Володимир Зеленський готується вступити на посаду президента України. Верховна Рада призначила інавгурацію на 20 травня. Це рішення викликало занепокоєння у частини депутатів, які побоюються, що новий президент може скористатися своїм правом розпустити парламент і оголосити позачергові вибори. Однак у Раді знайшлися й прихильники такого розвитку подій — на сайті Адміністрації президента навіть зареєстрували петицію з цим проханням.
На цей момент Зеленський не контролює власну фракцію у Верховній Раді. Проте останні соціологічні дослідження показують, що партія «Слуга народу» користується найвищою підтримкою серед виборців — понад 25% готові голосувати за неї. Це найбільший показник серед усіх політичних сил.
Конституція України передбачає можливість президента розпустити парламент, але лише за суворо визначених обставин. Згідно зі статтею 90 Основного закону, такий крок допускається в трьох випадках: якщо впродовж місяця не вдалося сформувати депутатську більшість; якщо після відставки уряду протягом двох місяців не створено новий склад Кабінету Міністрів; якщо протягом тридцяти днів однієї сесії депутати не можуть розпочати пленарні засідання.
Саме відсутність стійкої більшості розглядається як найреальніша підстава для розпуску. Коаліція, утворена об'єднанням «Блоку Петра Порошенка» та «Народного фронту», налічувала 215 депутатів, тоді як для більшості потрібно щонайменше 226 голосів. Ситуація ускладнилася після того, як партії «Самопоміч» і «Батьківщина» покинули коаліцію. 16 травня «Народний фронт» також вийшов з цього об'єднання, остаточно розвалюючи парламентську більшість.
У березні позафракційний депутат Андрій Деркач звернувся до Окружного адміністративного суду Києва з проханням офіційно підтвердити відсутність коаліції. Судді попросили секретаріат Верховної Ради надати документи про склад парламентської більшості, але відповіді досі не отримали.
Однак є важливе обмеження для президентської влади. Розпустити парламент неможливо в останні шість місяців його повноважень або власних повноважень президента. Восьме скликання Верховної Ради завершує свої повноваження 27 листопада 2019 року, тому після 28 травня розпуск стає неможливим. Саме цей факт спонукав деяких депутатів наполягати на перенесенні інавгурації на дату після 28 травня.
Після виходу «Народного фронту» з коаліції депутати отримали 30 днів на формування нової більшості. Якщо вони цього не зроблять, до закінчення повноважень парламенту залишиться менше шести місяців, що надасть нардепам захист від розпуску. Проте експерти припускають, що команда Зеленського може спробувати якийсь юридичний маневр.
Сам Зеленський до цього часу утримувався від чітких заяв щодо своїх намірів. Перед призначенням дати інавгурації він сказав, що говорити про розпуск парламенту «ще зарано» і пообіцяв дати відповідь, коли отримає президентські повноваження. «Усі хочуть послухати, будемо ми розпускати парламент чи ні. Зарано про це говорити, бо ще немає повноважень. Як тільки в мене будуть повноваження, ви отримаєте відповідь», — заявив він.
Прихильники Зеленського активно агітують за розпуск. На Facebook-сторінці «Зе команди» з'явилося відео, в якому стверджується, що депутатам довіряє лише 4% українців. Автор закликав поширювати цю відеопетицію, обіцяючи, що коли вона набере 1 мільйон переглядів, «Володимир Олександрович особисто зверне на нього увагу». За чотири дні відео переглянули понад 600 тисяч користувачів.
У парламенті думки розділилися. Спікер Верховної Ради Андрій Парубій запевнив, що парламент продовжуватиме роботу до жовтня. «Жодних ні юридичних, ні політичних підстав для розпуску немає. Тим більше в нас є важливий порядок денний. Верховна Рада буде працювати до жовтня цього року», — сказав він.
Віце-спікерка Оксана Сироїд також не вбачає причин для розпуску: «Такі вибори оголошуються тоді, коли парламент не працює».
Натомість Юлія Тимошенко, яка посіла третє місце на президентських виборах, поставила парламенту ультиматум. За її словами, парламент має стати частиною змін, інакше він «не має права на життя». Це звучить як умовна підтримка розпуску за певних обставин.
Деякі депутати виступають за розпуск уже протягом кількох років. Юрій Левченко, нардеп-мажоритарник і член партії «Свобода», переконаний, що частіші вибори сприяють розвитку країни. «Я вважаю, що ця Верховна Рада вже показала себе 2015 року як така, що працює виключно на правлячий олігархат і не працює на інтереси більшості українців. Тому я ще 2015-го виступав за її розпуск, майже одразу після її обрання», — заявив депутат.
Однак останні соціологічні дослідження КМІС показують, що якщо вибори відбудуться найближчим часом, партія «Свобода» не подолає 5% виборчий бар'єр.