Розслідування Слідства.Інфо присвячене тому, як змінилося матеріальне становище сім'ї, в якій один з членів обіймає посаду генерального прокурора, а інший — народного депутата. Йдеться про Юрія та Ірину Луценків, чиї активи та нерухомість помітно зросли протягом останньої каденції парламенту.
Українське законодавство забороняє депутатам одночасно займатися бізнесом, щоб уникнути конфліктів інтересів та лобіювання власних комерційних інтересів у залах Верховної Ради. Ірина Луценко, яка позиціонує себе як «жінка третього тисячоліття», дотримуючись цього правила, передала свій бізнес синові, коли потрапила до парламенту. Її чоловік Юрій Луценко, нинішній генеральний прокурор, вступив у політику ще в 1990-х роках і ніколи не був підприємцем.
При цьому сімейні статки за п'ять років перебування обох при владі значно зросли. Родина придбала нову нерухомість, а їхній старший син Олександр отримує від своїх комерційних проектів дохід у мільйонах гривень.
Олександр Луценко успадкував бізнес від матері, яка, у свою чергу, отримала його від свого батька. У середині 2000-х років Степан Нарембік, батько Ірини, передав їй два підприємства: Бізнес-центр «Лотос» (згодом перейменований на «Сіті конект») та «Українські новітні телекомунікації» (УНТ), яка працює як інтернет-провайдер. Коли Ірина стала депутаткою, вона передала обидві компанії своєму синові. Крім того, Олександр отримав від матері салон краси «Белфам», який вона заснувала самостійно.
Підприємство краси показує цікаву динаміку. За податковими документами, які є в розпорядженні редакції, доходи салону зростали з 50 тисяч гривень у 2014 році до 3 мільйонів 320 тисяч гривень за період з 2016 року по вересень 2017 року. Однак оплата праці в закладі залишалася скромною. Керівник салону в 2014 році отримував 800 гривень щомісяця, до 2017 року його зарплата виросла до тисячі гривень. Звичайні працівники заробляли від 795 до 3100 гривень на місяць. За даними податківців, кілька співробітників отримували зарплату нижче прожиткового мінімуму.
Інша компанія, яка дісталася Олександру від матері, — «Сіті конект». Це підприємство має ліцензії на внутрішні та пасажирські перевезення легковими автомобілями. У його власності знаходиться 10 автомобілів, придбаних у 2017 році, та один автомобіль, куплений у наступному році. Згідно з даними в системі Прозорро, компанія здає ці машини в оренду «Українським новітнім телекомунікаціям» (УНТ) — фірмі, якою до 2011 року володіла Ірина Луценко. За період з 2015 по 2016 рік компанія задекларувала доходи в розмірі 11 мільйонів 600 тисяч гривень. Фірма також здавала в оренду власне приміщення на вулиці Туполєва, 19 у Києві.
Літом 2017 року Олександр Луценко став власником компанії «Юнкорд», вклавши в неї понад 20 мільйонів гривень як статутний внесок. Протягом 2017 та 2018 років він був серед засновників фірм «Веар» та «Грандвуд груп», які спеціалізуються на лісобізнесі. Пізніше він вийшов з числа власників цих компаній, але продовжив займатися деревообробкою.
Лісовий бізнес став однією з основних сфер діяльності Олександра Луценка. У 2018 році він став співзасновником компанії «Тімбер трейд». Разом з іншою його фірмою «Нор тун» вони займаються експортом деревини за кордон. Розслідування показало, що «Нор тун» закуповує ліс у майже двадцяти державних лісових господарств у Житомирській та Хмельницькій областях. Деякі з цих підприємств підтвердили факт продажу та надали інформацію про ціни та сорти деревини. За матеріалами редакції, «Нор тун» продає закуплену деревину компанії «Тімбер трейд», яка також належить Луценку.
