Партія «Опозиційна платформа — За життя» розкрила обсяги своїх виборчих видатків у звіті до Центральної виборчої комісії. З 21 червня до 10 липня цього року на виборчий фонд організації надійшло близько 39 мільйонів гривень, з яких на проведення кампанії витрачено 38 мільйонів. Детальну інформацію про те, хто саме фінансував партійну кампанію, громадськість дізнається після виборів, коли партія опублікує повні фінансові звіти на офіційному сайті НАЗК.
Прогнози соціологічних опитувань свідчать, що партія успішно подолає виборчий поріг і займе друге місце у Верховній Раді.
Основні видатки партії спрямовані на телевізійну рекламу. На ефірний час телеканалу «Інтер» витрачено 11 мільйонів гривень, на рекламу на 1+1 — 7 мільйонів. Телеканал ICTV отримав майже 3 мільйони гривень за розміщення реклами партії. Крім того, партія замовила рекламні послуги у компанії «РТМ-Україна» на суму 2,5 мільйона гривень та інвестувала кошти в рекламу на регіональних медіаплатформах.
Для порівняння, конкурентна партія «Опозиційний блок», яка також балотується окремо, мобілізувала значно більший виборчий бюджет — 69 мільйонів гривень. Ця організація витратила понад 11 мільйонів на ефірний час телеканалу «Україна», який контролює Рінату Ахметова, та 9 мільйонів на телеканалі 1+1.
Політичне розділення, яке привело до виникнення двох окремих партій, сягає своїм корінням осені попереднього року. Розкол у «Опозиційному блоці» виник через невирішені розбіжності щодо кандидата на президентські вибори. За словами аналітика громадського руху ЧЕСНО Ігоря Фещенка, конфлікт розгорівся між двома впливовими групами всередині партії: одна, пов'язана з Ахметовим, підтримувала Юрія Вілкула, тоді як друга, близька до Фірташа та Льовочкіна, стояла за Юрієм Бойком. Унаслідок цього Бойко вирішив балотуватися самовисуванцем, а Вілкул залишився представляти «Опозиційний блок — партію миру та розвитку».
Частина членів розколотої партії об'єдналася з організацією «За життя», утворивши нову політичну силу — «Опозиційну платформу — За життя». На думку Фещенка, значну частину своєї виборчої кампанії «Опоблок» присвячує критиці новоутвореної партії-конкурента.
Аналітик оцінює ситуацію так: обидві партії окремо пройшли до парламенту, але лише одна з них реально розраховує на представництво в Раді, тоді як друга, за його словами, намагається знизити електоральні показники своїх колишніх союзників.
Поточні соціологічні дослідження показують, що «Опозиційний блок» набирає трохи більше 3 відсотків голосів виборців, що недостатньо для подолання виборчого порогу та входження до складу Верховної Ради.