Освітня галузь отримала значно більше представництва у Верховній Раді нового скликання. До парламенту потрапило 30 кандидатів з освітнього сектора — це якісно більше, ніж у попередньому складі. Серед них — викладачі, керівники університетів, науковці, і для більшості це перша каденція в парламенті.
Соціологічні дослідження, проведені перед виборами, показали, що українці розглядають освіту та науку як один з десяти найпріоритетніших напрямків для змін у країні. Однак експерти прогнозують, що збільшення кількості освітян у Раді не обов'язково означатиме якісні зміни в галузі.
Президентська партія «Слуга Народу» домінує в освітньому блоці парламенту. Партія включила до своїх списків 21 освітянина, з яких 13 потрапили в прохідну частину. Це переважно викладачі та декани, для деяких з яких освіта є лише додатковою діяльністю. За мажоритарними округами від партії до парламенту пройшло 11 освітян, що становить майже весь склад мажоритарників-освітян (загалом їх було 12, один — самовисуванець).
Аналітикиня проєкту «Чесно» Олена Нікуліна зауважила, що більшість партій та мажоритарних кандидатів у своїх програмах обмежувалися загальними формулюваннями на кшталт «реформувати освіту» чи «підвищити фінансування», не конкретизуючи механізми та способи реалізації цих намірів.
Більшість майбутніх депутатів від «Слуги Народу» залишаються невідомими широкій громадськості. Лише Сергій Бабак та Ганна Новосад заявили про свою участь у комітеті освіти.
Сергій Бабак, який займає 11-те місце у партійному списку, позиціонується як головний експерт партії в освітній сфері. Він керує освітніми програмами в Українському інституті майбутнього, раніше працював проректором приватного університету. Бабак є автором понад 50 наукових робіт і має більш як 20 років викладацького досвіду. Глава штабу партії Олександр Корнієнко заявляв, що Бабак розробляє законопроєкти у сфері освіти і «теоретично» навіть може очолити Міністерство освіти і науки.
У передвиборчий період Бабак привернув увагу своєю заявою про те, що вчителі в Україні нібито можуть отримувати до чотирьох тисяч доларів зарплати, стверджуючи, що це коштуватиме державі лише 200 мільйонів доларів щорічно. Згодом він визнав помилку в розрахунках. Натомість він гарантує поточне підвищення зарплатні вчителів до 500 доларів.
Однак навколо Бабака виникли й інші суперечливі моменти. Члени об'єднання «Дисиргейт», яке спеціалізується на боротьбі з науковим плагіатом, заявили про можливе привласнення ним чужої наукової роботи у своїй дисертації. Науковці виявили, що принаймні одна з публікацій за темою його дисертації містила плагіат зі статті російського вченого Олександра Данилова.
Другою визначною освітянкою у списку «Слуги Народу» є Ганна Новосад, яка займає 50-те місце. Вона працює в Міністерстві освіти і науки, керуючи напрямком стратегічного планування та європейської інтеграції. Раніше Новосад була радницею міністра освіти Сергія Квіта. Вона називає своїм пріоритетом продовження впровадження реформи Нової української школи, спрямованої на осучаснення знань учнів та трансформацію сприйняття школи.
Ірина Венедіктова, третій номер у списку партії, завідує кафедрою юридичного факультету Харківського національного університету імені Каразіна. Вона входила до експертної групи із судової реформи при команді Зеленського та була кандидатом у Верховний Суд, але не пройшла конкурс.
Данило Гетманцев, 20-тий номер списку, є професором Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де працює та викладає останні 19 років. У команді Зеленського він відповідає за податкову політику. Гетманцев є одним із засновників МСЛ — оператора державних лотерей, і володіє незначною частиною акцій. Його юридична фірма надає підтримку цій компанії. У 2015 році Рада національної безпеки і оборони наклала санкції на МСЛ через нібито наявність стосунків до російського капіталу, але за три роки їх скасували. Гетманцев, як і Венедіктова, був претендентом на посаду у Верховний Суд, але вибув з конкурсу, не набравши необхідного балу на тестуванні.
Раніше Гетманцев тричі працював помічником у колишнього нардепа-регіонала Володимира Сівковича, який служив в уряді Азарова. Сівковича називали серед посадовців, відповідальних за силовий розгін і побиття учасників Майдану. Генеральна прокуратура навіть відкривала провадження за цими фактами.
