Механізм, запроваджений для стабілізації енергетичного сектору, став предметом кримінального розслідування. Прокуратура Спеціалізованого антикорупційного прокурора та Національне антикорупційне бюро оголосили про підозри й затримали осіб, причетних до так званої справи «Роттердам+». За оцінками правоохоронців, запровадження цієї формули призвело до того, що українці переплатили близько 19 мільярдів гривень.
Справа привернула значну громадську увагу. Минулого року депутати звертались до суду з вимогою скасувати дію цієї формули. Позови розглядав Окружний адміністративний суд Києва, однак їх було відхилено.
Процес розслідування виявився складним. Детективи НАБУ опрацювали понад 200 тисяч аркушів документів та провели допити з близько п'ятдесяти осіб. Артем Ситник, керівник антикорупційного бюро, повідомляв, що розслідування зустрічало перешкоди — судові органи зупиняли подання, а сам процес блокувався. Розслідування розпочалося понад два роки тому й продовжується донині.
Формула «Роттердам+» була затверджена в березні 2016 року Національною комісією з регулювання енергетики та комунальних послуг для визначення вартості вугілля на теплових електростанціях. За офіційним поясненням, паливо мало закуповуватися на біржі в Нідерландах та доставлятися з порту Роттердам, при цьому в розрахунки включалася вартість транспортування.
Нацкомісія обґрунтовувала це рішення тим, що європейське вугілля мало служити альтернативою паливу з окупованих територій. Передбачалося, що це прив'яже український енергетичний ринок до світових цін, дозволяючи постачальникам електроенергії закуповувати паливо за кордоном та зменшити залежність від вугілля з «зони АТО».
Однак практика виявилася іншою. За розрахунками Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг, морем імпортується лише 5% вугілля, що надходить до України. З Роттердама ж до 2018 року не було поставлено жодної тонни. У 2019 році основним постачальником цього палива залишалася Росія.
Фахівці дійшли висновку, що формула насправді приносить користь та прибутки переважно учасникам енергетичного ринку. Найбільші вигоди, за оцінками експертів, отримує компанія ДТЕК Ріната Ахметова, якій належить близько 80% українських теплових електростанцій. Крім того, група Ахметова контролює 85% видобутку вугілля в Україні — основного палива для ТЕС.
Антикорупційне бюро розслідує зловживання службовим становищем керівництвом Нацагенства щодо цієї формули з квітня 2017 року. Ситник тоді заявляв, що справа матиме пріоритетне значення для детективів. Проте він же повідомляв про перешкоди у роботі — всі подання зупиняються судом, що означає повне блокування розслідування. Крім того, керівник НАБУ говорив про ймовірний тиск на фахівців, які проводять експертизи в межах провадження.
За даними антикорупційного бюро, у 2015 році представники ДТЕК почали впливати на членів Нацкомісії, щоб ті змінили формулу розрахунку вартості теплової електроенергії, додавши до неї вартість доставки вугілля з нідерландського порту до України.
Загальна сума збитків оцінюється в 18,8 мільярда гривень. З цієї суми майже 15 мільярдів, за версією слідства, отримали компанії, які ініціювали запровадження формули. Офіційне розслідування зібрало докази про негативні наслідки запровадження механізму з травня 2016-го до грудня 2017 року. Збитки, накопичені після 2017 року, детективи НАБУ наразі підраховують.
Підозри були оголошені шістьом посадовцям, причетним до справи. Серед них — екс-голова Нацкомісії Дмитро Вовк, колишній її член та директор державного підприємства «Оператор ринку» Володимир Євдокімов, а також два топменеджери корпорації Ахметова з ДТЕК.
Євдокімова затримали 9 серпня. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 1,9 мільйона гривень, хоча прокурори САП просили 50 мільйонів. Вже 12 серпня він вийшов під заставу, яку внесли його близькі родичі. Того ж дня суд відпустив під заставу близько 2 мільйонів гривень ще одного члена Нацкомісії Тараса Ревенка, якого підозрюють у причетності до схеми.
Вовка та працівників ДТЕК не затримували — вони перебувають поза межами України. Корпорація заявила, що її працівники скасують відпустки, щоб своєчасно явитися на допити.
Вовк назвав справу «розкрученою медійно-юридичною бульбашкою». ДТЕК Ріната Ахметова також заявила, що підозри безпідставні.
У липні цього року антикорупційне бюро провело обшуки в інвестиційній компанії ICU, яку пов'язують з п'ятим президентом України Петром Порошенком. Саме ця компанія у 2016 році придбала євробонди ДТЕК. Після запровадження «Роттердам+» їхня вартість зросла на понад 60%. За версією НАБУ, це дозволило невстановленим особам отримати значні прибутки.
Раніше в групі ICU працював Дмитро Вовк та колишня очільниця Національного банку України Валерія Гонтарева. Нині одним з топменеджерів компанії є Макар Пасенюк, який був фінансовим партнером Порошенка.
Наразі НАБУ не повідомляє, чи будуть допитувати в межах розслідування самого Петра Порошенка.
Назар Холодницький, керівник САП, заявив, що детективи шукатимуть «основних вигодонабувачів» схеми. За його словами, хто саме це буде й яким чином це буде встановлено, залежить від доказової бази, наданої слідчими після оголошення підозр.