Пізно ввечері 22 липня 2025 року президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №12414, який офіційно набув чинності наступного дня. Документ суттєво обмежив незалежність двох ключових антикорупційних інституцій — Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Рішення глави держави викликало масові протести українців у різних містах, незважаючи на воєнний стан, а також критику активістів та міжнародної спільноти.
Зеленський виправдав своє рішення необхідністю захисту від російського впливу на антикорупційну систему. Однак законотворці використали цей документ зовсім для інших цілей — розширення повноважень Генпрокуратури та встановлення її контролю над органами, які раніше функціонували незалежно.
Початковою метою законопроєкту було вирішити проблему родичів людей, зниклих безвісти під час війни. Перша редакція передбачала можливість переносити розслідування таких справ до регіону проживання потерпілих, що мало б спростити доступ до правосуддя. Однак на етапі підготовки до другого читання Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності внесли численні поправки, які не обговорювалися публічно і не проходили першого читання — що прямо порушує регламент парламенту.
Більшість правок, які узалежнювали НАБУ і САП від Генпрокурора, внесені нардепом Максимом Бужанським, про що зазначено у хронології розгляду законопроєкту на сайті Верховної Ради. Головне юридичне управління парламенту у своєму висновку вказало на брак часу для оцінки змін та констатувало, що назва законопроєкту не відповідає його змісту.
НАБУ та САП були створені як незалежні від Генпрокуратури органи. НАБУ займається збиранням доказів, проведенням обшуків, прослуховування, затримань та інших слідчих дій. САП приймає рішення про достатність доказів для оголошення підозри, затвердження обвинувального акта та передачі справи до суду, а також представляє обвинувачення у Вищому антикорупційному суді. Ці органи покликані притягувати до відповідальності корупціонерів найвищого рівня — міністрів, суддів, депутатів, керівників державних підприємств.
Новий закон дав Генпрокурору право втручатися у справи обох органів та передавати провадження з НАБУ до інших органів — БЕБ, ДБР, Нацполіції — що прямо суперечить закону про НАБУ. Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин прокоментував ситуацію: «Цинічність в тому, що закон, який руйнує незалежність НАБУ, називається про зниклих безвісти. Насправді прикрилися чутливим питанням і порушуючи будь-які норми в останній день, фактично за 2 години до засідання внесли правки, які повністю нівелюють незалежність НАБУ та САП. Відтепер одна людина — Генпрокурор, якого рекомендує президент особисто, вирішуватиме, розслідувати чи не розслідувати справи».
Закон також передбачає можливість проведення обшуків у житлах без рішення суду. Слідчі, дізнавачі та прокурори отримали право входити до житла без ухвали слідчого судді у разі «невідкладної необхідності» вилучення чи збереження доказів. Це охоплює десятки статей кримінального кодексу — від вбивств до корупції, що дає силовикам широкий простір для розсуду щодо того, що вважати невідкладним.
Виконання всіх вказівок прокурора стало обов'язковим для слідчих, невиконання тягне відповідальність та є підставою для відсторонення. Закон також дозволяє продовжувати розслідування навіть після закриття справи проти підозрюваного, що дає можливість тримати людину «під слідством» роками без конкретного обвинувачення.
Юрчишин припустив, що влада вирішила ухвалити цей закон саме зараз через гучні розслідування НАБУ щодо осіб з близького оточення президента. «НАБУ почало розслідувати справи дуже близьких до оточення президента людей. Це міністр національної єдності Олексій Чернишов, якому НАБУ оголосило підозру за участь у корупційній схемі. Є інформація, що бізнеспартнером «95 кварталу» Тимуру Міндічу готують підозру», — сказав він.
Напередодні підписання закону СБУ затримала трьох посадовців НАБУ та звинуватила їх у роботі на Росію. Працівники СБУ, ДБР та Офісу Генпрокурора провели понад 70 обшуків у зв'язку з підозрами щодо співробітників антикорупційного бюро. У НАБУ відреагували, що інформація про можливі ризики від цього працівника надходила ще в серпні 2023 року, але згодом сама СБУ повідомила, що доказів щодо нього не виявлено.
