Розслідування, проведене на основі електронного листування, отриманого OCCRP, розкриває, що впливовий український політик Сергій Льовочкін стояв за таємною лобістською кампанією, організованою в Європі американським консультантом Полом Манафортом. Метою цієї операції було переконати європейських дипломатів та політичних діячів, що ув'язнення опозиційної лідерки Юлії Тимошенко не повинно перешкоджати підписанню угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Льовочкін, який нині є народним депутатом та лідером однієї з найбільших опозиційних партій, з 2010 по 2013 рік очолював Адміністрацію Президента Віктора Януковича. Він допомагав Януковичу проводити президентську виборчу кампанію, як і Манафорт, який у 2010 році сприяв перемозі Януковича на виборах. Згодом Манафорт став керівником президентської кампанії Дональда Трампа у 2016 році. Крім того, листування свідчить про причетність Льовочкіна та Манафорта до схеми отримання вигоди від приватизації українського державного оператора телефонного зв'язку.
Октябрь 2011 року став поворотним моментом, коли українські влади ув'язнили Тимошенко, звинувативши її у підписанні газових контрактів з Росією під час перебування на посаді прем'єр-міністра. Європейські лідери розцінили цей крок як політично вмотивований. Це ув'язнення загрожувало важливій угоді про зону вільної торгівлі та асоціацію, яку адміністрація Януковича планувала підписати у 2013 році.
Манафорт розробив стратегію для нейтралізації негативного впливу справи Тимошенко на переговори з ЄС. У серпні 2011 року він написав Януковичу: «Наші друзі на заході не відвернулися від нас, але їм потрібна допомога, щоб протистояти тиску прихильників Тимошенко». Цей текст був частиною документа під назвою «Стратегія з компенсації наслідків судового процесу над Тимошенко».
Для реалізації цієї стратегії Манафорт залучив турецького політичного діяча Мевлюта Чавушоглу, колишнього президента Парламентської асамблеї Ради Європи, який нині обіймає посаду міністра закордонних справ Туреччини. Крім того, він запросив неформальну групу, яку називали «Габсбурзьким тріо», до якої входили колишній президент Польщі Александр Кваснєвський, колишній канцлер Австрії Альфред Гусенбауер та колишній прем'єр-міністр Італії Романо Проді, який раніше керував Європейською комісією. Ці діячі мали просувати ідею про те, що угода про асоціацію повинна бути підписана незалежно від ув'язнення Тимошенко.
Для координації роботи Манафорт співпрацював з Аланом Фрідманом, американським колишнім журналістом, який став політичним експертом та консультантом з питань зв'язків із громадськістю в Італії. Фрідман не зазнав жодної відповідальності за свою участь у кампанії.
Льовочкін фінансував діяльність усіх цих осіб через рахунки, контрольовані Манафортом. Електронне листування показує, що їхня кореспонденція тривала десятиліттями, починаючи з 2008 року. Загальна сума, яка проходила через ці рахунки, становила приблизно два мільйони євро.
Однак з середини 2013 року виплати почали затримуватися, що викликало занепокоєння Гусенбауера. У липні 2013 року він написав Фрідману: «Щодо заборгованих виплат, я хочу закликати вас знайти рішення якомога швидше, оскільки члени Габсбурзької групи до такого не звикли, і не бажають приймати невиправдані затримки». Незважаючи на те, що Гусенбауер використовував цей термін для позначення себе та своїх колег, він пізніше заявив австрійському інформаційному агентству у 2018 році, що ніколи не чув про таку групу.
Фрідман негайно передав листа Гусенбауера Манафорту, зазначивши: «Група Г. розлючена». Він наголосив на необхідності здійснити три грошові перекази негайно або в понеділок, щоб зберегти співпрацю з Кваснєвським та групою. Фрідман також нагадав про свою невиплачену винагороду.
Габсбурзькій групі заборгували 700 тисяч євро передоплати за другу половину 2013 року, а Гусенбауеру — витрати на організацію конференцій у першій половині року. Крім того, Чавушоглу мав отримати окремий переказ у розмірі 230 тисяч євро. Манафорт наказав своєму помічнику Костянтину Килимнику передати цю інформацію Льовочкіну. Килимник написав особистому помічнику Льовочкіна: «Пол просить терміново повідомити С. Л., що Габсбурзькі товариші виходять з-під контролю через неоплату їхніх послуг і просить уточнити, що йому робити». Судячи з усього, Льовочкін здійснив платіж, оскільки конференція, яку організувала Габсбурзька група в Парижі, відбулася у вересні, як і було заплановано.
