Дея Хреіш, громадянин Ізраїлю, прибув в Україну більше шести років тому. Спочатку він навчався в Харківському університеті імені Каразіна, де отримав диплом лікаря-спеціаліста. Згодом вирішив продовжити освіту в Харківській медичній академії післядипломної освіти, вступивши туди в лютому 2017 року на ординатуру за спеціальністю терапія. Молодий медик планував після завершення навчання працювати в Німеччині, де вже отримав пропозицію роботи в одній із клінік.
За програмою ординатури Хреіш мав навчатися два роки. Однак замість диплому він отримав відрахування, а його паспорт виявився пошкодженим. Крім того, за його твердженням, проректор з міжнародної роботи академії Аббас Каафарані намагався змусити його заплатити три тисячі доларів, щоб вирішити проблеми з навчанням.
Проректор Каафарані пояснив журналістам, що Хреіш не завершив навчання, оскільки відпрацював лише теоретичні заняття, але не всі практичні модулі. За регламентом медичної академії ординатори мають практикуватися під наглядом досвідчених лікарів у лікарні, з якою вишу укладено договір. Студенти можуть обрати альтернативний заклад, але мають попередньо узгодити це з адміністрацією.

Хреіш проходив практику у себе вдома в Назареті, Ізраїль. За його словами, Каафарані особисто дозволив йому це робити, запевнивши, що не буде жодних проблем. Однак перед завершенням навчання студента повідомили, що його відрахують, оскільки він нібито не узгодив місце практики з вишем і не повідомив про це адміністрацію. Крім того, документи, які Хреіш привіз, не відповідали вимогам.
Хреіш звернувся до свого керівника, відпрацював пропущені заняття та склав іспити. Завідувач кафедри навіть написав лист на ім'я Каафарані, підтверджуючи, що студент виконав усі вимоги. Однак це не допомогло. Хреіш мав лише високі оцінки, але диплом так і не отримав.

На початку 2019 року Каафарані, за словами Хреіша, запропонував йому зустрітися з невідомою людиною, яка нібито допоможе отримати диплом. Взамін студент мав заплатити три тисячи доларів. Каафарані не розповідав, хто це, але запевнював, що цей чоловік вирішить усі проблеми. Хреіш відмовився платити, оскільки не мав таких грошей.
За майже три роки навчання в академії іноземець заплатив близько 250 тисяч гривень. Навчання для іноземних студентів коштує понад 80 тисяч гривень на рік, тоді як українські студенти сплачують близько 50 тисяч гривень.
Журналісти отримали запис розмови, у якій людина з голосом, схожим на голос Каафарані, переконує студента зустрітися з цим чоловіком та передати йому гроші. У записі чоловік говорить: «Ти ж араб і я араб — моя мета допомогти тобі. Я особисто нічого не хочу отримати. Якщо ти скажеш "так", я скажу тобі, де з цим хлопцем зустрітись. Якщо запитають — я взагалі в цьому процесі участі не беру». Він пропонує зустрітися в якомусь кафе, де передасть номер телефону Хреіша невідомому чоловікові.
Під час розмови студент постійно відмовляється платити, пояснюючи, що не має звідки взяти такі гроші. Чоловік з голосом, схожим на голос проректора, переконує його, що його знайомий вирішить проблему за гроші. Він радить Хреішу сказати: «Скажи мені, скільки треба, і я тобі їх дам». Крім того, чоловік пояснює, що особа, яка має допомогти, дуже впливова і просить принести паспорт, щоб той його відсканував і звірив прильоти та вильоти з аеропорту. На запитання, чи є у цієї людини доступ до таких даних, чоловік відповідає: «У нього є весь Всесвіт».

