Іван Баканов, перший заступник голови Служби безпеки України та давній знайомий президента Володимира Зеленського, не розкриватиме інформацію про свої доходи та майно. На його переконання, такий крок продиктований законодавством, хоча, за його твердженням, йому й нема чого приховувати.
Це становище різко контрастує з практикою, яка діє для решти державної еліти. Депутати парламенту, міністри, судді та інші посадовці України зобов'язані щороку подавати електронні декларації про доходи, які стають доступними для громадськості. Завдяки цій системі будь-який громадянин може отримати інформацію про те, коли, що і за яку суму придбав той чи інший чиновник. Такі дані також використовуються антикорупційними органами, включаючи Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).
Однак працівники СБУ залишаються винятком із цього правила. Вони є єдиною категорією державних службовців, які мають право не розкривати свої декларації про доходи. Ця привілегія стала можливою завдяки ініціативі Вадима Пояркова, другого заступника голови Служби безпеки.
Пояркова обґрунтовує таке рішення міркуваннями безпеки. На його думку, більшість керівників СБУ залучені до операції об'єднаних сил на сході України. Він зазначив, що практично всі публічні представники Служби безпеки перебувають у розшуку у так званих «ЛНР» та «ДНР», тому розкриття інформації про їхні статки могло б створити загрозу для їхнього життя та безпеки їхніх близьких.
Згідно з поясненнями Пояркова, всі без винятку співробітники СБУ офіційно вважаються оперативними працівниками, що, на його переконання, законодавчо виправдовує засекречення їхніх декларацій. Декларації подаються безпосередньо до Служби безпеки, але не публікуються.
Однак цей аргумент оскаржується експертами з антикорупційної сфери. Сергій Меткалик, виконавчий директор громадської організації «Антикорупційний штаб», наголошує, що керівники СБУ, які представляють службу у взаємодії з правоохоронними органами та іншими державними структурами, не можуть розглядатися як оперативні працівники. На його думку, антикорупційне законодавство прямо зобов'язує таких осіб подавати декларації про доходи.
Попередньо проти засекречення декларацій СБУ-шників виступав Центр з протидії корупції. У 2017 році організація звернулася до суду з вимогою оприлюднити ці документи. Однак судова система визнала рішення Служби безпеки законним, і позов було відхилено.
Незважаючи на офіційне засекречення, деякі декларації співробітників СБУ все ж потрапляють у відкритий доступ. Це відбувається, зокрема, коли колишні працівники Служби безпеки після звільнення подають відкриті декларації до НАЗК. Крім того, якщо родичі СБУ-шників займають посади, що передбачають декларування, вони зобов'язані розкривати інформацію про доходи всіх членів сім'ї без винятків.
Пояркова розглядає такі ситуації як проблему і вважає, що НАЗК повинна розробити спеціальний порядок для їх урегулювання.
Антикорупційні органи мають альтернативний спосіб доступу до засекречених декларацій. Якщо прокуратура, НАЗК або Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) мають судові рішення та законні підстави, їхні представники можуть прибути до інформаційного центру СБУ і ознайомитися з деклараціями у спеціально обладнаному приміщенні разом із працівниками служби.
Однак такий порядок передбачає низку обмежень. Працівник НАЗК повинен отримати допуск до державної таємниці, а сама перевірка може проводитися лише в спеціально обладнаній кімнаті. Ці вимоги значно ускладнюють процес антикорупційного контролю над керівництвом Служби безпеки.