Революція Гідності, що розгорталася наприкінці 2013 та на початку 2014 року, коштувала життя близько сотні осіб. Ще понад дві з половиною тисячі людей отримали поранення. Серед найбільш резонансних інцидентів — жорстокий розгін студентів у центрі столиці та розстріли учасників мітингів в урядовому кварталі.
Після зміни влади у 2014 році при Генеральній прокуратурі України було створено управління спеціальних розслідувань, яке отримало мандат розбиратися зі справами Майдану. На піку своєї діяльності цей підрозділ налічував від 30 до 90 слідчих, які опрацьовували близько сотні кримінальних проваджень. Влітку поточного року там працювало 45 фахівців, однак до цього часу їхня кількість скоротилася до 25 осіб.
Працівники управління розслідували не лише вбивства учасників протестів, але й корупційні злочини високопосадовців часів Януковича. За роки роботи ГПУ передала до суду матеріали щодо колишніх керівників держави, включаючи експрезидента, колишніх чиновників МВС, членів спецпідрозділу "Беркут", суддів та осіб, яких називали "тітушками". У деяких справах уже винесені вироки.
Однак нещодавно ситуація кардинально змінилася. 20 листопада управління спецрозслідувань, яке п'ять років займалося майданівськими справами, зобов'язали передати всі матеріали іншим правоохоронним органам. Генеральній прокуратурі залишили лише функцію нагляду. Це поставило питання про ліквідацію самого підрозділу.
Згідно з новою схемою, окремі справи розподілять між Національним антикорупційним бюро, поліцією та Службою безпеки України. Проте більшість проваджень — понад п'ятдесят справ — мають перейти до Державного бюро розслідувань. Для цього у ДБР створили спеціалізований підрозділ з розслідування злочинів під час Євромайдану.
Сергій Горбатюк, який донедавна керував управлінням спецрозслідувань, висловлює скептицизм щодо нової структури. На його думку, новий підрозділ ДБР існує лише на папері. "Навіть якщо їм зараз передадуть ці справи, то їм треба місяці, щоб їх вивчити і вникнути в суть, щоб продовжувати розслідування", — зазначив він.
Для вирішення цієї проблеми у Верховній Раді розробили поправку до закону про ДБР. Вона передбачає, що слідчі прокуратури, які працювали над справами Майдану протягом усіх цих років, зможуть перейти до Держбюро без проходження конкурсу і безпосередньо продовжити роботу. Такий механізм мав би пом'якшити перехідний період і запобігти втраті часу на розслідування.
Але 15 листопада Верховна Рада не встигла розглянути цю поправку. Народний депутат від партії "Слуга народу" Денис Монастирський, один із авторів змін, пояснив, що розгляд питання заблокували фракції "Опозиційної платформи — За життя" та "Батьківщини", які попросили перерву, коли до завершення засідання залишалося мало часу. "Фактично, було зрозуміло, що це блокує розгляд питання. Була оголошена перерва на пів години і, відповідно, після цього вже Верховна Рада не мала юридичної підстави продовжувати засідання", — пояснив депутат.
У результаті виникла критична ситуація: ГПУ вже не може розслідувати справи Майдану, а ДБР фактично ще не готове це робити. Наступне засідання парламенту заплановано на 3 грудня — через два тижні після того, як прокуратура втратила повноваження. Монастирський запевнив, що голосування за зміни до закону про ДБР буде пріоритетним на майбутньому пленарному тижні.
Адвокатка родин героїв Небесної Сотні Євгенія Закревська оголосила голодування, вимагаючи скликати позачергову сесію парламенту для затвердження змін. За її словами, наслідки неголосування вже відчутні. Навіть якщо поправки ухвалять найближчим часом, розслідування справ Майдану припиниться щонайменше на два місяці. Новий підрозділ ДБР у найкращому випадку зможе повноцінно запрацювати до кінця січня, а деякі справи необхідно передавати в суд уже зараз.
"21-го перестає відбуватися розслідування. Я не говорю зупиняється, тому що зупинка — це юридичний термін, і якщо б воно зупинялося, в нас хоча би не спливали терміни. Але фактично воно триває, терміни спливають, а розслідування не відбувається", — пояснила адвокатка.
Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка оцінює ситуацію менш критично. На його думку, немає необхідності скликати позачергове засідання. "Парламент обіцяє, що на наступному тижні вони приймуть законопроект. Шостий рік триває розслідування. Три чи чотири зайвих дні на цей процес кардинально не вплинуть", — сказав він.
За інформацією генпрокурора, близько 35 осіб виявили бажання перейти до Державного бюро розслідувань. Серед них 15 слідчих та приблизно 20 прокурорів.
Денис Монастирський також переконаний, що коротка пауза не матиме суттєвого впливу на розслідування. Він запевнив, що його фракція готова підтримати закон 3 грудня. Тим часом Євгенія Закревська має намір продовжувати голодування до ухвалення рішення.