Чедвік Джонсон, досвідчений фахівець у сфері розважального бізнесу, покинув Флориду, щоб очолити Hard Rock Park у Мертл-Біч, Південна Кароліна. Коли він дізнався, що російські інвестори готові вкласти 25 мільйонів доларів у цей проект, він сподівався, що зможе продовжити кар'єру, в яку вклав багато зусиль, і не буде змушений продавати свій будинок.
У квітні 2008 року на відкритті цього тематичного парку, на будівництво якого витратили 400 мільйонів доларів, виступили легендарні гурти The Eagles та The Moody Blues. Тисячі відвідувачів стояли в чергах, щоб спробувати американські гірки, оформлені за мотивами Led Zeppelin. Однак після одного літнього сезону, коли розпочалася економічна криза, парк оголосив про банкрутство і закрився.
Проект удалося відродити в лютому 2009 року, коли його придбали іноземні інвестори. Джонсон був впевнений, що це дасть йому другий шанс. Проте придбання запустило складну схему фіктивних позик і сумнівних фінансових операцій, які швидко знищили парк. Під новою назвою The Freestyle Music парк працював лише одне літо. Російські інвестори вийшли з проекту, залишивши позовів у судах, а десятки американських підрядників і робітників залишилися без грошей.
Джонсон та ще 16 його колег намагалися через суд отримати борги по зарплаті та бонуси на суму 230 тисяч доларів, але безуспішно. «Я втратив усе, — розповідав він. — Через це я серйозно захворів, залишився без нерухомості й мені довелося повертатися до Флориди».
Документи, які вивчала організація OCCRP, свідчать про активну участь ландромату «Тройка» у фінансових маневрах навколо парку. Цей ландромат являє собою мережу офшорних фіктивних компаній, створену російським інвестиційним банком «Тройка Диалог». З 2006 по 2013 рік через його канали розійшлися мільярди доларів, переважно російського походження.
Причетні до фінансування парку структури ландромату продовжували переводити мільйонні суми навіть після того, як власники парку заявили в суді, що не мають коштів для погашення боргів.
Експерт-консультант Стівен Бейкер та кілька американських бізнесменів у 2008 році вирішили врятувати збанкрутілий Hard Rock Park, але їм не вистачало фінансування. Бейкер звернувся до московської будівельної компанії «МТ Девелопмент», з якою він раніше співпрацював на російському проекті.
Керовники цієї компанії Олексій Сіднєв та Олександр Тимофеєв представили ідею мільярдеру Андрієві Раппопорту, який у 2000-х роках керував мережею державних енергокомпаній. Раппопорт погодився фінансувати придбання парку.
Для покупки парку розваг американські та російські партнери створили компанію FPI-MBE у Делавері. Хоча її називали спільним підприємством, Бейкер визнав OCCRP, що практично всі важелі управління були в росіян, які домовилися про угоду та спланували структуру власності. Сіднєв стверджував, що корпоративну структуру розробляла американська юридична фірма, правила її «Тройка Диалог», а затвердив Раппопорт.
Після ребрендингу парк знову відкрився в травні 2009 року під назвою Freestyle Music. Проте за кілька місяців він опинився в юридичних та фінансових негараздах — його завалили позовами про порушення авторських прав, не дотримувалися строки платежів.
Бейкер, який став директором парку, розповідав, що Раппопорт виділив певні кошти після придбання, але цього було явно недостатньо. Ще до 4 липня мільярдер наказав закрити парк. Бейкер вмовив його дозволити продовжити роботу та спробувати вийти на прибуток, але грошей не було. «Від них більше нічого не надходило», — сказав він.
Раппопорт спілкувався з Бейкером через Сіднєва й Тимофеєва, намагаючись приховати свою участь. У судових документах, поданих у серпні 2009 року, зазначалося, що головний фінансовий спонсор проєкту «наполягав на інкогніто» і мав згадуватися як «пан Х».
Інвестиції Раппопорта замаскували за допомогою непрозорих фінансових схем. Компанія FPI-MBE позичила мільйони доларів у американської фірми FPI-US, афілійованої з московською «МТ Девелопмент». Сам парк слугував заставою. Хоча кредитор і позичальник заявляли про повну незалежність, обидві фірми заснував у Делавері один реєстратор в один день, їхня адреса й номери телефонів збігалися.
