Капітан Олександр Ширшин, командир 1-го батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура», мав три вищі освіти та активну громадянську позицію як організатор патріотичних молодіжних рухів. Його позивний — «Геній». Ще до повномасштабного російського вторгнення він підписав контракт з 80-ю десантно-штурмовою бригадою, де служив командиром взводу у 2022 році. На початку повномасштабної агресії американський історик Тімоті Снайдер поширив фотографію українського військовика в окопі, який читав його англійськомовну книгу «Дорога до несвободи». Цим військовим був Ширшин, і фото побачили мільйони користувачів соціальної мережі X.
До 47-ї новоствореної бригади Ширшин прибув у 2023 році вже командиром роти. Разом зі своїми бійцями він брав участь у штурмі Роботиного — села у Запорізькій області, яке було ключовим напрямком українського контрнаступу. На деяких відео боїв видно Ширшина під час штурму ворожих позицій.
У 2024 році Ширшин командував батальйоном під Авдіївкою, де його підрозділ намагався стримати російське наступлення після падіння міста. Потім батальйон перемістили на один з флангів під Покровськом, де журналісти агенції «Слідство.Інфо» знімали репортаж про роботу його підрозділу. Після виснажливих боїв у цьому районі 47-му бригаду перекинули на Курський напрямок.
На Курщині батальйон отримав складне завдання. За словами Ширшина, його підрозділ майже виконав поставлену задачу, але потім почав втрачати боєздатність через прибуття погано навчених новобранців. Під час штурму населеного пункту, який вони майже захопили, сил для утримання позицій виявилось недостатньо, а логістичне забезпечення було обрізане. Це відбувалось наприкінці зими 2025 року.
Після боїв на Курщині батальйон перекинули на Бєлгородський напрямок. Демидівка — село в Бєлгородській області неподалік кордону з Україною — стало місцем ведення бойових дій на російській території. Ширшин розумів політичні цілі такої операції: продемонструвати світові можливість України воювати на території Росії та мати аргументи для переговорів.
Однак, за його словами, завдання оборони не було реалізовано належним чином вищим керівництвом. Його батальйон виконував свою частину, але не мав необхідного логістичного забезпечення, тоді як противник мав перевагу в повітрі, дронах та артилерії. Деякі ділянки були замінировані, і їх потрібно було розчищувати поступово, але часу на це не було. Коли 47-му бригаді довелось швидко замінити частину 225-го окремого штурмового полку, вони не змогли закріпитись на позиціях через відсутність логістичного забезпечення, яке мало надійти разом з полком.
Ширшин наголошував, що коли залишається лише один логістичний шлях для всього забезпечення боєприпасами та евакуації, а противник вивчив цей маршрут, неможливо реалізувати жодний маневр. На його думку, командування мало б діяти інакше, замість того щоб повторювати одні й ті ж помилки.
На початку квітня журналісти «Слідства.Інфо» були на позиціях 1-го батальйону 47-ї бригади під час чергової спроби прориву на Бєлгородщині. Цей штурм виявився невдалим. Під час операції Ширшин сказав, що у нього залишився лише один справний екіпаж БМП Bradley. Фрагмент відео цього невдалого штурму пізніше російські військові телеграм-канали поширювали як доказ невдачі українців.
Причиною гнівного допису Ширшина в соціальній мережі Facebook, у якому він звинувачував генералів, що керували на Курському та Бєлгородському напрямках, стали саме ці события. Наприкінці весни батальйон вчергове перекинули на Курщину.
Ширшин розповідав про ситуацію, коли його підрозділ не міг вивести людей з оточення. «Криків було стільки. «Генерал не дозволяє» — це була відповідь на прохання перемістити людей на одній зі спостережних пунктів, яка була в повному оточенні та відрізана від решти сил», — говорив він. Дозвіл на відхід врешті надійшов від керівництва, але було вже запізно — люди загинули. Ширшин підкреслював, що це не перше оточення, де гинули його бійці через те, що хтось боявся прийняти рішення.
Головними на курському напрямку були генерал-майор Олександр Нестеренко, який командував операцією, та бригадний генерал Олександр Луценко. Саме їх Ширшин звинувачував у цих наказах.
Після повернення на Курщину з тими ж проблемами — відсутністю логістики та необхідністю вводити нових, погано навчених людей — Ширшин отримав наказ знову завести на позиції новобранців. Після чергових втрат він відмовився. «Мені сказали: «Пиши рапорт». Я і написав, і публічно звернувся», — пояснив він свої дії.
