Черкаський журналіст і блогер Вадим Комаров перебуває в медичній комі після жорстокого нападу, який стався 4 травня близько 9.30 ранку. Невідомий чоловік підбіг до нього ззаду на вулиці Героїв Небесної Сотні в центрі міста й тричі вдарив важким металевим предметом — обрізком арматури — по голові. Один з ударів проламав журналісту череп. Перехожі викликали швидку допомогу та поліцію. Комарова доставили в реанімацію, де його ввели в кому та прооперували.
Нейрохірург Станіслав Новіков, який проводив операцію, розповів, що перший місяць перебування в комі є найбільш критичним. За його словами, мозок може почати набрякати або розвинутися недостатність органів. Лікарі не дають жодних прогнозів щодо покращення стану пацієнта. Під час підготовки матеріалу друзі Комарова повідомили, що його стан погіршився.
Дружина журналіста Ольга Бережна постійно перебуває у палаті чоловіка. За її словами, того дня Вадим не мав бути на місці нападу — він казав, що їде автобусом забрати речі з дому доньки перед запланованою поїздкою в Єгипет на наступний день. Вона розповіла, що не знає, хто міг скоїти такий злочин, і не чула про жодні погрози перед нападом, оскільки Комаров ніколи не розповідав їй про свою роботу, щоб не хвилювати.
Поліція кваліфікувала злочин як замах на вбивство, однак охорону журналісту надали лише 10 травня — через шість днів після нападу. Біля його палати цілодобово перебувають озброєні поліцейські. Слідчі знайшли неподалік місця нападу обрізки металевої арматури зі слідами крові, які відправили на експертизу. Проте особа нападника досі не встановлена, і поліції не вдалося навіть скласти фоторобот.
Поліція вважає журналістську діяльність Комарова найімовірнішою причиною нападу, однак назвати ні виконавців, ні замовників наразі не може.
Вадим Комаров — 58-річний журналіст, який почав займатися цією професією ще за радянських часів. Він був головним редактором кількох черкаських газет, а останнім часом переважно публікує матеріали на своїй сторінці у Facebook. Комаров часто критикує місцеву владу, знімає відеоблоги та транслює засідання міської та обласної рад.
Це не перший напад на журналіста. 25 років тому в нього стріляли, коли він готував розслідування щодо прокурорів. У вересні 2016 року знову стріляли — тоді Комаров працював над розслідуваннями про суддів і правоохоронців, які він пов'язував виключно зі своєю журналістською діяльністю. У липні 2017 року його побили через те, що він виступав проти будівництва на узбережжі Дніпра, яке пов'язували з оточенням голови Черкаської облдержадміністрації.
Напередодні нападу Комаров готував публікацію про зловживання місцевої влади. За словами його колеги та друга Валерія Макеєва, журналіст збирав матеріал про новий корпус дитячої спортивної школи «Спартак», яку офіційно відкрили, але так і не ввели в експлуатацію. Державна архітектурно-будівельна інспекція оштрафувала департамент міської ради на майже мільйон гривень за цей факт. Департамент намагався перекласти штраф на директорку школи.
У день нападу Комаров мав йти на зустріч з джерелом в управління Нацполіції Черкаської області, де йому мали передати записи й важливу довідку щодо одного з чиновників.
Чи не найбільше критики від журналіста дістався заступник міського голови та керівник місцевого осередку партії «Свобода» Юрій Ботнар. Напередодні нападу Комаров написав у Facebook: «Про який розвиток спорту чеше цей лицемір (Ю.Ботнар)? Як на мене, він тут бреше. Бо маю у своєму розпорядженні інші слова Ботнара стосовно спорту! Обіцяю в найближчі дні їх оприлюднити».
Сам Ботнар сказав Слідству.Інфо, що не сприймав діяльність Комарова серйозно: «Він намагався видати якісь речі за сенсації, однак насправді це мало кого в місті хвилювало. Тому навіть не знаю, кому він міг аж так насолити».
Комаров звинувачував Ботнара у порушеннях зі школою «Спартак». На думку чиновника, ці порушення несуттєві — школа давно готова й має всі необхідні документи, крім договору про підключення телефонного зв'язку. «Це просто бюрократичні дурощі, які ми зараз влагоджуємо», — сказав він.
За словами колег Комарова, в день нападу журналіст мав отримати від джерела довідку про неосудність через психічний стан саме Юрія Ботнара. Наявність такої довідки нібито могла допомогти чиновнику уникнути кримінальної відповідальності. Що це за довідка й для чого вона потрібна, знав лише сам Комаров. Ботнар заперечує існування такої довідки: «Я ніколи не був причетний до криміналу й у мене немає ніяких довідок. Купити якісь підроблені довідки можна в будь-кого, але це не є доказом».
Ще однією гарячою темою для Комарова останній тиждень перед нападом була ситуація в Черкаській виправній колонії №62. На Великдень, 28 квітня, кілька в'язнів влаштували бунт і побили чотирьох працівників. За інформацією Комарова, напередодні ув'язненим пронесли горілку — це вже не перший випадок, коли працівники колонії за гроші приносять туди алкоголь або наркотики.
Журналіст назвав причетними до цього в'язня Миколу Бабічева, начальника колонії Валерія Суботенка та його заступника, а також попереднього керівника закладу. У своєму матеріалі Комаров написав: «Бондаренко, Суботенко, Ющенко, Бабічев — ось далеко не повний перелік персоналій, що перетворили Черкаську виправну колонію №62 на такий собі бізнес-центр. На блатному жаргоні називаємий «малина».
Сергій Сухін, журналіст і голова поліцейської комісії управління Нацполіції Черкащини, розповів, що Комаров був першим, хто про це написав і назвав конкретні прізвища. Сухін вважає, що напад міг бути пов'язаний саме з цією публікацією: «Першого травня він написав про це, а вже четвертого його вдарили ззаду по голові».
Після бунту поліція відкрила кримінальне провадження, двом засудженим призначили експертизу вмісту алкоголю в крові. У колонії на 10 днів встановили «режим особливих умов» — рідних ув'язнених не пускають на побачення й не дозволяють передавати посилки. Близько 200 спецпризначенців приїхали туди напередодні. За словами родичів ув'язнених, які погодилися анонімно поспілкуватися зі Слідством.Інфо, спецпризначенці повикидали й поламали всі речі в камерах, а засуджених заганяють у карцер, де їх б'ють, обливають холодною водою й б'ють електрошокером.
7 травня в'язні розпочали голодування. Їхні родичі продовжують чергувати під колонією. В одному з відеострімів Комаров розповідав, що має чимало документів і свідчень про порушення закону керівництвом колонії, й обіцяв опублікувати їх найближчим часом. За два дні до нападу журналіст зв'язувався з правоохоронцями щодо ситуації в колонії.
Коли Слідство.Інфо зв'язалося телефоном із заступником директора колонії №62 Олександром Шевченком, він назвав інформацію про катування в'язнів «дурницями» й кинув слухавку.
За шість днів після нападу офіційне розслідування просувається повільно. Особа нападника не встановлена, фоторобот не складений. Слідчі знайшли неподалік місця нападу обрізки металевої арматури зі слідами крові, які відправили на експертизу.
