Борис Шефір, співвласник студії «Квартал-95» засновника якої є Володимир Зеленський, висловив позицію про необхідність скасування чинного мовного законодавства та прийняття нового. Хоча Шефір офіційно не займає державних посад, його брат Сергій працює першим радником президента. Попри родинні зв'язки, Адміністрація президента заявила, що позиція голови держави не збігається з особистою думкою Шефіра. Водночас сам Зеленський раніше висловлювався про мовний закон неоднозначно.
Парламент ухвалив закон про мову 25 квітня, за нього проголосувало 278 депутатів. Документ встановлює українську мову єдиною державною, обов'язковою в державному та комунальному секторах, засобах масової інформації, освітніх та медичних закладах. Проте спікер Верховної Ради Андрій Парубій підписав закон лише через три тижні — 14 травня, після чого документ передали президентові.
Противники закону намагалися його заблокувати. Під час голосування 38 депутатів виступили проти, більшість з них від «Опозиційного блоку». Хоча вони були в меншості, їхні дії затримали передачу документа президентові. Перш ніж закон потрапляє до глави держави, його повинен підписати спікер Ради. Причиною затримки стали чотири проекти постанов про скасування рішення, зареєстровані депутатами переважно від «Опозиційного блоку» одразу після голосування.
Заступник голови фракції «Опозиційний блок» Олександр Вілкул назвав закон «провокаційним», таким, що порушує Конституцію та суперечить європейським нормам права. За регламентом, депутатам дається три дні на подання постанов про скасування голосування. Як пояснив голова комітету Верховної Ради з питань культури та духовності Микола Княжицький, опозиціонери зареєстрували постанови наприкінці пленарного тижня — 25 та 26 квітня, тому спікер не міг підписати документ до наступного сесійного засідання, запланованого на 14 травня.
Співавтор закону Тарас Шамайда вважав, що противники намагалися таким чином затягнути час. На засіданні 14 травня депутати розглянули постанови про скасування голосування. За них проголосувало лише 34 нардепи з необхідних 226-ти, що дало можливість Парубію підписати закон.
Противники закону спробували його заблокувати й через судову систему. За кілька днів до сесійного засідання громадська організація «Інститут правової політики та соціального захисту імені Ірини Бережної» звернулася до Окружного адміністративного суду Києва з вимогою заборонити спікеру парламенту підписувати документ. Парубій назвав це «цинічною спробою проросійського реваншу». Однак суд уже наступного дня відмовив у задоволенні скарги.
Шамайда охарактеризував обидві спроби блокування як «дикі» з точки зору правової держави, зазначивши, що коли парламент проводить голосування і президент заявляє про намір підписати закон, у цивілізованій країні будь-які питання мають бути зняті. На його думку, штучні позови та постанови не можуть блокувати законотворчість.
Порошенко підписав закон наступного дня після його передачі йому. За процедурою, документ повинен бути опублікований в офіційних друкованих виданнях — «Офіційному віснику України» та газеті «Урядовий кур'єр», після чого за два місяці він набуває чинності.
Зеленський заявив, що після вступу на посаду ретельно проаналізує закон, щоб переконатися в дотриманні конституційних прав та інтересів усіх громадян України. Водночас він наголосив, що українська мова залишається єдиною державною в країні.
Згідно з Конституцією, президент може накласти вето на ухвалений парламентом закон і повернути його на повторний розгляд. Однак, за словами Княжицького, Зеленський не матиме права вето, оскільки закон уже підписав чинний президент. Натомість він матиме право законодавчої ініціативи — зможе запропонувати новий законопроект або зміни до існуючого закону про мову. На думку Шамайди, парламент нинішнього скликання навряд чи за це проголосує.
Президент також може ініціювати звернення до Конституційного суду для перевірки конституційності закону. Однак у найближчому часі в Україні переобиратимуть Верховну Раду. Останні дослідження показують, що 45% українців, які визначилися з вибором, підтримають президентську партію «Слуга народу». Якщо партія Зеленського сформує більшість у новому парламенті, просування необхідних змін буде для нього значно легшим.
