← Назад

Портнов проти Порошенка: від радника Януковича до «юридичної війни»

2019-07-18 11:03 · Слідство.Інфо · https://www.slidstvo.info/journalists/mariana-motrunych/

Відкрити оригінал

Андрій Портнов — фігура, яка останнім часом часто з'являється в українських медіа. Його історія переплітається з найбільш драматичними подіями в житті держави: від президентства Януковича до сучасних судових баталій. Щоб розібратися в його ролі та мотивах, варто почати з самого початку.

Портнов походить з Луганська, де розпочав свою юридичну практику. Наприкінці 1990-х років він переселився до столиці й влаштувався до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Згодом заснував власну компанію «Портнов і партнери», яка займалася цінними паперами та інвестиційним бізнесом. У 2004 році президент Кучма присвоїв йому звання «Заслужений юрист України».

Однак його кар'єра не обмежилася приватною практикою. Портнов двічі обирався депутатом Верховної ради, а потім став головним юристом у штабі партії БЮТ. З 2008 по 2010 рік він займав посаду заступника голови фракції БЮТ у парламенті.

Після того як Юлія Тимошенко програла президентські вибори 2010 року, Портнов перейшов на державну службу. Він став заступником голови Адміністрації президента Януковича та керував Головним управлінням з питань судової реформи та судоустрою. На цій посаді він модерував розробку нового проєкту Кримінального процесуального кодексу, який був ухвалений у 2012 році.

Після втечі Януковича в лютому 2014 року Портнов залишив Україну. За його словами, він вимушено емігрував через політичне переслідування та, як він стверджує, фальсифікацію кримінальних справ проти нього.

Протягом п'яти років перебування за кордоном проти Портнова в Україні відкривали кримінальні провадження та оголошували його в розшук. Однак, за його твердженням, усі ці справи згодом закрили, а його зняли з розшуку. Більше того, він тепер вимагає від держави компенсацію за матеріальну та моральну шкоду.

Сергій Горбатюк, начальник управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури, розповів «Слідству.Інфо», що наприкінці лютого 2014 року в причетності до розстрілів на Майдані підозрювали трьох осіб: президента Віктора Януковича, міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка та главу Адміністрації президента Андрія Клюєва. Доказів причетності Портнова до вбивств на Майдані Генпрокуратура не мала.

Горбатюк також уточнив, що Портнову повідомляли про підозру в 2014 році, але вона стосувалася заволодіння коштами двох університетів. Однак у 2016 році це провадження закрили через недостатність доказів.

Генпрокуратура також звинувачувала Портнова в причетності до заволодіння землею та майном у Межигір'ї, але він виграв позов проти прокуратури, і суд визнав цю інформацію недостовірною. У січні 2015 року його оголосили в розшук, однак восени того ж року суд зобов'язав слідство припинити розшук.

Андрій Портнов покинув Україну після втечі Януковича в лютому 2014 року. За його словами, він нібито був в еміграції через політичне переслідування та фальсифікацією кримінальних справ. На фото — Віктор Янукович (ліворуч) і тодішній заступник глави Адміністрації президента Андрій Портнов перед початком зустрічі у Форосі (АР Крим, Україна), 2 серпня 2010 року. Михайло Марків / POOL / УНІАН

На початку 2018 року Служба безпеки розпочала нове провадження проти Портнова, розслідуючи його можливу причетність до анексії Криму й інкримінуючи йому державну зраду. Провадження порушила прокуратура АРК, але справа не отримала подальшого розвитку.

У той час, коли він перебував за межами України, Портнов працював в Австрії. Він заснував консалтингову компанію AVP Consulting GMBH і до червня 2019 року був консультантом австрійської адвокатської фірми BPPA. Крім того, він мав прямі юридичні контракти як підприємець і податковий резидент Австрії.

В Україні Портнов став співзасновником громадської організації «Інвестиційна Україна». З вересня 2015 року він зареєстрований як підприємець — реєстрація відбулася за довіреністю, оскільки він не перебував в країні. Однак у червні 2019 року, коли він повернувся, він став на податковий облік, зареєструвався як адвокат і як фізична особа-підприємець. За його словами, у цьому місяці він уже отримав дохід еквівалентний 40-45 тисячам доларів США.

