Політична сила «Опозиційна платформа — За життя» здобула друге місце на парламентських виборах 2019 року, отримавши місце у Верховній Раді для 44 своїх представників. Серед них — медіамагнат Тарас Козак, підприємці Сергій Льовочкін, Григорій Суркіс, Вадим Столар та Віктор Медведчук. Незважаючи на матеріальний достаток провідних членів партії, її центральний офіс функціонує в умовах, далеких від розкоші.
Згідно з офіційною декларацією, ОПЗЖ займає приміщення площею п'ять квадратних метрів, утримує трьох працівників у центральному офісі та отримала 76 мільйонів гривень у вигляді внесків. Розслідування видання «Слідство.Інфо» показало, що донори партії демонстрували дивовижну узгодженість, надсилаючи однакові суми. Серед них виявилися навіть колишні прибічники Петра Порошенка. Переважна більшість цих коштів спрямована на передвиборчу агітацію.
Історія партії розпочалася у 2017 році, коли нардеп Вадим Рабінович представив політичну силу під назвою «За життя». Протягом 2018 року до неї приєдналася група активістів з партії «Опозиційний блок» на чолі з Юрієм Бойком. У лютому 2019 року організація отримала нову назву — «Опозиційна платформа — За життя», а Рабінович та Бойко стали її співголовами.
Центральний офіс розташований у приміщенні площею 5,12 квадратних метрів, яке ОПЗЖ орендує в Асоціації «Українсько-Ізраїльська торгова палата». На запитання про таку скромну квадратуру Юрій Бойко відповів журналістам: «Я таких деталей не знаю. Не можу сказати. Але знаю, що у Рабіновича є свій офіс. Але у нас зараз буде офіс єдиний для всіх. І ми це робимо, але деталей, скільки в кого квадратів, я не можу сказати».
Асоціація, яка здає офіс партії, належить двом компаніям, засновниками яких є Рабінович та його дружина. З липня по вересень 2019 року ОПЗЖ сплатила їй майже 2,5 тисячі гривень. Варто зазначити, що київська обласна організація партії також розташована в цьому ж приміщенні.
У центральному офісі офіційно працюють лише три особи. За три місяці партія витратила на їхню заробітну плату всього 37 тисяч гривень. Бойко повідомив, що незабаром партія почне отримувати державне фінансування, однак у найближчому часі не планує розширювати штат.
Протягом третього кварталу 2019 року на партійний рахунок надійшло майже 38 мільйонів гривень від громадян. Аналіз фінансових потоків виявив цікаву закономірність: значна частина внесків складалася з однакових сум. Найпоширенішою була пожертва розміром 1,6 мільйона гривень — таких платежів було 21, що в сумі становить 33,6 мільйона гривень. Крім того, 12 українців надіслали по 149 тисяч гривень, що разом дало 1,8 мільйона гривень.
Особливо показовим був один день, коли з Бердянська Запорізької області надійшло шість платежів по 1,6 мільйона гривень кожен. Серед донорів виявилися два колишніх прихильники Петра Порошенка. Олександр Томко раніше балотувався до Бердянської міськради від БПП, а Геннадій Іваньков у 2015 році висувався від БПП до Запорізької обласної ради. Коли журналісти повідомили про це Юрію Бойку, він висловив здивування, заявивши, що це для нього новина.
Серед спонсорів партії були й кандидати в нардепи від ОПЗЖ. Ексрегіонал Сергій Пономарьов, який балотувався від партії Бойка-Рабіновича влітку 2019 року, перерахував їй понад півтора мільйона гривень. Його дружина в той же день зробила аналогічну пожертву.
Олександр Мягкий, який працював заступником директора комунального підприємства «Київблагоустрій» і також балотувався від ОПЗЖ до Верховної Ради, пожертвував партії 149 тисяч гривень. Кілька інших партійців передали такі ж суми.