16 травня Ширшин написав у Facebook гнівний допис: «Дебільніших задач як на поточному напрямку я не отримував. Колись розповім деталі, але тупорила втрата людей, тремтіння перед безтолковим генералітетом, крім як до провалів, не приводить ні до чого. Все, на що спроможні, — догани, розслідування, накладання стягнень. Ідуть всі у сраку. «Політичні» ігри й оцінка реального стану справ не відповідає ні дійсності, ні можливостям. Загралися… Генеральний штабе ЗСУ, сподіваюся ваші діти теж будуть у піхоті й будуть виконувати ваші задачі». Комбат також повідомив, що написав рапорт на звільнення.
Через два дні Генеральний штаб ЗСУ опублікував у соціальних мережах повідомлення про те, що звернення Ширшина розглянуто, створено робочу групу, яка вивчатиме всі обставини, викладені в його дописі. Планувалось детально проаналізувати накази та розпорядження, що надходили з різних рівнів військового управління, на предмет доцільності прийнятих рішень у бойовій обстановці. За результатами перевірки мали бути прийняті відповідні рішення.
Робоча група встановила, що капітан Ширшин виявився недисциплінованим, оскільки поширив службову інформацію в соціальних мережах, і заслуговує на зауваження. Командир бригади публічні висловлювання свого підлеглого, за словами самого Ширшина та інформацією джерел «Слідства.Інфо», не підтримав.
Після допису Ширшина низка військових підрозділів опублікували в Facebook дописи зі звинуваченнями комбата та на підтримку Головкома і командування. Найжорсткішим був допис 425-го окремого штурмового полку «Скала»: «Командир батальйону 47-ї бригади «Маґура» Олександр Ширшин публічно відмовляється виконувати накази та дозволяє собі звинувачення на адресу командування. Оскільки він ігнорує поставлені завдання вищого керівництва, це призводить до безглуздих втрат серед особового складу. Його управління, замість результатів, постійно закінчується провалами. Все, на що він спроможний, — це критикувати й перекладати відповідальність».
Головне послання цих дописів — не виносити сміття з хати, має бути єдність. Ширшин відповів, що ніхто особисто з тих, хто написав ці дописи, не говорив з ним, і частина з них не знає реального стану справ. Він сказав, що нормально ставиться до критики та готовий вчитись і змінюватись. Однак він вважав, що більшість авторів дописів — це лояльні підрозділи, які виконували завдання «відбілювання» Головкома. «Прикро, що вони обирають такий шлях, це не зовсім гідний вчинок», — сказав комбат.
Через місяць після допису Ширшин отримав найменше покарання в українській армії — зауваження. Це не передбачає штрафу, пониження в посаді чи інших санкцій. Ширшин продовжував виконувати обов'язки комбата, чекаючи на переведення в інше місце.
На зустрічі з журналістами «Слідства.Інфо» запитало у Головкома Олександра Сирського про його реакцію на звинувачення Ширшина та про подальшу долю офіцера. Сирський відповів, що готовий перевести Ширшина туди, куди той хоче. «Він десь був у відпустці в Іспанії. Ми готові були контактувати. Ми його переведемо туди, куди він хоче. Як я реагую на цей допис? Ну він очевидно хоче уваги чи реалізації, я не знаю, мені розв'язання проблем через Facebook не дуже зрозуміло», — пояснив Сирський.
На запитання про синхронні дописи на підтримку Сирського та зі звинуваченнями Ширшина Головком відповів: «Ви що думаєте, що це їм сказали писати?» — і усміхнувся.
Сирський також зауважив, що командир на місці сам може приймати рішення щодо виконання завдань. На це Ширшин відповів, що неможливо відмовитись від виконання певних задач, оскільки вони плануються під контролем Головкома, і будь-яке невиконання призводить до розслідувань. Він навів приклад з Бєлгородщини, де розслідування проводилось, хоч ніхто не відмовлявся — вони просто не могли фізично виконати завдання. Ширшин додав, що одне з переведень йому вже забракували.
Комбат розповідав про розмови зі своїми бійцями, які запитували, чи він готовий очолити батальйон у разі самовільного залишення частини. Він сказав, що не спонукає їх на такі дії і що для нього немає нічого страшного в тому, що його скоро не буде. «Я дуже ними пишаюсь: своїм управлінням, своїми сержантами, і бійцями. Вони зробили величезну роботу, я знаю, як вони себе проявили, для мене це дуже цінно, але я дуже хочу добитись змін», — сказав Ширшин про свої мотиви.
Станом на літо 2025 року російські війська витіснили українські сили майже з усієї території Росії та прорвали кордон у Сумській області, захопивши кілька прикордонних сіл.