Осінньої ночі на сільській дороге троє чоловіків копали яму. На землі лежало тіло 45-річного мешканця столиці, завернене в простирадло. Вбивство скоїли заради його квартири.
З 2011 по 2016 рік у Києві функціонувала злочинна організація, яка незаконно привласнювала житло громадян. Тих, хто намагався чинити опір, викрадали, а деяких убивали. За даними слідства, банда оволоділа близько десятьма квартирами, хоча реальна кількість могла бути значно більшою — багато потерпілих не звертались до правоохоронців. Зловмисники маскувались під юридичну фірму, пропонуючи соціально незахищеним особам допомогу з правових питань. Насправді вони обманом та психологічним тиском захоплювали їхню нерухомість. Припускається, що організація співпрацювала з поліцейськими.
Журналісти видання Слідства.Інфо, готуючи фільм «Місто вкрадених квартир», вивчили матеріали справи та дізналися про масштаб злочинів, на які йшли зловмисники заради дорогої столичної нерухомості.
Олександр Кулаковський, мешканець Троєщини, часто вживав алкоголь. За версією слідства, до його квартири прийшла жінка, яка запропонувала допомогти вирішити його проблеми — йшлося про значний борг за комунальні послуги. Вона порадила йому здати помешкання в оренду, а самому деякий час прожити в селі на Житомирщині. Орендна плата мала йти на погашення боргу. Кулаковський погодився.
Поки чоловік перебував у селі, члени групи виявили в його квартирі документи на нерухомість вартістю понад 500 тисяч гривень. Вони обманом переконали його приїхати до нотаріуса й підписати договір. За цим документом Кулаковський нібито отримував кредит під заставу своєї квартири. Насправді грошей він не отримав, а його житло перейшло до зловмисників.
Такі угоди, які мали ознаки шахрайства, учасники групи укладали наприкінці 2015 року в офісі київського нотаріуса Сергія Ковальчука. Коли журналісти звернулись до нотаріуса, той заявив, що з підозрюваними не знайомий. «Я про цю історію нічого не знаю, та й тих подій не пригадую. Можливо, я щось і посвідчував. Але правоохоронці мене на допити не викликали, ніяких повісток не надсилали», — сказав Ковальчук.
Кулаковський повернувся до Києва й виявив, що замки на його квартирі змінили. Він бачив потенційних покупців, які приходили дивитися помешкання. Чоловік зрозумів, що його виселили, і почав протидіяти — вимагав повернення прав на квартиру, відлякував покупців, перешкоджав продажу.
З матеріалів справи випливає, що Кулаковського викрали ввечері на автобусній зупинці біля його дому. Його силою посадили в автомобіль і відвезли у віддалене село на Сумщині. Того ж дня його вбили. За версією слідства, злочин був спланований заздалегідь. Спочатку Кулаковського завезли в сільський будинок, напоїли алкоголем, а потім задушили. Згідно з матеріалами справи, члени групи спочатку душили його руками, потім зробили петлю з підручних матеріалів і ставали ногами на його горло, допоки він не помер.
Весною 2016 року, коли групу затримали, прокурори провели обшуки в офісі нотаріуса Ковальчука, перевіряючи його на причетність до шахрайства. Речниця прокуратури Києва Надія Максимець зазначила: «До нотаріуса теж мали б бути питання. Оскільки він точно бачив стан цих потерпілих. Перед тим як укладати такі договори реальних власників квартир напоювали настільки, що ті навіть не розуміли, які документи вони підписують і які будуть наслідки для них. Можливо, роль нотаріусів ще буде встановлена в процесі розслідування».
Правоохоронці також припускали причетність поліцейських до злочинів. Журналісти Слідства.Інфо з'ясували, що нотаріус Ковальчук контактував з посадовцем карного розшуку Михайлом Швалюком. За даними журналістів, поліцейський системно зідзвонювався з нотаріусом та обмінювався повідомленнями щонайменше до квітня того року. Обидва чоловіки підтвердили знайомство, але запевнили, що спілкуються з робочих питань. «Так, Швалюк приходив до мене. Але ж ви зрозумійте, до мене звертаються різні правоохоронні органи постійно», — сказав Ковальчук.
Під час затримання підозрюваних обшуки проводились і в управлінні карного розшуку Києва — в кабінеті Швалюка та його підлеглих. У робочому сейфі поліцейського знайшли 104 тисячі доларів і копії документів на різну нерухомість. Прокурори припускали, що він збирав інформацію про потенційних жертв перед тим, як шахраї відбирали їхнє житло. Сам Швалюк заперечує причетність до афер. «Це гроші моїх батьків. Ну, там була частина моя… Це за все життя, хобі у них таке було — збирали вони гроші», — відповів він на запитання про знайдені кошти.
Журналісти виявили ще одне свідчення можливої співпраці групи з поліцією. Один з керівників спецоперації розповів на умовах анонімності: «Контора аферистів була розташована фактично у задньому дворі поліцейського управління. Тому ми забігали з обшуками в карний розшук через вікна цієї контори, аби поліцейські не встигли знищити «чорну документацію». Попри це, слідчі не знайшли переконливих доказів для затримання та арешту поліцейських.
Поліцейські, які фігурували в цій історії, продовжують працювати на своїх посадах. Їхні дії розслідує Генеральна прокуратура. Максимець заявила: «У нас немає сумнівів, що частину інформації щодо потенційних жертв учасники банди отримували саме від працівників правоохоронних органів. Але питання їхньої вини зараз в компетенції Генпрокуратури, яка розслідує це провадження».
Уже третій рік Дніпровський суд Києва розглядає справу щодо групи аферистів, які відбирали житло у киян, залякували їх, а деяких позбавляли життя через нерухомість. Якщо вину буде доведено, зловмисникам загрожує довічне ув'язнення.