражаючими. За вісім років до націоналізації через три компанії на Британських Віргінських островах пройшло близько 35 мільярдів доларів. Понад 11 мільярдів пройшли через компанію, зареєстровану у Федерації Сент-Кіттс і Невіс, а 6,5 мільярдів — через фірму у Великій Британії.
Адвокати націоналізованого ПриватБанку під час лондонського судового розгляду заявили, що ця діяльність мала всі ознаки відмивання грошей. Кошти також циркулювали між особистими рахунками олігархів та рахунками їхніх компаній, що свідчить про відсутність чітких меж між корпоративними та особистими фінансами.
Наприклад, з 2013 по 2016 рік компанія на BVI виплатила близько 40 мільйонів доларів на рахунок Боголюбова на Кіпрі. Він повернув 83 мільйони на рахунок цієї компанії. Цей цикл повторювався багато разів. Одночасно інша компанія з Британських Віргінських островів виплатила 360 мільйонів доларів на рахунок Коломойського, а дві інші фірми перерахували йому загалом 283 мільйони доларів. Потім Коломойський повернув майже всі ці кошти цим компаніям.
Такі операції не мають жодного сенсу для легітимного бізнесу. Катерина Рожкова, перша заступниця голови НБУ, прямо назвала кіпрське відділення «виключно проектом для відмивання грошей».
Центральний банк Кіпру повідомив OCCRP про дві перевірки кіпрського відділення ПриватБанку у 2015 році. Фінансову установу змусили повідомити органи влади Кіпру, України та інших країн про надходження коштів з України. За кілька тижнів до того, як українська влада прийняла рішення про націоналізацію, 31 жовтня 2016 року, кіпрський регулятор наклав штраф у розмірі 1,5 мільйона євро.
За інформацією високопоставленого чиновника кіпрського Центрального банку, у грудні 2016 року регулятор обмежив ліцензію місцевого відділення ПриватБанку, заборонивши проводити грошові операції. Відділення мали закритися після розв'язання юридичних питань.
Колишній старший чиновник Центрального банку Кіпру розповів на умовах анонімності, що під час інспекції вони шукали операції між різними компаніями та виявили складні схеми, які дозволяли коштам зникати після переказу від однієї компанії до іншої. Після того, як гроші залишали Кіпр, вони потрапляли до різних компаній, які, як пізніше з'ясувалось, були пов'язані з Коломойським і Боголюбовим.
Відділ кіпрської фінансової розвідки MOKAS повідомив, що знав про звинувачення проти акціонерів ПриватБанку, але відмовився від коментарів. Практично напередодні націоналізації в грудні 2016 року мільярди доларів з кіпрської філії були переведені до інших європейських юрисдикцій, недосяжних для українських органів влади.
У 2014-2015 роках Коломойський особисто переказав зі свого кіпрського рахунку щонайменше 40 мільйонів доларів на особисті рахунки у швейцарських банках. Ця сума виглядає незначною порівняно з мільярдами доларів, виведеними з корпоративних рахунків до люксембурзьких та австрійських банків.
У 2015 році один з офшорів переказав близько 2 мільярдів доларів на рахунок люксембурзького банку. Інший офшор також переводив мільярди доларів на рахунки двох невеликих банків в Австрії та Люксембурзі, які раніше обслуговували торгівлю між Західним світом та радянським блоком.
У квітні 2016 року тодішня голова НБУ Гонтарева видала наказ, який забороняв українським банкам мати кореспондентські рахунки в цих установах, і розіслала попереджувальні листи про причетність австрійського та люксембурзького банків до ризикованих фінансових операцій. Гонтарева заявила, що проблема відтоку капіталу через ці сумнозвісні транзитні банки була повністю ліквідована. Однак це сталося занадто пізно, щоб українська влада могла повернути мільярди, які вже залишили країну. Обидва банки відмовилися коментувати свою співпрацю з ПриватБанком.
Інший маршрут виведення коштів з Кіпру пролягав через Латвію. Більшість власників великих рахунків ПриватБанку на Кіпрі мали також рахунки в латвійському відділенні. Навіть сам Боголюбов мав особистий рахунок у ПриватБанку Латвія.
Це відділення також має сумну історію, пов'язану з відмиванням грошей. У 2015 році молдавські регулятори назвали його одним з двох латвійських кредиторів, які брали участь у відмиванні понад 1 мільярда доларів, викрадених з трьох молдавських банків, включно з державним, через шахрайські кредити. Ці кошти так і не були повернені.
ПриватБанк Латвія також був одним з найбільших одержувачів коштів від російського «ландромату» — величезної мережі офшорів, виявленої OCCRP у 2014 році. Ця схема дозволила вивести з Росії великі суми, відмити їх та переказати до Європи. За розрахунками журналістів, ПриватБанк у Латвії за чотири роки відмив 2 мільярди доларів з Росії.
Крім того, аудит Kroll виявив, що ПриватБанк у Латвії отримав мільйони доларів, виділені Україні Міжнародним валютним фондом. У травні 2014 року МВФ виплатив першу частину фінансової допомоги — 17 мільярдів доларів, призначені для стабілізації економіки після анексії Криму. Нацбанк надав ПриватБанку близько 220 мільйонів доларів для стабілізації, але установа переслала більшість цих коштів на Кіпр, де вони стали частиною кредитної схеми. Щонайменше 130 мільйонів доларів негайно переказали з Кіпру на рахунки ПриватБанку в Латвії.
У березні 2016 року, менш ніж за 9 місяців до націоналізації, ПриватБанк зменшив свою частку в латвійському відділенні до 46,5%, фактично припинивши бути його власником. Це рішення було прийнято для ускладнення відстеження виведених коштів. Після націоналізації ні сам ПриватБанк, ні український державний регулятор не мали б доступу до колишньої дочірньої компанії. На даний момент Коломойський і Боголюбов зберігають щонайменше блокуючий пакет акцій у ПриватБанку Латвія.
У серпні італійська влада закрила італійське відділення ПриватБанку Латвія через серйозні порушення правил щодо відмивання грошей з ризиком їх повторення. Італійська фінансова розвідка виявила 110 мільйонів євро, відмитих через невелике відділення, розташоване в Римі поблизу Ватикану.
Закриття відбулося всього через кілька місяців після того, як ПриватБанк Латвія у своєму річному звіті за 2015 рік повідомив про зростання депозитів у римському відділенні на 82%. Водночас сама установа стверджувала, що римська філія відмила лише 23 мільйони євро, а не 110, як заявили італійські органи влади.
Олег Чернишев, колишній керівник італійського відділення ПриватБанку Латвія, заявив, що не має права відповідати на питання про діяльність банку.
В останній робочий день перед націоналізацією 18 грудня 2016 року ПриватБанк втратив ще 450 мільйонів доларів через схему з ПриватБанком Латвія. Цей епізод нині розслідують правоохоронні органи України.
ПриватБанк розмістив гроші на кореспондентських рахунках у Латвії як заставу за акредитивами, виданими ПриватБанком Латвія міжнародним трейдерам. 16 грудня 2016 року ПриватБанк наказав латвійському відділенню списати заставу, фактично залишивши кошти на депозитному рахунку латвійської установи. ПриватБанк Латвія не відповів на запити журналістів електронною поштою, мобільним телефоном та через месенджер WhatsApp.