Каафарані підтвердив журналістам, що справді постійно спілкувався з Хреішем та намагався йому допомогти, але запевнив, що «ніхто в нього нічого не вимагав».
Після чергової відмови Хреіша платити його все ж виключили з академії. Згодом йому запропонували укласти новий контракт на два роки, протягом яких він мав пройти практику в місцевій лікарні. Хреіш погодився та підписав документи.
Одночасно молодий медик вирішив боротися за диплом за попередні два роки навчання. Він звернувся до численних державних установ України — Офісу президента, Кабінету міністрів, Служби безпеки, Генеральної прокуратури та Міністерства охорони здоров'я. У всіх заявах він просив розібратися, чому йому не видали диплом. Однак практично усі його звернення згодом повернули в академію.
Хреіш розповів, що приходив до Каафарані, а той показував йому його ж заяви, говорячи, що у нього всюди зв'язки — і в прокуратурі, і в СБУ, і що студент нічого не може зробити.

Недавно харківська поліція почала розслідування щодо спілкування проректора Каафарані з Хреішем за статтею про шахрайство. Хреіш передав поліції запис розмови. Однак він не сподівається на результати розслідування, вважаючи, що в Харкові все можна купити. Журналісти намагалися поговорити зі слідчим у справі, але той відмовився.
Осені Хреіша відрахували вдруге. Причиною знову назвали прогули, хоча за його словами, він не пропускав занять. Академія не повідомила йому вчасно про відрахування. Про це він дізнався за місяць — коли отримав лист від Державної міграційної служби з рішенням про скасування посвідки на проживання. Хреіш припускає, що його могли відрахувати пізніше, оскільки неодноразово бував у виші, але йому нічого не сказали.

Наприкінці жовтня Хреіш повернувся додому, але збирається продовжувати боротьбу за диплом. Він заявив: «Я вже всім писав, зараз мою справу розслідує поліція. В Україні все корумповане. Якщо це не допоможе, я все одно продовжу вимагати свій диплом. Якщо треба буде, я навіть вийду з плакатом на вулиці».
На початку 2019 року, коли Хреіш підписав новий контракт, міграційна служба мала підготувати йому посвідку на постійне проживання в Україні. За декілька днів після того, як він віддав свій паспорт працівниці вишу для оформлення документа, виявилося, що паспорт порвали. Міграційна служба не прийняла пошкоджений документ. Хреіш розповів, що жінка з університету просто повернула йому недійсний паспорт.
Журналісти поговорили з Вікторією Братушкіною, інспекторкою з роботи з іноземними студентами в академії, яка відповідальна за прийом документів. Братушкіна розповіла, що сама приймала документи у студента, але потім сильно захворіла, і з його документами почала працювати інша працівниця. Згодом та жінка померла, тому Братушкіна не може сказати, що саме сталося з паспортом. Вона повідомила, що внутрішнього розслідування в академії не проводили. У міграційній службі також заперечили, що паспорт могли порвати у них.
Віктор Досенко, співробітник Національної академії наук України та колишній викладач одного з медичних вишів, розповів журналістам, що іноземні студенти найчастіше стають жертвами вимагання грошей у вишах. За його словами, студентів-іноземців переконують, що вони не здатні вивчити жоден предмет, що нічого не розуміють. Потім натякають, що становище скрутне, модулі не здані, а в журналі самі двійки. Студенти попередніх років за свій відсоток вирішують проблеми таких студентів.
Досенко пояснив, що іноземні студенти сплачують більше за навчання, ніж українці, та часто отримують кращі умови проживання. Однак вони менш захищені у випадку порушень їхніх прав і дуже рідко скаржаться на корупцію у вишах, оскільки бояться відрахування. За законами України, студент-іноземець має залишити країну протягом тижня після відрахування з університету. Студенти розуміють, що у будь-який момент їх можуть відправити на батьківщину, а гроші, сплачені батьками за навчання та «мотивацію» викладачів, пропадуть.
Корупційні історії з іноземними студентами в українських медичних вишах трапляються досить часто. Близько року тому майже тисячу студентів Донецького медуніверситету відрахували через неоплату навчання. Однак виявилося, що студенти платили — але не самому вишу, а на рахунки фірм-посередників.
Журналісти раніше розповідали про вимагання грошей у іноземних студентів медичного вишу імені Богомольця у Києві. Тоді одна зі студенток, у якої вимагали гроші за оформлення посвідки, покінчила життя самогубством.