Єдиний державний реєстр судових рішень, запущений у 2006 році, покликаний забезпечити прозорість судової системи. Усі документи, які ухвалюють українські суди від місцевого рівня до Верховного, мають потрапляти в цю електронну базу. Винятком є лише рішення Конституційного Суду. Наповнення реєстру здійснюють працівники судів та оператори системи під контролем Державної судової адміністрації України, яка відповідає за організаційне та фінансове забезпечення органів судової влади.
Однак дослідження, проведене "Слідством.Інфо" за допомогою аналітичної системи YouControl, виявило тривожну тенденцію. Упродовж 2018 року з відкритого доступу реєстру було видалено понад 229 тисяч документів, які стосуються кримінальних, адміністративних, цивільних і господарських справ. Це не помилки чи технічні збої — документи спеціально прибирали з публічного доступу.
Лідером за кількістю видалених матеріалів виявилося місто Київ, звідки зникло близько 50 тисяч судових рішень. Значні обсяги видалень зафіксовані також у Дніпропетровській області, де прибрали приблизно 20 тисяч документів, та на Одещині з майже 18 тисячами видалених ухвал.
Законодавство передбачає обмежену можливість приховування судових документів. Закон України "Про доступ до судових рішень" дозволяє не публікувати матеріали лише у разі, коли розслідування стосується обшуків житла чи розшукових дій. У таких випадках правоохоронці можуть клопотати про непублічність інформації, однак документи повинні з'явитися у відкритому доступі через рік. Крім того, закон передбачає, що судові ухвали можуть не показуватися у повному обсязі, якщо засідання проводилося у закритому режимі — тоді в реєстрі відображаються лише номер та дата документу.
Проте практика показує, що видалення документів відбувається набагато ширше, ніж це дозволяє закон. Журналісти виявили конкретний випадок, коли ухвала спочатку потрапила в публічний доступ, а потім була прихована. Держпідприємство, яке опікується реєстром, пояснило, що вилучило документ на підставі постанови слідчого, який вважав, що розголошення інформації може зашкодити слідству. Однак копію ухвали видання не отримало.
Експерт Микола Ореховський розцінив такі дії як протиправні. За його словами, якщо минуло більше півтора року з дня прийняття ухвали, а адміністратор реєстру досі її не оприлюднив, це незаконно. Крім того, сама постанова слідчого суперечить закону, оскільки в ньому немає такої опції для видалення вже опублікованих документів.
Законодавство також не містить чіткої процедури приховування ухвал, які не повинні бути публічними. Експерт з громадської організації "Антикорупційний штаб" Сергій Миткалик зазначив, що немає жодних законних причин, крім негласних слідчих дій, які могли би стати підставою для неоприлюднення документів.
Проблема набула особливої гостроти у контексті фінансування політичних партій. "Слідство.Інфо" виявило, що компанія "Віста спейс" перерахувала партії "Слуга народу" три мільйони 200 тисяч гривень. Однак одна ухвала з кримінального провадження, у якому фігурує ця фірма, зникла з відкритого доступу реєстру. Документи збереглися лише в системі YouControl.
У судовій ухвалі йдеться про створення злочинної організації за участі керівництва країни, зокрема, президента Віктора Януковича, експрем'єра та голови Державної податкової служби України. За версією слідчих, ця організація створила так звані "конвертаційно-транзитні центри" під контролем податківців. За розрахунками правоохоронців, державі було завдано збитків на майже 96 мільярдів гривень від таких операцій упродовж 2011-2014 років. У провадженні фігурує 100 компаній, серед яких і фірма-спонсор президентської партії.
Це має прямі наслідки для державного фінансування партій. На 2020 рік у державному бюджеті для президентської політичної сили передбачено майже 230 мільйонів гривень. Якщо партія має порушення у фінансуванні, їй можуть відмовити у державній підтримці. Однак детальної інформації про донорів у фінансових звітах партій немає. Такі відомості можна було би знайти у відкритих даних судового реєстру, але проблема полягає в тому, що інформація зникає.
Заступник директора компанії YouControl Данило Глоба пояснив, що його база містить найбільш повну інформацію про ухвалені в Україні рішення, оскільки вони отримуються з судового реєстру одразу після появи там і залишаються в системі незалежно від подальшого видалення. "Зникнення раніше оприлюднених рішень із судового реєстру нас не обмежує. Якщо ми вже взяли інформацію з реєстру, то можемо публікувати. Це публічна інформація у формі відкритих даних, вільне використання і розповсюдження якої гарантується Конституцією і законами України", — сказав він.
Згідно з законодавством, усі судові рішення є відкритими та повинні бути оприлюднені в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання. Закон забороняє внесення будь-яких змін до судових рішень, які вже є у реєстрі, за винятком виправлення технічних помилок. Навіть у цьому випадку текст документа не редагується — публікується виправлений зміст, що дозволяє бачити всю історію ухвалення рішення.
Аналіз видалених документів у Києві показує масштаб проблеми. Упродовж 2018 року з публічного доступу було видалено 49 404 документи. З них 38 107 стосувалися кримінальних проваджень, 7786 — адміністративних справ, 2018 — цивільних, 979 — господарських та 514 — адмінпорушень. Не в усіх цих документах йшлося про обшуки чи початок досудового розслідування, тим не менше, їх приховали з публічного доступу.
Відповідальність за вилучення інформації з реєстру залишається мінімальною. Посадовець, який видалив документ без законної підстави, несе лише адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від 10 до 17 тисяч гривень. Така санкція явно недостатня для запобігання масовому видаленню судових документів, які мають бути доступні громадськості для контролю за судовою системою та перевірки репутації осіб, які займають впливові посади або отримують державне фінансування.