Голова НАБУ Семен Кривонос розповів про те, що його трьох підлеглих силовики побили під час обшуків. За його словами, детективи звернулися до медичних закладів для фіксування тілесних ушкоджень, але їм відмовляли або неохоче йшли на це. За інформацією НАБУ, проводилась робота з керівниками лікувальних закладів, щоб не приймати співробітників бюро для документування побиття.
Після підписання закону Зеленський у своєму нічному зверненні 23 липня виправдав рішення необхідністю очищення антикорупційної інфраструктури від російських впливів. «Антикорупційна інфраструктура працюватиме. Тільки без російських впливів — від цього треба все очистити. І справедливості має стати більше. Звісно, що НАБУ і САП будуть працювати», — заявив він.
Президент також сказав, що антикорупційні розслідування мають проводитися щодо посадовців-втікачів. «Роками посадовці, які втекли з України, спокійно живуть за кордоном без юридичних наслідків. Це ненормально. Немає жодного раціонального пояснення, чому кримінальні провадження на мільярди висять роками», — зазначив Зеленський.
Підпис президента кілька разів з'являвся та зникав із системи Верховної Ради. За прийняття змін до Кримінального кодексу проголосувало 263 народні депутати.
Ініціатор законопроєкту Олександр Бакумов заявив, що сам не зміг ознайомитися з поправками, а про голосування у другому читанні дізнався уже після початку засідання. Однак його голос за законопроєкт є.
Голова фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія сказав, що не має особистої думки щодо документа: «Парламент вирішив, це було на погодження Верховної Ради. Були пропозиції Комітету, який Рада потім підтримала. У мене немає думки».
Таміла Ташева, єдина від партії «Голос», проголосувала за прийняття: «Так, я не коментую це питання. Мій голос за. Це не помилка».
Голова міжфракційного об'єднання «Цінності. Гідність. Родина» Святослав Юраш сказав: «Ми маємо розуміння, що потрібно ставити обмеження. Вони не є знищувальними, вони ставлять все в рамки державних політик».
23 липня Зеленський зібрав усіх керівників правоохоронних структур, включно з директором НАБУ та керівником САП, а також Генерального прокурора. Президент зауважив, що за два тижні буде готовий спільний план дій. «Дуже потрібна зустріч, відверта й корисна розмова. У нас усіх спільний ворог — російські окупанти. Домовились, що наступного тижня буде глибока робоча зустріч щодо плану загальних дій. А за два тижні має бути готовий спільний план», — йдеться у дописі Зеленського.
Після зустрічі Генпрокурор Руслан Кравченко запевнив, що не забиратиме справи в НАБУ, але хоче результатів у провадженнях, які розслідуються роками. Він також додав, що Офіс Генпрокурора перевіряє можливі неправомірні дії СБУ під час обшуків у НАБУ.
Після підписання закону низка світових ЗМІ висвітлили події так: «Уряд Зеленського бере на приціл борців з корупцією», «Зеленський виступає проти незалежних антикорупційних органів України», «Обурення в Україні через атаки уряду на антикорупційні органи».
Група народних депутатів 23 липня ініціює звернення до Конституційного Суду щодо відповідності закону №12414 Конституції України. Нардеп Ярослав Железняк написав: «Готуємо конституційне подання. Є прецеденти, коли відміняли закон через порушення — тут влада максимально брудно вела його через зал. Далі почнемо збір 45 підписів. Не думаю що буде легко, але будемо робити так, щоб кожного хто відмовиться підписати — ви знали. Хоча суд це довго, але варіант дуже надійний».
Організатори протестної акції, серед яких багато ветеранів російсько-української війни, закликали українців знову вийти на акцію протесту. Поки люди знову виходять на протест після підпису президента, Верховна Рада відправилась на канікули на чотири тижні.