Напередодні нового року Україна провела обмін з окупованими територіями Донецької та Луганської областей. На батьківщину повернулися 76 українців, яких незаконно утримували бойовики у в'язницях. Серед них було 12 військовослужбовців, решта — цивільні особи. Натомість Київ передав 124 людини. Обмін супроводжувався скандальними рішеннями: офіційна влада звільнила з-під варти осіб, причетних до теракту під час "Ходи Гідності" в Харкові 2015 року, коли загинуло четверо людей, включаючи дитину. Крім того, на непідконтрольні території відправили п'ятьох колишніх беркутівців, обвинувачених у вбивстві 48 і пораненні 80 людей на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року. Їх випустили без винесення вироку.
Представниця України в підгрупі Тристоронньої контактної групи Валерія Лутковська заявила, що держава не повинна публікувати повний перелік обміняних осіб. Однак редакція "Слідство.Інфо" отримала цей список з власних джерел і перевірила його. Більшість звільнень підтвердилися. Крім бойовиків і зрадників, у переліку виявилися особи з суто кримінальними злочинами, які не мають стосунку до військового конфлікту. У першій публікації розглядаються підозрювані у тероризмі на території мирної частини країни. Деякі з них, як і беркутівці, так і не отримали вироку. Крім того, Україна передала на непідконтрольні території 17 іноземців, обвинувачених у тяжких злочинах, більшість з яких — громадяни Російської Федерації.
У документі, що опинився в розпорядженні редакції, зазначено, що на обмін потрапили Едуард Бондаренко і Сергій Пастухов, обвинувачені у вбивстві полковника СБУ Олександра Хараберюша. Контррозвідник був підірваний у своєму автомобілі в Маріуполі 2017 року. Безпосередньо вибухівку закладала жінка, яку також передали на обмін у вересні. 27 грудня Бондаренку і Пастухову оголосили вирок — по 12 років ув'язнення, але їх одразу ж випустили з залу суду, змінивши запобіжний захід на особисте зобов'язання.
Полковник Хараберюш був уродженцем Донецька. З початком агресії на Донбасі він переїхав до Маріуполя, де продовжив службу в СБУ. Чоловік брав участь в антитерористичній операції і вважався одним із найкращих контррозвідників спецслужби. Він брав участь у затриманні диверсійної групи, яка 2014 року атакувала міське управління міліції в Маріуполі, внаслідок чого загинули люди. У загиблого полковника залишилося двоє дітей.
Офіційний Київ обміняв також двох людей, яких судили за підготовку терористичного акту в Маріуполі — Аббасова Рустама Нурідіна Огли і Петрикова Сергія Андрійовича. Їх обвинувачували у підготовці теракту, виготовленні зброї та вибухівки, незаконному заволодінні майном. 26 грудня обох звільнили без винесення вироку. За клопотанням генерального прокурора Руслана Рябошапки прокурор надіслав до суду прохання звільнити їх з-під варти "оскільки Україною та Російською Федерацією планується одночасне звільнення осіб".
Харківська терористка Марина Ковтун теж є у списку обміняних. У 2014 році вона організувала вибух у рок-клубі "Стіна", внаслідок якого постраждали 13 людей. За терористичний акт Ковтун у жовтні отримала 11 років ув'язнення. Суд визнав її винною за незаконне поводження зі зброєю та боєприпасами, а також співучасть у теракті. 25 грудня її забрали зі слідчого ізолятора.
Ще одна людина в переліку — В'ячеслав Чумак, обвинувачений у диверсії. За версією правоохоронців, він здійснив три вибухи на залізничних коліях неподалік Харкова. Вироку щодо нього у відкритому реєстрі судових рішень немає. Строк тримання під вартою закінчився 22 грудня, а напередодні обміну Чумаку змінили запобіжний захід на особисте зобов'язання.
Підривники харківської "Ходи Гідності" Володимир Дворніков, Сергій Башликов і Віктор Тетюцький теж поїхали на обмін. Їх звільнили за тим же принципом, як і підривників полковника СБУ. 28 грудня обвинуваченим оголосили вирок — довічне позбавлення волі, і одразу ж випустили з-під варти, змінивши запобіжний захід на особисте зобов'язання. Терористам присудили також чималі суми моральної компенсації потерпілим — майже чотири мільйони гривень, хоча механізм стягнення цієї грошової компенсації залишається незрозумілим. Мирна хода проходила 22 лютого 2015 року. Унаслідок вибуху загинуло чотири особи, серед них неповнолітній та правоохоронець. Дев'ятеро людей отримали поранення. За версією слідства, за теракт виконавцям заплатили представники спецслужб Російської Федерації.
