Новообраний президент України Володимир Зеленський повинен вступити на посаду протягом найближчих тижнів, однак точна дата церемонії залишається невизначеною. У парламенті розглядаються кілька варіантів, тоді як команда Зеленського наполягає на конкретній даті, а депутати побоюються можливих наслідків для своїх повноважень.
Згідно з конституційними нормами, інавгурація — це урочисте засідання Верховної Ради, під час якого обраний президент складає присягу народові, отримує посвідчення та офіційні символи влади, а потім виголошує промову. Процедура регламентована статтею 104 Конституції України.
Організацією церемонії займаються голова Верховної Ради Андрій Парубій, голова Конституційного суду Станіслав Шевчук та сам президент. Вони узгоджують час проведення, список гостей та інші організаційні деталі. Під час заходу голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук оголошує результати виборів. Президент кладе руку на Конституцію України та, за бажанням, на Пересопницьке Євангеліє, читає текст присяги. Після підписання документа він отримує посвідчення та атрибути влади — нагрудний ланцюг, гербову печатку й булаву. Урочисте засідання повинні транслювати Суспільне та всі загальнонаціональні телеканали.
Законодавство встановлює, що інавгурація має відбутися протягом 30 днів після публікації результатів виборів у виданнях «Голос України» та «Урядовий кур'єр». Оскільки офіційні результати були опубліковані 3 травня, Зеленський повинен скласти присягу не пізніше 3 червня.
День церемонії визначає Верховна Рада більшістю голосів під час пленарного тижня, який розпочався 13 травня. За інформацією Андрія Парубія, у парламенті зареєстровано п'ять проектів постанов щодо дати інавгурації — на 19 травня, 20 травня та 1 червня.
Зеленський обговорював з представниками парламентських фракцій можливі дати 19 і 28 травня. Однак у своєму дописі на Facebook він наголосив саме на 19 травня. «Вважаю, що інавгурація має відбутися 19 травня. Саме на цій даті я наполягав і на сьогоднішній зустрічі з головами парламентських фракцій. Саме про 19 травня писав у листі голові Верховної Ради Андрієві Парубію. Сподіваюся, що народні депутати підтримають наші пропозиції на своєму засіданні 14 травня, адже нам потрібно працювати», — написав він.
Однак запропонована дата викликала критику з кількох боків. Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович нагадав, що 19 травня припадає на День пам'яті жертв політичних репресій — траурний день, коли по всій Україні проводяться жалобні заходи, обмежено розважальні заходи та розважальне мовлення на телебаченні. «Президент Володимир Зеленський не має права на глум над пам'яттю про мільйони жертв репресій», — заявив В'ятрович.
Віце-прем'єр-міністр України В'ячеслав Кириленко у Twitter висловив припущення, що вибір дати 19 травня означає намір Зеленського провести дострокові вибори до парламенту. Це можливо лише за умови розпуску Верховної Ради до 27 травня. Депутати побоюються саме такого розвитку подій.
На критику щодо можливого розпуску парламенту Зеленський відповів, що говорити про це зарано, оскільки він ще не має президентських повноважень. «Усі хочуть послухати, будемо ми розпускати парламент чи ні. Зарано про це говорити, бо ще немає повноважень. Як тільки в мене будуть повноваження, ви отримаєте відповідь», — сказав він.
Історія інавгурацій українських президентів показує різноманітність підходів до цієї церемонії. Найшвидше після оголошення результатів виборів інавгурація відбулася у Петра Порошенка — на 13-ий день після виборів і на 4-ий день після офіційного оголошення результатів. Це було можливо тому, що Порошенка обрали на позачергових виборах, коли інавгурація проводиться не пізніше, ніж на 5-ий день після оголошення результатів.
Сучасну процедуру інавгурації розробили для першого президента Леоніда Кравчука у 1991 році. Єдиним президентом, який не проводив церемонію у Верховній Раді, був Леонід Кучма. У 1999 році він провів інавгурацію в Палаці «Україна», і саме тоді глава держави вперше отримав атрибути президентської влади — нагрудний ланцюг, особисту печатку та булаву.
Віктор Ющенко провів інавгурацію у двох місцях. Після Помаранчевої революції у 2005 році він відбув офіційну частину заходу у Верховній Раді, а потім завершив церемонію промовою на Майдані Незалежності.
Інавгурація Віктора Януковича запам'яталася кількома невдалими епізодами. Спочатку перед ним зачинилися двері Верховної Ради, а під час виконання гімну виявилося, що новообраний президент не знає його слів.