Торік Портнов отримав в управління телеканал NewsOne, але розірвав договір через місяць через зміну структури власності. Новим власником став депутат від «Опозиційного блоку» Тарас Козак, близький соратник Віктора Медведчука. Нині на каналі виходить програма «Злочин і покарання», в якій Портнов розповідає про перебіг справ проти Порошенка та інших посадовців.

Повернувшись в Україну у травні 2019 року, Портнов розпочав справжню «юридичну війну» проти Петра Порошенка. Він уже подав шість заяв про злочини до Державного бюро розслідувань.

Їхня конфліктна історія сягає глибше. Ще в середині 2000-х років Портнов представляв у суді інтереси держсекретаря Олександра Зінченка, який звинувачував тодішнього секретаря РНБО Порошенка в корупції. Зінченко стверджував, що Порошенко взяв під контроль РНБО судову гілку влади, безпідставно розширював штат ради та поставив «смотрящих» у різних галузях. Портнов згадав про це як про давню справу, але додав: «Я не був знайомий з Порошенком, але вже тоді було очевидно, що він злочинець і злодій».

Тепер Портнов звинувачує колишнього президента в державній зраді, стверджуючи, що саме Порошенко спровокував росіян на захоплення українських моряків в Керченській протоці 25 листопада 2018 року, щоб отримати привід для введення воєнного стану.

Портнов також називає фіктивною угоду про продаж оборонного підприємства «Кузня на Рибальському», власниками якого були Порошенко і Кононенко. Підприємство продали Сергієві Тігіпку в 2018 році. За твердженням Портнова, у бізнесмена нібито не було таких коштів, а Порошенко заплатив сам собі, легалізуючи таким чином гроші, отримані «корупційним шляхом».

Крім того, Портнов закидає Порошенку фактичне заволодіння телеканалом «Прямий» з уникненням сплати податків, причетність до фальсифікації документів при формуванні коаліції у Верховній Раді у квітні 2016 року та інші порушення.

На запитання про те, які юридичні фірми супроводжують його боротьбу з Порошенком, Портнов відмовився назвати конкретні назви, вважаючи це питання некоректним. Він сказав: «Немає значення, які саме юристи ведуть цю роботу. Вони її ведуть під моїм наглядом і координуванням на безоплатній основі. Ми робимо це в інтересах держави й суспільства. Ми вважаємо Порошенка державним злочинцем, тому витрачаємо свій час на це соціальне навантаження».

З'явилися припущення про можливий зв'язок Портнова з командою президента Зеленського. Нещодавно він опублікував у Facebook проєкт змін до закону про люстрацію, які передбачають заборону чиновникам часів Порошенка займати державні посади. Невдовзі президент Зеленський подав свій законопроєкт про люстрацію, тези якого збігалися з ідеєю Портнова — провести люстрацію високопосадовців, які працювали в період 2014–2019 років.

Однак сам Портнов заперечує будь-який зв'язок з командою Зеленського. Він сказав «Слідству.Інфо»: «Мій законопроєкт про люстрацію — це політичний тролінг Порошенка і його команди. Вважаю, що вони злочинці й на них повинна симетрично поширюватися дія законів та ініціатив». За його словами, якби вони координували свої дії з президентом, він ніколи б не опублікував свою ініціативу раніше президентської.

Однак Портнов, імовірно, має дружні стосунки з деякими членами оточення Зеленського. Керівник Офісу президента Андрій Богдан був його помічником, коли той був народним депутатом, і називає Портнова своїм другом.

Портнов уже мав успішний досвід судових баталій з українськими посадовцями. На початку цього року він виграв позов до Генпрокуратури та МЗС України. Посадовці поширили недостовірну інформацію про Портнова в листах закордонним колегам, унаслідок чого він потрапив під санкції Канади. Тепер він вимагає від держави відшкодування майже 7 мільйонів гривень. Судився з опонентами Портнов дистанційно — його представляли в українських судах адвокати.

#ПортновПорошенко #ЮридичнаВійна #ДБР #ПолітичніПроцеси #КорупціяВУкраїні #ЛюстраціяУкраїни #ЗеКоманда #ІванСпринський #ІванСпринськийРозслідування #ІванСпринськийЖурналіст #ІванСпринськийЖурналістськіРозслідування