Ще одна людина в переліку — Ігор Джадан, учасник харківського антимайдану, обвинувачений за низкою статей, включаючи терористичний акт, посягання на територіальну цілісність України та наругу над державними символами. Він був під вартою, у липні 2019 року вийшов під заставу. 26 грудня 2019 року йому змінили запобіжний захід. Вироку він так і не отримав.
Так звані "харківські партизани" В'ячеслав Євтухов, Сергій Веселов і Дмитро Волошко теж пішли на обмін. У 2018 році суд визнав цих людей винними у семи терористичних актах, включаючи обстріл військкоматів, підпали та організацію вибухів у 2014-2015 роках. За даними слідства, вони обстріляли кілька комісаріатів Харкова у вересні 2014 року, намагалися підірвати три залізничні станції та обстріляли офіси двох фірм. У грудні 2019 року Харківський апеляційний суд відпустив їх під особисте зобов'язання.
Засуджений на 12 років за підрив моста на залізниці в Одеській області Костянтин Калашніков теж потрапив у список обміну. У 2015 році він підготував вибух на ділянці Ксенієве-Аккарджа одеської залізниці. Під час обшуку правоохоронці виявили дві тротилові шашки. Його адвокат не став коментувати інформацію щодо звільнення.
Ще п'ятьох підривників залізниці в інших епізодах теж випустили в ОРДЛО — Владислава Долгошея, Руслана Долгошея, Миколу Казанського, Олега Мазура і Миколу Селятенка. Правоохоронці інкримінують їм серію диверсійно-терористичних актів на території Одещини та Миколаївщини.
Микола Дубіна отримав 15 років тюрми, хоча місцеві ЗМІ повідомляють, що остаточний вирок змінився до 11 років. Він теж потрапив у перелік обміняних. Чоловіка засудили за підрив моста в Запорізькій області. У 2014 році у місті Оріхів Дубіна разом із спільником заклав вибухівку під залізничим мостом, яка здетонувала за таймером. Шкоду оцінюють у майже мільйон гривень. За даними правоохоронців, він планував також підірвати інші об'єкти на території Запорізької області. Під час обшуку СБУ вилучила в нього 42 кілограми пластиду, мінометну міну, два кілограми тротилу з гексогеном, детонатори, гранату і патрони.
Обміняла Україна також чотирьох осіб, обвинувачених у серії терактів у місті Одеса — Катерину Фотьєву, Олександра Шевцова, Ігора Удовенка і Євгена Підмазко. За інформацією місцевого видання, ці люди обвинувачені у 14 вибухах і плануванні ще одного. Їх затримали у 2015 році, коли вони підривали приміщення волонтерських центрів та проукраїнських організацій. Слідство встановило, що їхню діяльність фінансували з РФ.
У списку на обмін є також організатор вибуху біля будівлі СБУ в Одесі Володимир Грубнік. Одеського лікаря затримали 2015 року. Грубнік діяв у складі терористичної групи. Наприкінці минулого року його засудили на вісім років і звільнили з-під варти.
Ще один одеський підривник Мирослав Мельник, колишній мешканець Донеччини, у 2017 році підірвав у центрі міста автомобіль. За такі дії йому загрожувало до 12 років ув'язнення, утім, у публічному судовому реєстрі інформації щодо вироку немає. Його захисниця підтвердила, що його обміняли.
Микола Рубан — ще один терорист зі списку обміну. У січні 2016 року літній чоловік приніс на блокпост у Станиці Луганській вибухівку, замасковану під банку з медом. Перед тим, як зайти на блокпост, він активував пристрій, вирвавши чеку. Потім запропонував українським військовослужбовцям пригоститися медом, однак ті відмовились. Рубан залишив банку на лавці поруч з армійцями і пішов. Через вибух один військовослужбовець загинув, ще декілька отримали поранення. Підривника затримали під час підготовки нового теракту на КПВВ. У 2016 році чоловіка засудили до 15 років тюрми.
У переліку іноземців на обмін 14 росіян, два білоруси і один громадянин Бразилії. Редакція отримала офіційне підтвердження щодо обміну половини з них.
Одною з найбільш важливих фігур серед тих, кого Україна віддала на обмін, є полковник РФ Валерій Гратов. У 2017 році під час спроби потрапити на територію так званої "ПМР" його затримали українські прикордонники. Серед його особистих речей були фотографії із сепаратистськими мітингами, а також флеш-носії із зображенням Гратова в компанії терористів "Гіві" і "Мотороли", які відзначилися жорстокістю по відношенню до українських військовослужбовців. У російського полковника вилучили також відео з обстрілами українських територій і агітки самоназваних "ДНР" і "ЛНР". Гратова звільнили з-під варти без вироку суду. 27 грудня за клопотанням прокурора йому змінили запобіжний захід на особисте зобов'язання.
