Українські слідчі ізолятори славляться суворістю умов утримання. Арештанти проводять там 23 години на добу в замкнених камерах, отримуючи лише годину щоденної прогулянки в закритому дворику. Такий режим запроваджено, щоб унеможливити спілкування в'язнів зі спільниками та запобігти залякуванню потерпілих і свідків. Однак розслідування Слідства.Інфо виявило, що деякі категорії ув'язнених користуються забороненими привілеями, вільно пересуваючись як усередину установи, так і за її межами.
У травні 2019 року в одеській стоматологічній клініці з'явився чоловік, якого обвинувачують у особливо тяжкому злочині. Він уже п'ять років перебував у слідчому ізоляторі, але спокійно розмовляв по телефону, обіймав дочку, спілкувався зі знайомими й без поспіху виходив на вулицю. Це був Теймураз Пейкрішвілі, якому загрожує до 15 років ув'язнення.
Повернемося на кілька років назад. Наприкінці 2014 року в Одесі сталася гучна злочинна подія. На власника обмінних пунктів Олександра Чичкалюка напали люди, коли він повертався додому з великою сумою готівки. Того грудневого вечора на нього накинулося двоє нападників. Чичкалюк отримав удари ножем в спину й підреберні ділянки, йому порізали обличчя й руку, пробили легені на два сантиметри. На крики вискочив його син Віталій, який почав переслідувати зловмисників. Хлопець наздогнав їх неподалік дому, і розпочалася бійка. Один з нападників кілька разів вистрілив у землю, намагаючись відлякати юнака, але Віталій продовжив переслідування. За кількасот метрів, у сусідньому дворі, його вбили — двічі вдарили ножем у серце. Син помер за хвилину.
Одного з нападників затримали на місці злочину, іншого спіймали оперативники наступного дня. Справу розглядають у суді більш ніж чотири роки. Потерпілий Олександр Чичкалюк сумлінно відвідує кожне засідання — їх уже було понад сто. Одного з нападників обвинувачують у розбої з тяжкими наслідками, іншого — в убивстві сина. Чичкалюк вважає, що обвинувачені навмисне затягують процес, щоб залишитися в СІЗО замість відбування покарання в колонії. За його словами, один із них, Пейкрішвілі, «усе влаштовує» в тюрмі, тому що після оголошення вироку йому залишиться посидіти лише два-три місяці. «Йому там краще, ніж декому на свободі», — каже потерпілий.
Слідство.Інфо отримало відеозаписи з приватної стоматологічної клініки, на яких видно людину, схожу на Пейкрішвілі, яка вільно пересувається без наручників. На записах видно, як вона виходить зі стоматологічного кабінету й розмовляє по мобільному телефону. За цим спостерігає чоловік, якого журналісти ідентифікували як конвоїра слідчого ізолятора. Він дозволяє в'язню зустрічатися з близькими, приймати пакунки та вільно гуляти вулицею. На задньому дворі лікарні той же співробітник спостерігає, як обвинувачений в особливо тяжкому злочині зустрічається з невідомими людьми, вільно гуляючи без кайданків.
Коли Слідство.Інфо показало це відео Генеральній прокуратурі, прокурор В'ячеслав Свірець прокоментував: «Тут усе в комплексі. Він без кайданок, він біля виходу, він з одним конвоїром, до нього допускають сторонніх осіб, за нього хтось інший платить за медичні послуги й він, врешті-решт, вільно вийшов на вулицю!» Управління, що наглядає за місцями несвободи, підтвердило, що все, що відбувається на відео, заборонено. Свірець пояснив, що підсудні мають право виїжджати на лікування, але під час конвоювання цього в'язня співробітник СІЗО поставив під загрозу життя людей: «Він не втік тільки тому, що сам цього не захотів. Ми не знаємо, хто це на відео, цілком імовірно, що це ті люди, які з ним були навіть у момент скоєння злочину».
Конвоїра звали Олександр Торзюк. Його робота — виявляти злочини серед в'язнів і співробітників. Коли журналістка Слідства.Інфо показала йому зображення з лікарні, він не впізнав себе на відео й сказав: «Я знаю, що в нас усе згідно з чинним законодавством відбувається». Сам Пейкрішвілі також не впізнав себе на фото зі стоматології й відмовився коментувати інформацію про відвідини клініки. Однак журналісти дізналися, що це був не єдиний візит — він був там щонайменше ще раз протягом останніх місяців.
Арештант Володимир Пономаренко розповів Слідству.Інфо, що Пейкрішвілі став «смотрящім» — неформальним лідером серед ув'язнених. Такий статус надає особливі привілеї.
Пономаренко, якому 44 роки, провів за ґратами 29 років здебільшого за крадіжки. Він добре знає тюремне життя. Зараз він сидить в одеській тюрмі й розповідає про умови утримання. За його словами, звичайні камери мають грибок на стелі й стінах, вода тече по стінах, світло працює ненадійно, підлоги немає, туалет у жахливому стані. Однак адміністрація установи за окрему плату надає ув'язненим комфортніші, щойно відремонтовані камери з новою сантехнікою.