Freestyle Music протримався лише один літній сезон. У 2010 році FPI-US подав позов проти FPI-MBE щодо стягнення застави — активів парку розваг через борги понад 24 мільйони доларів. Також FPI-MBE заборгувала підрядникам, а при стягненні майна такі борги списали б.
Позивачі, підозрюючи шахрайство, стверджували, що FPI-US — це та ж FPI-MBE, тільки в іншій обгортці. Обидві створені спеціально, щоб убезпечити гроші російських комерсантів, позбутися від боргів парку та зберегти за собою власність. Під час судового процесу адвокати двох компаній навіть мінялися місцями.
Документи підтверджували, що обидві делаверські фірми справді були схожі, немов близнюки. Їхні податкові звіти оформлювалися разом, рахунки виставляли одним документом. Гроші вони отримували в один і той самий час по тим же каналам від однакових офшорних структур ландромату «Тройка».
По суті, намагаючись «конфіскувати» парк розваг самим у себе, російським інвесторам удалося зберегти права на нього, хоча сам актив вони довели до банкрутства, не заплативши підрядникам.
За словами Бейкера, до серпня 2010 року FPI-MBE припинила реагувати на судові повістки, а її директори склали повноваження, крім одного керівника, призначеного російським інвестором. Сіднєв і Тимофеєв заявили, що не уповноважені коментувати ситуацію. Раппопорт не відповів на прохання про коментар.
Витік даних дає уявлення про походження грошей, інвестованих Раппопортом. Більш ніж 60 мільйонів доларів надійшли на рахунки пов'язаних з парком компаній від мережі офшорів ландромату «Тройка».
Йдеться зокрема й про 25 мільйонів доларів, за які придбали парк. Не менш ніж 11 мільйонів з них приніс продаж пакету акцій державної нафтогазової компанії «Роснефть», організований тіньовою офшорною структурою з ландромату «Тройка».
Згідно із судовими документами, фінансові представники прогорілого Hard Rock Park, включно з Deutsche Bank, спершу підозріло ставилися до таємної російської структури — партнера нових інвесторів — та вимагали більшої відкритості. Але це виявилося делікатним питанням через бажання спонсора зберегти анонімність.
Питання розв'язали завдяки переказу 2,3 мільйона доларів у вигляді депозиту в Deutsche Bank та внутрішнім перевіркам банку в його російських відділеннях. Гроші надійшли від Flashback Services — однієї з фірм ландромату «Тройка», зареєстрованої на Британських Віргінських Островах. Фактично саме ця фірма, а не FPI-US, надала FPI-MBE кошти на діяльність парку.
Сіднєв розповідав, що офшори, які фінансували парк, надавала «Тройка Диалог». «Ми знали, що кошти надходили від інвестора», — сказав він.
Гроші можна відстежити до продажу акцій «Роснефти». Слід веде й до іншої державної енергетичної структури — «Московской теплосетевой компании», яка забезпечувала теплом та гарячою водою Москву та Підмосков'я.
У 2011 році суд підтримав вимогу FPI-US щодо FPI-MBE про стягнення заставного майна через прострочений іпотечний кредит. FPI-US за 7 мільйонів доларів придбала парк розваг під час публічного аукціону, призначеного судом. Невдовзі, використовуючи парк як заставу, FPI-US позичила 20 мільйонів доларів у ще однієї непрозорої офшорної компанії з Британських Віргінських Островів.
Цю офшорну компанію незадовго відкрила «Тройка Диалог» як елемент ландромату. Банківська інформація дає зрозуміти, що вона також пов'язана з двома делаверськими «FPI-компаніями» й навіть сплачувала їхні податки.
Попри те, що через ці компанії продовжували йти серйозні гроші, Freestyle Music Park так і не відкрився. У січні 2019 року колишній мер Мертл-Біч Джон Родес викупив землю та повідомив місцевій газеті, що російські продавці погасили свій іпотечний кредит у 20 мільйонів доларів, але заробили набагато більше, продавши атракціони парку.
Колишній робітник Freestyle Music Park, який так і не отримав останню зарплату, розповідав OCCRP: «Хтось зробив непогані гроші, але не я». Він додав: «На цьому наживуться ті, хто нас ошукав. Ті, хто нам не заплатив, ну і юристи також. Власників Freestyle Park, якщо вони в Росії, вже не засудять».