Прохідні номери партійного списку часто корелювали з пожертвами розміром 1,6 мільйона гривень. Дмитро Ісаєнко, нині нардеп, залишається віцепрезидентом Конфедерації будівельників України і зробив саме такий внесок. Вадим Столар, забудовник і теперішній нардеп, також перерахував партії понад півтора мільйона гривень. За повідомленнями ЗМІ, Столара називають «непублічним товаришем» мера Києва Кличка. Його фіксували на приватному літаку разом із Віталієм Кличком та відомим забудовником і нардепом Максимом Микитасем.
Тарас Козак та Нестор Шуфрич також перерахували партії однакові суми, однак ОПЗЖ відмовилася від цих коштів через податковий борг донорів. Козак разом з братом Богданом зробили платежі по 1,6 мільйона гривень, але партія їх не зарахувала.
Обидва парламентарі потрапили до Верховної Ради у 2014 році від партії «Опозиційний блок». Вони пов'язані з Віктором Медведчуком. Брати Козака та Медведчука ведуть спільний бізнес з 2000-х років. З 2018 року нардеп Козак придбав три телеканали — «Ньюзван», «112 Україна» та «ЗІК», на яких регулярно з'являються Вадим Рабінович, Нестор Шуфрич, Віктор Медведчук та інші політики ОПЗЖ.
Нестор Шуфрич дружить з Віктором Медведчуком понад 20 років. Наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років обидва працювали в Соціал-демократичній партії України СДПУ(о). Крім особистих стосунків, вони мають спільні бізнесові інтереси. Зокрема, нардепи Нестор Шуфрич та Тарас Козак мають опосередковані зв'язки з аграрними компаніями дружини Віктора Медведчука Оксани Марченко.
Партійні видатки у третьому кварталі 2019 року включали оплату конференц-залів, які раніше орендувала ОПЗЖ, розрахунки за інтернет та банківські послуги. Партія також сплатила абонентську плату за юридичні послуги. На всі ці потреби витратили 70 тисяч гривень.
Однак основна частина коштів спрямована на передвиборчу агітацію. 48 мільйонів гривень з виборчого фонду пішли саме на цю мету. Більше 37 мільйонів з них витратили на телебачення, з яких пів мільйона отримали регіональні канали. Решта суми з 76 мільйонів включає також виборчий фонд кандидатів від партії, які також спрямовані на агітаційну кампанію.
Зовнішня політична реклама коштувала ОПЗЖ майже шість мільйонів гривень. На виготовлення друкованих матеріалів для передвиборчої агітації витратили майже 1,8 мільйона гривень. Ефірний час на радіо обійшовся партії більше ніж у пів мільйона гривень. Публікації агітаційних матеріалів у друкованих ЗМІ потребували майже 875 тисяч гривень.
Значну частину коштів ОПЗЖ спрямувала на оплату піару на центральних телеканалах. «Інтеру» партія заплатила 17 мільйонів гривень за ефірний час. Компанії групи «1+1» отримали майже 10 мільйонів гривень. «ICTV» — більше чотирьох мільйонів гривень.
Телеканал «СТБ» заробив майже два мільйони гривень за надання ефірного часу. Таку ж суму ОПЗЖ сплатила телеканалу «Ньюзван». Компанії групи «112» отримали майже три мільйони гривень.
Експерт Ігор Фещенко припускає, що видатки на ЗМІ «112 Україна», «Ньюзван» та «ЗІК», які належать нардепу від ОПЗЖ Тарасу Козакові, можуть бути значно більшими. «Ці медіа фактично відіграють роль PR-служб партії. Роль каналів посилилася після їх переходу під вплив Віктора Медведчука. І, схоже, вони цього навіть не приховують, адже під час виборчих кампаній розміщували на сторінках цих телеканалів рекламні дописи на користь Медведчука і партії ОПЗЖ. Важко порахувати, про які обсяги прихованих видатків ідеться», — зазначив аналітик руху ЧЕСНО.
Тарас Козак, власник трьох телеканалів, відповів журналістам, що не може надати конкретної інформації щодо реклами, оскільки особисто цим не займається.