«Тімбер трейд» активно експортує деревину та деревяні вироби. У 2017 році компанія продавала дубові вироби в Естонію, дошки — в Південну Корею та Ізраїль. Наступного року експортувала деревину в Німеччину, Швейцарію та Румунію. У 2018 році фірма продала деревяних виробів у Німеччину та Швейцарію на суму понад 10 мільйонів гривень. Лише з початку червня того року компанія реалізувала продукції за кордон на майже 2 мільйони гривень.
При аналізі фінансової звітності «Тімбер трейд» податковий експерт Ілля Несходовський, якого залучила редакція, виявив цікаву особливість. У звітах компанії відсутні витрати на оренду офісних та складських приміщень, транспортування та паливо. Експерт висловив припущення, що компанія функціонує як проміжна ланка для переведення коштів, зазначивши, що «90% того, що ця компанія є прокладкою, щоб через неї прогнати гроші».
Олександр Луценко демонструє і значні видатки. У його власності знаходиться BMW X5 2014 року випуску, вартість якої коливається від 30 до 65 тисяч доларів. На його дружину Анастасію Волохіну зареєстрована Audi A5 2016 року, яка коштує від 25 до 35 тисяч доларів. Анастасія працює в салоні краси «Белфам» і з 2018 року є власницею компанії «Белфам Естетік». Обидві фірми орендують приміщення у Ірини Луценко. За минулий рік депутатка задекларувала дохід від оренди в розмірі 590 тисяч гривень.
Протягом останніх п'яти років Олександр придбав сім об'єктів нерухомості в Києві загальною орієнтовною вартістю понад 15 мільйонів гривень. У 2015 році він отримав дохід від компанії «Тедіс Україна» (також відома як «Мегаполіс-Україна»), яка є найбільшим українським дистриб'ютором цигарок, — 173 тисячі гривень. Цей дохід задекларувала Ірина Луценко. Примітно, що кримінальну справу щодо ухилення від сплати податків цією компанією вела Генпрокуратура, яку наразі очолює Юрій Луценко.
Мати Олександра, судячи з її декларацій, також істотно збагатилася за час своєї депутатської діяльності. Ірина придбала нежитлове приміщення площею 90 квадратних метрів у Києві, де розташований салон краси «Белфам». Крім того, вона почала декларувати заміське майно свого батька, яким користується вся родина. Це будинок площею 860 квадратних метрів та гараж площею 90 квадратних метрів у селі Стоянка під Києвом. Все це майно оформлено на ім'я Степана Нарембіка, який придбав його ще в середині 2000-х років. До 2015 року Ірина Луценко не вказувала в деклараціях користування цією нерухомістю.
Депутатка постійно декларує земельну ділянку площею 7 соток та будинок площею 200 квадратних метрів у місті Дубно Рівненської області, звідки вона походить. Разом з чоловіком і дітьми вона володіє квартирою в Києві площею 180 квадратних метрів.
Декларації родини містять також предмети мистецтва та колекції. Ірина Луценко декларує картини сучасних художників та колекцію книжок кінця XIX — початку XX століття. Юрій Луценко вказав у своїх деклараціях 27 секцій дерев'яної книжкової шафи.
Поряд з цим у деклараціях сім'ї фігурують хутро, ювелірні вироби з коштовним камінням, годинники, а також сумки від дизайнерів Dior та Chanel. Автопарк родини складається з трьох автомобілів: Mercedes-Benz GLS, Hyundai Grand Santa Fe та Toyota Land Cruiser 200 2012 року випуску, який знаходиться в угоді. Генпрокурор також користується службовою Toyota Camry.
Фінансові надходження родини різноманітні. Депутатська зарплата та компенсації принесли Ірині Луценко у 2018 році більш ніж мільйон гривень. Ще понад мільйон гривень вона отримала від здачі в оренду своєї нерухомості. Генпрокурорська посада Юрія Луценка принесла йому у 2018 році 1 мільйон 800 тисяч гривень.
Загальні заощадження подружжя на банківських рахунках та готівкою становлять 10 мільйонів гривень.