За день до звільнення Гратова на волю вийшла інша одіозна громадянка Російської Федерації — Лариса Чубарова, більш відома за прізвиськом "Тереза". Українські правоохоронці встановили, що Чубарова на початку 2014 року була активною учасницею проросійських рухів у Харкові. Пізніше вона приєдналася до терористів на окупованих територіях, де увійшла до терористичного угруповання Ігоря Безлера, який за інформацією з відкритих джерел є підполковником військової розвідки РФ. З ним пов'язують жорстокі катування людей на Донбасі. У 2017 році "Тереза" отримала вирок суду — 11 років ув'язнення. Її особу неодноразово розглядали як кандидатуру на обмін, утім, протягом тривалого часу цього так і не відбувалося.
Громадянин Російської Федерації Олександр Дакар (Крінарі), якого відправили на Донбас під час новорічного обміну, — фігурант гучної історії. Він обвинувачений у замаху на життя Аміни Окуєвої та її чоловіка Адама Осмаєва у 2017 році. Вони брали участь в Антитерористичній операції на сході України. За версією правоохоронців, іноземець напав на подружжя в центрі Києва. Дакар нібито поцілив зі зброї в Осмаєва. У відповідь на це Окуєва зробила кілька пострілів у нападника.
Росіянин Руслан Гаджиєв приїхав в Україну в грудні 2014 року, воював на стороні проросійських бойовиків. У січні 2015 року він брав участь в наступі на сили АТО в районі села Санжарівка Донецької області, вів прицільний вогонь по українським позиціям. Тоді загинуло восьмеро військовослужбовців ЗСУ. У серпні 2019 року його засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Гаджиєв був в переліку серед тих росіян, які писали листа президенту РФ Путіну з проханням обміняти їх на українських полонених. За твердженням адвоката, Гаджиєва мали обміняти ще в вересні 2019 року, але в останній момент нібито виключили зі списку.
Олег Даронін приїхав воювати на Донбас з Ханти-Мансійського округу РФ. У Росії мав судимість через нанесення іншій людині тяжких тілесних ушкоджень. Весною 2015 року вступив до лав одного з батальйонів так званої "ЛНР", був розвідником. За кілька місяців його затримали українські військовослужбовці. У січні 2016 року чоловік отримав вирок — тринадцять років позбавлення волі.
У списку на обмін виявлений також росіянин Владислав Макаров. Ще в 2015 році його засудили до дев'яти років за шпигунство в інтересах спецслужб РФ та незаконне поводження зі зброєю. У грудні минулого року апеляційна інстанція підтвердила рішення. Під час судового процесу Макаров стверджував, що мав в Росії проблеми з ФСБ.
Макаров приїхав в Україну в 2009 році та оселився в Чернігові. Там отримав підробний паспорт та інші документи. Збирав інформацію щодо розробок військової зброї та товарів військового призначення. Його зацікавили напрацювання державного підприємства "Прогрес", які мали гриф "секретно". У березні 2014 року Макаров отримав від співробітника цього підприємства документи, які він вважав кресленнями системи наведення артилерійського снаряду "Квітник-А", і планував їх передати росіянам. Але документи були несправжніми, а самого чоловіка затримали працівники СБУ.
Шаміль Мулієв на прізвисько "Шаман" теж в кінці минулого року поїхав на обмін. У лютому 2015 року чоловік приїхав до окупованого Луганська з Росії. Там він пройшов бойовий вишкіл, після чого вступив до збройного формування «СССР Брянка», отримав військову форму та автомат з набоями. Мулієв приблизно півроку чергував на блокпостах самоназваної "ЛНР" неподалік Станиці-Луганської, доки не був затриманий українськими військовими. На судовому засіданні Мулієв повністю визнав свою провину і розкаявся у злочині. Вирок йому оголосили 21 грудня 2019 року, всього за кілька днів до обміну. Тоді ж йому скасували запобіжний захід, щоб етапувати на місце обміну.
Росіянин Сергій Петров теж значиться в переліку людей на обмін. Три роки тому його затримали співробітники Служби безпеки. У листопаді 2017 року іноземець знайшов оголошення в соцмережі "Вконтакте", де росіянам пропонували вступити до лав бойовиків самоназваної "ДНР". Петров відгукнувся на це оголошення й приїхав з російського Омська до окупованого Донецька. Кілька тижнів він чергував на блокпостах та проходив військові вишколи. Але безпосередньої участі в бойових діях не брав, оскільки "завалив" психологічні тести. У грудні 2017 року Петров спробував виїхати на підконтрольну Україні територію, де його одразу затримала СБУ. Менш ніж за два місяці росіянину оголосили вирок, засудивши його до 4 років в'язниці.
