Міжнародна правозахисна організація Freedom House опублікувала щорічну доповідь про стан політичних прав та громадянських свобод у світі. Документ, на який посилається OCCRP, містить тривожні висновки щодо ситуації на Західних Балканах, де авторитарні лідери послідовно послаблюють державні інститути та обмежують свободу преси.
Доповідь охоплює 195 країн і виявляє спільну закономірність: корупція та утиск медіа стали системними явищами в регіоні. Автори документа наголошують, що багато держав, які пережили демократичне відродження після завершення холодної війни, нині демонструють явний регрес. Цей процес відбувається на тлі поширення корупції, активізації антиліберальних популістських рухів та деградації верховенства права.
Особливу критику в доповіді отримали два лідери регіону. Сербський президент Олександр Вучич та чорногорський президент Мило Джуканович, за оцінкою Freedom House, послідовно концентрують державну владу у своїх руках, порушуючи конституційні принципи управління та перевищуючи передбачені законом повноваження.
Методологія оцінювання базується на шкалі від нуля до ста балів. Нульова оцінка присвоюється найменш вільним країнам, сто балів — найвільнішим. Крім того, Freedom House розподіляє держави за категоріями: вільні, частково вільні, невільні та інші градації.
Сербія пережила суттєве погіршення свого статусу. У 2019 році вона втратила позицію у групі вільних країн і отримала 63 бали, що дозволило класифікувати її як частково вільну. Причинами такого падіння Freedom House називає звуження свободи ЗМІ та надмірне розширення президентських повноважень Вучичем.
Чорногорія також отримала статус частково вільної країни. З 2018 року вона втратила два бали в рейтингу та зайняла 65-ту позицію. Основні чинники деградації — системна корупція та недостатня свобода преси. Правозахисники звертають увагу на те, що Мило Джуканович безперервно займає посади президента або прем'єрміністра протягом двох десятиліть.
Порівняно з іншими західнобалканськими державами, Сербія та Чорногорія все ж показали відносно кращі результати. Боснія та Герцеговина, навпаки, погіршила свою позицію, знизившись з 55 балів до 53. Північна Македонія змогла поліпшити показник на один бал, досягнувши 59 балів. Косово продемонструвало прогрес, отримавши 54 бали проти 52 балів у попередньому році.
Албанія залишається лідером регіону з 68 балами, які не змінилися протягом року, але все ж перевищують показники більшості сусідніх держав.
Однак проблема демократичного регресу не обмежується Західними Балканами. Доповідь Freedom House фіксує тривожну глобальну тенденцію: навіть країни з глибокими демократичними традиціями втрачають позиції. З 1988 по 2005 рік частка невільних держав скоротилася на 14 відсоткових пункти, а кількість вільних країн зросла. Однак цей позитивний тренд змінився на протилежний.
З 2005 по 2018 рік доля невільних країн збільшилася на 26 відсотків, тоді як частка вільних держав скоротилася на 44 відсотки. Ці цифри свідчать про масштабний глобальний відступ від демократичних стандартів, який охопив як регіональні, так і світові процеси.