Українські судові органи регулярно стикаються з критичною нестачею коштів на базові адміністративні потреби. Протягом 2025 року суди почали масово інформувати про тимчасові перебої у відправленні кореспонденції учасникам судових справ. Причина — брак фінансування на марки, конверти та папір для судових повісток.
Ця проблема не є новою. Майже щороку судові установи повідомляють про недостатність коштів на канцелярське приладдя та поштові послуги. Через такі перебої засідання затягуються на місяці, що безпосередньо впливає на громадян, чиї справи не розглядаються протягом тривалого часу.
У відповідь на нестачу традиційних способів комунікації суди пропонують учасникам справ альтернативні канали отримання інформації — електронну пошту, SMS-повідомлення, особисте відвідування судових канцелярій або телефонні контакти.
Центральним розпорядником бюджетних коштів для судової системи є Державна судова адміністрація України. Саме вона здійснює централізовані закупівлі всього необхідного для функціонування судів — від комп'ютерної техніки до канцелярських матеріалів.
На запит журналістів ДСА розкрила дані щодо фінансування судів у поточному році. На 2025 рік місцевим та апеляційним судам виділено 19,79 млн грн на канцелярські потреби. Це на 2,5 млн грн менше порівняно з 2024 роком, коли було виділено 22,23 млн грн. Щодо поштових видатків, то держава передбачила 338,75 млн грн, що становить скорочення на 42,5 млн грн від попереднього року (у 2024-му було 381,30 млн грн).
Адвокат Роман Лихачов, який переважно працює у судах Харківської області, безпосередньо відчуває наслідки цих скорочень. За його словами, протягом останніх двох тижнів його засідання були перенесені шість разів через те, що суди не мали коштів на відправку судових повісток. «Суди через це переносять засідання на місяці, клієнти страждають, бо їх справи не розглядаються, люди не можуть реалізувати своє право на справедливий суд. Це дратує людей, бо держава не забезпечує коштами суди, суди не можуть з власних коштів відправляти судові повідомлення», — розповідає адвокат.
Конституція України (статті 126 та 130) закріплює обов'язок держави забезпечувати незалежність судів через окремі видатки в державному бюджеті, які мають своєчасно фінансувати судові потреби, включаючи адміністративні послуги. Однак практика демонструє інше.
Проте проблема недофінансування судів має й іншу сторону — відповідальність самих судових органів. Мільйони гривень з державного бюджету спрямовуються на утримання суддів, яких Вища рада правосуддя вчасно не звільнила.
Затримка у звільненні суддів ВРП призводить до додаткових фінансових навантажень на державу. Судді, які мають право на відставку, але залишаються у системі, продовжують отримувати заробітну плату, соціальні виплати та право на безкоштовне медичне обслуговування.
Повномасштабна російська агресія суттєво вплинула на роботу ВРП. З початком війни рада втратила повноваження і не проводила засідань аж до січня 2023 року. Дисциплінарні палати відновили свою діяльність ще пізніше — лише в листопаді 2023-го. Ця тривала перерва фактично заморозила розгляд дисциплінарних проваджень проти суддів і зупинила автоматизований розподіл нових скарг, що надходили у цей період.
Зареєстровані випадки, коли зарплату продовжували отримувати навіть ті судді, які нині здійснюють так зване правосуддя на окупованих територіях України.
Одним з таких прикладів є суддя Генічеського районного суду Херсонської області Наталія Шарко. Правоохоронці розглядають її як зрадницю, яка судить українців в окупації та прославляє російську агресію на публічних заходах на захоплених росіянами територіях. Незважаючи на це, суддя отримала майже 1,4 млн грн зарплатні до того, як їй припинили виплати з державного бюджету.
Іншим резонансним випадком є суддя Верховного суду Валентина Сімоненко. Журналісти-розслідувачі виявили у неї російський паспорт майже рік тому. Однак Вища рада правосуддя відмовилася скасовувати почесну відставку Сімоненко, заявивши, що не знайшла достатніх доказів для припинення відставки, яка передбачає довічне утримування. Щомісяця Сімоненко отримує майже 200 тисяч гривень з державного бюджету.
Попри гострі проблеми з фінансуванням судової діяльності, у 2025 році держава планує витратити понад 22 млн грн на доплати до посадового окладу суддям. Про це повідомив Верховний Суд.
За даними Служби розгляду звернень та надання інформації Верховного Суду та Великої Палати, у 2024 році загальна сума зарплати суддям становила 685 516 300 грн з урахуванням доплат до посадового окладу, які обійшлися у 216 437 100 грн.
Станом на січень 2025 року на утриманні держави перебуває 3 908 суддів. Середня пенсія служителів Феміди становить 107 040,28 грн. За розрахунками журналістів, за 2024 рік Пенсійний фонд України витратив близько 5 019 760 970 грн на утримання суддів у відставці.
У 2024 році Вища рада правосуддя звільнила у відставку 238 суддів.