Федір Веніславський, 88-мий номер списку, викладає конституційне право в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Він очолював Харківську люстраційну палату. Це вже шоста спроба Веніславського потрапити до Верховної Ради. Зеленський нещодавно призначив його своїм представником у Конституційному Суді. Саме Веніславський відстоював позицію президента щодо позачергових виборів до парламенту.
Партія «Голос» посідає друге місце за кількістю майбутніх депутатів-освітян. З 176 кандидатів у списку 12 пов'язані з освітою. У прохідній частині розмістилися дві освітянки: Юлія Клименко (другий номер) та Інна Совсун (16-та позиція).
Інна Совсун виступає головною експеркою партії в освітній галузі. Вона була заступницею міністра освіти Сергія Квіта, нині викладає в Києво-Могилянській академії та є віцепрезидентом Київської школи економіки. Одним з найбільших досягнень тодішнього міністерства вважається перемога над монополією друку дипломів, що дозволило суттєво знизити вартість виготовлення документів. Совсун також є співзасновницею громадського об'єднання «Центр дослідження суспільства» (CEDOS), яке займається аналізом освітніх політик.
Юлія Клименко також обіймає посаду віцепрезидента Київської школи економіки та є головою штабу партії «Голос». До переходу в політику вона працювала заступницею міністра економічного розвитку й торгівлі та у приватному секторі.
По одному представнику від освітньої галузі потрапили до прохідних частин партій «Європейська солідарність», «Батьківщина» та «Опозиційна платформа — За життя». Також один освітянин пройшов у Раду як самовисуванець.
Від «Європейської солідарності» до парламенту йде Софія Федина, п'ята у списку партії Порошенка. Вона доцентка кафедри міжнародних відносин і дипломатичної служби Львівського університету імені Івана Франка, співачка, телеведуча й громадська діячка. Раніше була радницею ексголови Львівської обласної державної адміністрації Олега Синютки, який також пройшов до нинішнього скликання Ради за списком партії.
ОПЗЖ представляє в парламенті Михайло Макаренко, 29-тий номер у списку. Він очолює кафедру акушерства та гінекології медичного університету імені Богомольця та обіймає посаду головного лікаря Київського міського пологового будинку. Макаренко був довіреною особою Юрія Бойка на президентських виборах 2019 року.
Від «Батьківщини» проходить Іван Кириленко, 6-й номер у партійному списку. Він депутат Верховної Ради 8-го скликання, був заступником голови Комітету освіти та науки. Раніше Кириленко обіймав посаду міністра аграрної політики та був віцепрем'єром з питань агропромислового комплексу.
Ірина Констанкевич — єдина освітянка-самовисуванка, мажоритарниця з 23-го округу. Вона очолювала кафедру української літератури та працювала проректором у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки. Цікаво, що Констанкевич є заступницею голови правління «Фонду Ігоря Палиці». Палиця донедавна був головою Волинської обласної державної адміністрації. Його особу тісно пов'язують з Ігорем Коломойським, а місцеве видання «Четверта влада» неодноразово публікувало розслідування про його політичну діяльність.
Порівняно з попередніми виборами до Верховної Ради, коли за партійними списками пройшло лише шість депутатів з освітньої галузі, цього скликання до парламенту потрапляє значно більше людей із цієї сфери. Однак профільні експерти не поспішають з оптимістичними прогнозами.
Відомий фахівець у галузі освітньої політики Володимир Бахрушин зауважив, що хоча депутатів у комітеті з питань освіти буде більше, це не гарантує покращення стану вітчизняної освіти. «Це не буде такий малочисельний комітет освіти та науки, як у минулому скликанні. Однак він і не буде достатньо фаховим», — сказав він.
Бахрушин також вказав на те, що однією з головних проблем майбутнього парламенту в питанні освіти може стати відсутність єдиної позиції щодо вирішення проблем галузі.
Експерти вважають, що головними гравцями комітету можуть стати Сергій Бабак, Ганна Новосад від «Слуги Народу» та Інна Совсун від «Голосу», чиї погляди на ключові питання часто кардинально різняться. Одним з головних викликів для комітету стане необхідність досягнення компромісів. Фахівці наголошують, що першими маркерами діяльності нового комітету будуть затвердження бюджету та доопрацювання закону про загальну середню школу, який обговорюється та доопрацьовується вже досить довго.
