Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, який очолює відомство з часів Революції Гідності понад п'ять років, може залишитися на посаді й у новому уряді, попри постійну критику з боку громадськості та активістів. Однак його можливе збереження крісла викликає серйозні сумніви щодо ефективності його роботи та якості реформ у правоохоронній системі.
Директор Харківського інституту соціальних досліджень Денис Кобзін, який спостерігає за змінами в органах правопорядку, припускає, що Аваков, ймовірно, не очолюватиме МВС у новому кабінеті президента Зеленського. За його оцінкою, міністерство, скоріш за все, перейде до однієї з людей з президентської команди. Водночас експерт вважає, що Аваков збереже значний вплив завдяки налагодженим стосункам з новою владою.
Так чи інакше, активісти вирішили провести акцію біля Офісу президента, вимагаючи відставки міністра. Їхні претензії до Авакова стосуються кількох ключових проблем.
Одна з найбільш резонансних подій, що спровокувала масові протести, сталася у червні 2019 року. Вбивство п'ятирічного Кирила Тлявова на Київщині, в якому підозрюють двох поліцейських з Переяслав-Хмельницької поліції, викликало хвилю невдоволення. На сайті президента з'явилася петиція про відсторонення Авакова з наступним звільненням. За менш ніж тиждень вона набрала необхідні понад 25 тисяч голосів для розгляду. Однак сам міністр заявив, що не збирається залишати посаду. Президент Зеленський у своїй відповіді на петицію пояснив, що не має повноважень звільнити міністра, оскільки це не входить до компетенції президента.
Ще за пів року до цього, у вересні 2018 року, під Адміністрацією президента відбулася акція під назвою «Ніч на Банковій». Учасники протестували проти того, що поліція, на їхню думку, «повністю ігнорує» напади на громадських діячів. Правозахисники назвали щонайменше 55 нападів на активістів, скоєних з початку 2017 року, які залишалися нерозкритими. За словами самих активістів, реальна кількість таких злочинів значно більша. Вони стверджували, що розслідування цих справ проводилися неналежно або взагалі не проводилися.
Серед резонансних справ, де дії слідства викликають питання в активістів, — вбивство журналіста Павла Шеремета та громадської діячки Катерини Гандзюк, а також напад на одеського активіста Олега Михайлика.
Другий напрямок критики стосується самої реформи МВС, яка включала переатестацію правоохоронців і створення нової поліції. Тодішня голова Національної поліції Хатія Деканоідзе повідомила восени 2016 року, що переатестацію пройшло близько 68 тисяч колишніх міліціонерів, з яких відсіяли лише 5 тисяч, тобто приблизно 7 відсотків. Її наступник Сергій Князєв через рік заявив, що половина звільнених правоохоронців поновилися на посадах.
Незважаючи на гучні обіцянки Авакова на початку його роботи на посаді щодо ліквідації спецпідрозділу «Беркут» і переатестації його членів, у новій поліції залишилося чимало колишніх беркутівців, які брали участь у силовому розгоні Євромайдану. За словами керівника управління спецрозслідувань Генеральної прокуратури Сергія Горбатюка, половина беркутівців, які били студентів 30 листопада 2013 року, продовжили службу в поліції. Крім того, Горбатюк зазначив, що правоохоронці, які «пройшли Майдан», масово саботують розслідування справ Революції Гідності, відмовляючись давати свідчення.
Ім'я міністра також пов'язують зі справою, яку називають «рюкзаками Авакова». Восени 2017 року детективи Національного антикорупційного бюро затримали сина міністра Олександра Авакова за підозрою в розтраті 14 мільйонів гривень під час закупівлі рюкзаків для Національної гвардії. НАБУ встановило, що рюкзаки продали за завищеними цінами, а кошти переводили на фіктивні компанії.
У мережу потрапило відео з прихованої камери, встановленої в кабінеті ексзаступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря співробітниками СБУ. На записі видно, як чоловіки, схожі на молодшого Авакова та Чеботаря, обговорюють закупівлю цих рюкзаків.
Однак влітку 2018 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури закрив провадження проти Олександра Авакова та Сергія Чеботаря. Провину взяв на себе третій учасник справи Володимир Литвин, якого засудили до 5 років позбавлення волі з іспитовим терміном два роки та зобов'язали компенсувати збитки майже в 5 мільйонів гривень.
Центр протидії корупції намагався оскаржити закриття провадження, однак суд тричі відмовив. Востаннє, у листопаді 2018 року, Апеляційний суд Києва не задовольнив скаргу ЦПК і заборонив оскаржувати своє рішення. Антикорупціонери наголосили, що цим судовим рішенням «справа рюкзаків» остаточно закрита.