26 червня Україна здійснила чергову операцію з повернення військовослужбовців з російського полону. До групи звільнених увійшли молоді захисники до 25 років, а також воїни, які мають поранення та проблеми зі здоров'ям. Серед них — представники Збройних сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Журналісти «Слідства.Інфо» зустрілися з родичами звільнених на місці обміну, щоб почути їхні історії.
На місці зустрічі зібралися люди, яким повідомили про повернення близьких, а також ті, хто намагався дізнатися від товаришів по зброї будь-яку інформацію про своїх рідних, які залишаються в полоні.
Світлана тричі приїжджала на попередні обміни, перш ніж отримала довгоочікувану новину про повернення чоловіка. Віктор потрапив у російський полон під час боїв за завод імені Ілліча в Маріуполі. Там він перебував 38 місяців. За весь цей час у сім'ї народився онук, якому дали ім'я на честь дідуся. «Встигла побачити, встигла обійняти. Ми обійнялись, поплакали, пораділи. Обговорити нічого не встигли, ми тільки мовчали й плакали. Всі чекають, сусіди, знайомі, всі телефонували, всі радіють», — розповідає Світлана про перші хвилини зустрічі.
Вероніка приїхала на обмін у надії знайти свого чоловіка, якого офіційно розшукують як безвісно зниклого вже 8 місяців. За цей період у них народилася донька. Чоловік служить у Національній гвардії України, добровольцем пішов на фронт майже 5 років тому та брав участь у боях на Покровському напрямку. З січня він перебував у Донецькому госпіталі, але потім російські військові його перевели. Рідні так і не дізналися, куди саме його відправили.
«Він зник, коли я була вагітна, донька з батьком ще не знайома. Мій чоловік максимально добрий, мужній. Доки він там був, зникало багато хлопців, але без вагань виходив на завдання. В останній день перед зникненням він був дуже схвильований, сказав, що дуже сильно мене кохає, сказав, як назвати донечку. Я так і назвала, Ангеліна», — ділиться своїми почуттями Вероніка.
Алла очікує на звістку про свого чоловіка Василя, який воював на Сумському напрямку. Уже 7 місяців він зник безвісти на позиції. Жінка приїжджає майже на кожен обмін, сподіваючись почути будь-яку інформацію про нього. «Деякі хлопці давали інформацію на попередніх обмінах, казали, що бачили його. Поки що ніяких підтверджень немає. Я сподіваюсь, що буде. Все буде добре», — говорить Алла.
Звільнені військові воювали на різних напрямках — Донецькому, Харківському, Луганському, Херсонському, Київському та Сумському. За інформацією Координаційного штабу, вдалося також визволити з російської неволі нацгвардійців, які охороняли Чорнобильську атомну електростанцію.