Раїса Богатирьова повернулася в Україну після п'яти років перебування за кордоном, але її приїзд обернувся затриманням. 27 серпня 2019 року прикордонники затримали колишню чиновницю в аеропорту «Київ» («Жуляни») одразу після приземлення літака з Мінська. Першу ніч після повернення вона провела в слідчому ізоляторі, хоча за кілька днів до цього суд постановив закрити кримінальне провадження проти неї.
Після обрання запобіжного заходу Богатирьова вийшла зі слідчого ізолятора, внісши заставу в розмірі 6 мільйонів гривень. Цю суму гарантував народний депутат Вадим Новинський, представник партії «Опозиційний блок».
Богатирьова народилася в місті Бакал Челябінської області. Освіту здобула в Харківському медичному інституті та Київському медичному університеті, працювала лікаркою в Горлівці та Краматорську на Донеччині. Її політична кар'єра розпочалася в 1990 році, коли вона стала народною депутаткою. Протягом шести скликань вона перебувала в парламенті до 2008 року.
У 1999 році Богатирьова недовго займала посаду міністерки охорони здоров'я. У 2002 році вона вступила до «Партії регіонів» і стала довіреною особою кандидата Віктора Януковича під час президентських виборів 2004-2005 років.
Поворотним моментом у її кар'єрі став 2007 рік, коли президент Віктор Ющенко призначив Богатирьову секретарем Ради національної безпеки та оборони України. Це рішення викликало неоднозначну реакцію в «Партії регіонів», яка вже в січні 2008 року виключила її зі своїх лав.
Після повернення Януковича до влади у 2012 році Богатирьова отримала дві впливові посади одночасно: віцепрем'єрки та міністерки охорони здоров'я. Вона обіймала обидві посади до Революції Гідності, поки в лютому 2014 року Верховна Рада не звільнила її.
Під час роботи в уряді журналісти виявили, що Богатирьова володіє значною нерухомістю. Вона мала державну дачу в Конча-Заспі та два будинки неподалік, які були записані на її синів. У 2014 році правоохоронці арештували дві київські квартири Богатирьової. Крім того, повідомлялося, що вона мала нерухомість в окупованому Криму.
У березні 2014 року Богатирьова потрапила до санкційних списків Європейського Союзу та Канади разом з іншими чиновниками часів Януковича.
Проти неї було відкрито кримінальне провадження. Богатирьову підозрюють у розкраданні понад 60 мільйонів гривень під час закупівель імунологічних лікарських засобів і медичного обладнання. Крім того, їй інкримінують розкрадання майже 300 мільйонів гривень при закупівлі інсуліну — препарату для людей з цукровим діабетом. За інформацією СБУ, в Міністерстві охорони здоров'я під час керівництва Богатирьової було вкрадено понад 1 мільярд гривень при проведенні медичних закупівель. Санкція за такі дії передбачає від семи до 12 років позбавлення волі.
У жовтні 2014 року Генеральна прокуратура оголосила Богатирьову в розшук, а в січні 2015 року це зробив Інтерпол. Про її місцезнаходження нічого не було відомо, однак медіа припускали, що вона переховувалася в окупованому Криму. Менш ніж за два роки Інтерпол зняв її з розшуку, назвавши справу політичним переслідуванням.
Повернення Богатирьової в Україну стало можливим після судового рішення. 14 серпня 2019 року Голосіївський райсуд Києва постановив, що Генеральна прокуратура повинна закрити провадження проти неї. За словами судді, слідчий затягнув строки розслідування й не розглянув докази про невинуватість Богатирьової. Прокуратура Києва заявила про намір оскаржити це рішення.
Після судового рішення Богатирьова вирішила повернутися в Україну. Однак її затримання в аеропорту показало, що справа далеко не закрита. Під час обрання запобіжного заходу прокуратура клопотала про тримання Богатирьової під вартою, посилаючись на заочний арешт, дозволений Печерським райсудом Києва у 2015 році. Богатирьова заперечила, що переховувалася в Криму, але не розкрила, де вона перебувала протягом п'яти років розшуку.
Суд вирішив взяти Богатирьову під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 6 мільйонів гривень. Наступного дня вона вийшла зі слідчого ізолятора, коли народний депутат Вадим Новинський внісши необхідну суму.