Розслідування організації OCCRP розкрило деталі однієї з найбільших екологічних та економічних криз у нафтовій промисловості. Все почалося з того, що в трубопровід «Дружба» потрапила забруднена нафта, яка мала замаскувати розкрадання. Наслідки цього інциденту виявилися катастрофічними для кількох країн та міжнародних компаній.
У квітні 2019 року французька Total та італійська Eni заморозили платежі за російську нафту, яка надходила через магістраль з Білорусі. Причиною стало забруднення продукту, яке виявилося під час транспортування. Компенсацію за мільйони барелів зіпсованої нафти мала виплатити російська державна компанія «Транснефть».
Трубопровід «Дружба» є критично важливою інфраструктурою для європейської енергетики. Щорічно через нього проходить близько 65 мільйонів тонн російської нафти, що становить чверть всього російського експорту. До системи технологічно підключені нафтопереробні заводи в Білорусі, Польщі, Угорщині, Словаччині, Німеччині та Чехії.
Проблема виявилася 19 квітня на Мозирському нафтопереробному заводі в Білорусі, коли туди надійшла партія забрудненої нафти. Білоруський концерн «Белнефтехим», який закупив продукт, негайно заявив про вимогу компенсації від «Транснефти» в розмірі сотень мільйонів доларів. На заводах також повідомили про загрозу пошкодження обладнання через підвищений вміст органічних хлоридів у нафті. «Транснефть» визнала порушення та підтвердила, що забруднена нафта потрапила в нафтогін у Самарській області, але деталей про обставини не розкрила.
Транзит нафти з Росії в Європу через Білорусь було зупинено 24 квітня. За два дні російські правоохоронці відкрили кримінальну справу.
Слідство встановило, що забруднення сталося в березні-квітні 2019 року на вузлі зливу нафти поблизу села Ніколаївка Самарської області. На цьому місці розташований приватний вузол, через який нафта потрапляє в магістральний трубопровід. За версією слідчих, шість учасників злочинного угруповання намагалися приховати розкрадання нафти, яке тривало з серпня 2018 року на суму понад мільйон рублів.
До складу угруповання входили генеральна директорка компанії «Нефтеперевалка», її заступник, гендиректор «Петронефть Актив» та заступник директора компанії «Магистраль». Четверо фігурантів були заарештовані, двох оголосили в розшук.
ЗМІ, посилаючись на учасників нафтових операцій, повідомили, що серед підозрюваних переважно «номінальні особи». Вузлом, через який забруднена нафта потрапила в трубопровід, керувала компанія «СамараТрансНефть-терминал», яка входить до групи «Петронефть». Засновника «Петронефть» Романа Трушева оголосили в міжнародний розшук. За повідомленнями ЗМІ, він імовірно переховується в Німеччині.
Подібні приватні вузли зливу, як у Ніколаївці, належать великим нафтовим компаніям, які за договорами з «Транснефтью» приймають нафту від різних джерел та передають її далі в систему магістральних трубопроводів. Точна кількість таких вузлів у Росії невідома. Це пояснив президенту Путіну очільник «Транснефти» Микола Токарев.
Оцінки завданої шкоди значно відрізняються залежно від джерела. Віце-прем'єр РФ Дмитро Козак, який відповідає за паливно-енергетичний комплекс, пообіцяв, що «Транснефть» компенсує збитки всім постраждалим, які зможуть їх доказати. Однак списків осіб, які матимуть право на компенсацію, на той момент не було складено.
Російське Міненерго оцінило загальні збитки менш ніж у 100 мільйонів доларів. Проте президент Білорусі Олександр Лукашенко припустив, що його країна зазнала збитків понад 100 мільйонів доларів. За розрахунками журналістів, білоруські втрати можуть сягати майже 500 мільйонів доларів. Довгострокові наслідки виявилися ще гіршими: пропускна здатність «Дружби» у 2019 році впала до 40 мільйонів тонн, що призвело до втрат від 140 до 300 мільйонів доларів.
З урахуванням компенсацій Білорусі загальні збитки Росії від інциденту можуть перевищити три мільярди доларів, за оцінками видання The Bell. На тлі загострення російсько-білоруських відносин Білорусь намагатиметься максимізувати розрахунок своїх збитків, припускає видання.
Експерти повідомили, що Білорусі та Росії знадобиться близько трьох років, щоб переробити забруднену нафту, розбавляючи її зі звичайною. За оцінками Reuters, загалом забрудненої нафти виявилося 5 мільйонів тонн вартістю понад 2,5 мільярда доларів.
Забруднення торкнулося й Казахстану. Заступник міністра енергетики цієї країни Асет Магауов заявив, що під час транспортування через «Дружбу» забрудненою виявилася близько 600 тисяч тонн казахської нафти. Хоча він не назвав суму збитків, Reuters підрахував, що вона може становити від 40 до 80 мільйонів доларів.
Українська компанія «Укртранснафта» повідомила про недоотримання близько мільйона євро виторгу через зупинку транзиту нафти у напрямку Словаччини, Чехії та Угорщини. Ці країни наразі офіційно не заявляли про свої збитки.
Незважаючи на серйозність інциденту, за даними джерел «Коммерсанта», у керівництві «Транснефти» кадрових змін не відбулося.