Прес-служба Льовочкіна заявила OCCRP, що він «ніколи не контролював роботу пана Манафорта». Кваснєвський, у свою чергу, сказав, що не отримував грошей від Льовочкіна чи Фрідмана, а винагороду за участь у конференціях отримував від організаторів. Він не вважає, що вчинив неетично, просуваючи цілі українського уряду одночасно з контролем судового процесу над Тимошенко у 2012 році за дорученням Європарламенту. «Не було конфлікту інтересів з моїм мандатом в Європарламенті та участю в конференціях», — сказав він OCCRP.
Однак Штефан Майстер, фахівець з питань Євразії Фонду імені Гайнріха Бьолля, вважає, що дві ролі Кваснєвського суперечили одна одній. «Александр Кваснєвський мав подвійну роль, працюючи для українських олігархів та ЄС. Це створює проблеми і є конфліктом інтересів», — сказав Майстер.
Чавушоглу також таємно лобіював, одночасно працюючи членом спостережної місії ПАРЄ на виборах в Україні 2012 року. Він публічно виступав за угоду про асоціацію, водночас закликаючи політиків не критикувати український уряд щодо справи Тимошенко. Крім того, він позитивно характеризував українські вибори у засобах масової інформації, всупереч оцінкам міжнародних спостерігачів, які відзначали серйозні порушення.
13 грудня 2012 року Європейський Парламент ухвалив резолюцію, висловивши «занепокоєння з приводу того, що, на думку спостерігачів ОБСЄ, ПАРЄ, Парламентської асамблеї НАТО та Європейського парламенту, виборча кампанія, виборчий процес та післявиборчий процес не відповідав основним міжнародним стандартам і є кроком назад».
Андреас Гросс, який керував спостережною місією ПАРЄ, критично поставився до виборчого процесу і стверджував, що Тимошенко потрапила до в'язниці з політичних міркувань без достатніх доказів корупції. Чавушоглу публічно засудив ці коментарі, заявивши агентству «Інтерфакс Україна», що Гросс не був «ні справедливим, ні об'єктивним».
Гросс розповів OCCRP, що Чавушоглу «часто мав суперечливі оцінки» виборів, але він не знав, що той був «замовним лобістом президента». «Коли ви опосередковано чи безпосередньо заангажовані і отримуєте оплату від уряду або його консультантів, ви не можете брати участь у спостережній місії в цій самій країні», — сказав Гросс. «Конфлікт інтересів Мевлюта очевидний».
Хоча діяльність цих осіб могла бути неетичною, вона була прибуткова. Чавушоглу та Кваснєвський, схоже, не порушили жодних законів, одночасно лобіюючи та виконуючи обов'язки, покладені на них ПАРЄ та Європейським парламентом. Ні Чавушоглу, ні Проді не відреагували на запит про коментар.
Лобістська кампанія, організована Льовочкіним та Манафортом, врешті-решт допомогла Януковичу досягти значної політичної перемоги. ЄС запропонував Україні угоду про асоціацію, навіть коли опозиційна лідерка все ще перебувала у в'язниці. Однак Янукович несподівано відмовився її підписувати. Ця відмова сталася після інтенсивного тиску з боку Росії, яка загрожувала зривом торгівлі та політичними наслідками.
Янукович обрав сторону Росії. Цей вибір спричинив масові протести, які переросли в революцію, що повалила його уряд. Звинувачений у корупції та порушенні прав людини, Янукович у 2014 році втік до Росії, а парламент звільнив Тимошенко з тюрми. Україна підписала угоду про асоціацію з ЄС 27 червня 2014 року.
Щодо Манафорта, то його ув'язнили через розслідування про втручання Росії у вибори США 2016 року, яке проводив Департамент юстиції США під керівництвом Роберта Мюллера. Деякі деталі його лобістської кампанії були викладені в обвинувальному акті 2018 року. Манафорт відбуває покарання за податкові злочини та банківське шахрайство. Крім того, він порушив закон, не зареєструвавшись як лобіст від імені уряду Януковича, коли намагався впливати на американських політиків. Імені Льовочкіна в обвинувальному акті Манафорта немає.