Але камери зі зручностями — не єдине питання, яке вирішується з адміністрацією. За гроші в тюрмі можна придбати те, що забороняє закон: алкоголь, наркотики, мобільний зв'язок, інтернет, можна організувати зустрічі з рідними. Пономаренко розповів, що в СІЗО існує практика вивезення підсудних на зустрічі та прогулянки, що коштує чималих грошей. «То взагалі космічні суми. То треба було одразу там якусь п'ятірку-десятку поїхати відпочити», — каже він.
Навесні цього року в Одесі стався корупційний скандал. СБУ затримала двох співробітників СІЗО — заступника начальника установи та його підлеглого. За версією слідства, посадовці вимагали від Пономаренка гроші. Чоловік стверджує, що працівники установи безпідставно закрили його в карцер — спеціальне приміщення для покарання за порушення режиму. Одного дня до його дверей підійшов співробітник СІЗО й повідомив, що за звільнення з карцеру його дружина повинна віддати дві тисячі доларів. Пономаренко вирішив, що його сім'я не платитиме, й почав підключати органи для запобігання цьому свавіллю.
Вневдовзі в'язень вийшов на співробітників Служби безпеки, й ті передали йому прихований записувальний пристрій. Чоловік почав документувати розмови з посадовцями ізолятора. Пономаренко пробув у карцері 20 днів. Його дружина переказала гроші на банківський рахунок, який повідомили працівники СІЗО. В'язня одразу звільнили з карцеру. Того ж дня оперативники СБУ затримали тюремників.
Пізніше правоохоронці повідомили, що на рахунку, куди переказували гроші, зберігається понад 2 мільйони гривень. Слідство.Інфо з'ясувало, що банківська картка оформлена на людину з прізвищем Градінар. Людина з таким же прізвищем відвідувала в'язня в стоматології. Його звати Юрій Градінар. На відео, наданому інформатором, журналісти побачили, що цей чоловік приїжджає до Пейкрішвілі в стоматологію та платить за його лікування. Цю ж людину зафіксувала камера й на суді. Судячи з фотографій у соцмережах, Градінар і Пейкрішвілі — приятелі.
Слідство.Інфо має в розпорядженні фото листування між Пейкрішвілі й співробітником СІЗО. У СМС посадовець запитує в'язня, чи зайшли гроші на рахунок. У повідомленнях ідеться про 53600 гривень. За версією слідства, таку ж суму в доларах — дві тисячі — співробітники СІЗО вимагали з Пономаренка. Це може означати, що Пейкрішвілі та Градінар допомагали виводити корупційні гроші. У розмові з журналістами Пономаренко натякнув, що вимагання грошей могло відбуватися за участі окремих в'язнів СІЗО, й запевнив — співробітники слідчого ізолятору співпрацюють у таких питаннях з арештантами.
Слідство.Інфо зустрілося з начальником Одеського СІЗО Володимиром Шевченком і запитало про діяльність підлеглих, яких обвинувачують у корупції. Посадовець не схотів спілкуватися на цю тему: «Слідство закінчиться, потім буде видно». Журналісти продемонстрували йому фото зі стоматології, на яких видно людей, схожих на його підлеглого Торзюка та в'язня Пейкрішвілі. Спершу посадовець сказав, що йому складно ідентифікувати цих людей, однак потім погодився, що вони схожі на його підлеглого та ув'язненого, але це потребує додаткової перевірки.
Тим часом Слідство.Інфо довідалося, що самого Шевченка підозрюють у корупції. Його обвинувачують у тому, що п'ять років тому, коли він був начальником Ізмаїльського СІЗО, вимагав від ув'язненого тисячу доларів.
Майже два місяці журналісти намагалися поговорити з відомствами, відповідальними за тюремну систему в Україні. Державна кримінально-виконавча служба відмовила в інтерв'ю. Міністерство юстиції проігнорувало запит. Двоє заступників міністра юстиції після тривалих перемовин так і не наважилися зустрітися на відкрите інтерв'ю. Журналістам довелося звернутися до міністра юстиції напряму.
Під час короткої розмови на публічному заході міністр юстиції Денис Малюська сказав, що йому не відомо про випадки прогулянки в'язнів на свободі без наручників. Однак він знає про особливе ставлення до окремих арештантів з боку адміністрацій установ: «Уже проводиться кілька службових розслідувань по установам Південного регіону. Я це точно знаю, тому що ми почали службове розслідування кілька тижнів тому з цього приводу. Факти були встановлені спеціальною інспекцією». Малюська попросив передати йому факти, про які дізналися журналісти, та анонсував звільнення в керівному складі Державної кримінально-виконавчої служби.