Росіянин Мурат Джимієв на початку минулого року писав лист президенту РФ Путіну із проханням повернути його додому. За даними "Медійної ініціативи за права людини", його затримали через так звану справу "осетинських терористів". Осетинця звинувачували у підготовці теракту під час акцій протесту під Верховною Радою восени 2017 року: нібито обвинувачені на замовлення російських спецслужб повинні були принести у наметове містечко активістів 10 пляшок з отруєною горілкою. Наприкінці року Джимієва включили в списки на обмін і відправили на непідконтрольні Україні території Донбасу.
Громадянин Росії Василь Кусакін приїхав до України з Якутії. У 2017 році його засудили на вісім років за участь в терористичній організації "ДНР". Він також звертався до Путіна з проханням повернути в РФ. Під час нещодавнього обміну його віддали бойовикам. Згідно з матеріалами кримінального провадження, найманець спершу потрапив у село Безіменне на Донеччині, де базувався так званий "9-й механізований полк 1-го армійського корпусу Збройних сил ДНР". Там він навчався. Пізніше Кусакін перейшов в "підрозділ військової розвідки" "Тайфун", в складі якого брав в полон українських офіцерів. Брав участь в боях проти українських військовослужбовців у Широкиному. Він визнав свою провину у суді. За словами його колишнього адвоката, Кусакіна хотіли обміняти ще два роки тому. Утім, цього не відбувалося, оскільки на рахунку Кусакіна є ще один суто кримінальний злочин, який стався поза межами території бойових дій — розбійний напад.
У переліку на обмін значиться ще один російський найманець — Микола Покусаєв. Чоловік брав участь в діяльності терористичної "ДНР" і у 2018 році отримав чотири роки тюрми. Він входив до складу незаконного збройного формування так званого "2-го мотострілецького батальйону 11 полку 1 АК ДНР", а також незаконно зберігав боєприпаси. Іноземець брав участь у бойових діях проти підрозділів ЗСУ в районі населеного пункту Піски Ясинуватського району Донецької області. У 2018 році його затримали співробітники СБУ. На суді Покусаєв визнав свою вину.
Ще один росіянин зі списку обмінюваних Євген Шаталов у грудні 2015 року підписав контракт з так званим "міністерством оборони ДНР". Упродовж двох років він служив черговим у штабі бойовиків. "Здійснював прийом дзвінків із спостережних постів про проведені обстріли позицій бойовиків з боку підрозділів ЗС України, перевіряв достовірність цієї інформації та доповідав її до штабу т.зв. ДНР", — йдеться у судовому вироку. У січні 2017 року Шаталов утік від бойовиків, аби зустрітися у Маріуполі з подругою, з якою він познайомився через соцмережі. Однак, після перетину лінії розмежування його затримали співробітники СБУ і знайшли в рюкзаку посвідчення бойовика самоназваної "ДНР". На судовому засіданні Шаталов зізнався у злочині. Йому призначили чотири роки ув'язнення.
Росіянин Максим Сливко фігурував у справі так званих "оболонських терористів". За версією правоохоронців, він готував теракт у Києві. Іноземця схопили разом із трьома спільниками в 2015 році. Серед зловмисників був ще один громадянин РФ. Під час затримання вони підірвали гранату. Утім, уже за два роки усім підозрюваним змінили запобіжний захід. Після чого спільники Сливка, за його ж словами, подалися до РФ та непідконтрольних Україні територій на Донбасі. За інформацією, яку отримала редакція з власних джерел, перед новим роком Сливка збиралися віддати на обмін.
Віддали на обмін і росіянина Анатолія Бусигіна, який вбив людину в Маріуполі. За це він отримав вирок у 2018 році. У відкритих джерелах редакція не знайшла жодної згадки про його участь в бойових діях на Донбасі.
Україна передала в ОРДЛО білоруса Дмитра Новікова, який обвинювається у веденні бойових дій проти українських військ у складі терористичної організації. Чоловік потрапив у зону бойових дій, незаконно перетнувши кордон. Наприкінці 2019 року, 26 грудня, його відпустили з тюрми без вироку.
Ще один громадянин Білорусі Олег Ткачук, якого, за даними списку, віддали бойовикам на обмін, був учасником масових заворушень в Одесі 2 травня на боці "антимайдану". Згідно з вироком суду, Ткачук кидав каміння в прихильників "Євромайдану" та футбольних фанатів, а також у випадкових перехожих. "В результаті злочинних дій Ткачука та інших осіб, 02.05.2014, приблизно о 15 год. 30 хв., в районі вулиці Грецької та площі Грецької в м. Одесі розпочались групові порушення громадського порядку, масові заворушення, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель та споруд, опором представникам влади із застосуванням зброї та інших предметів, які використовувалися як зброя, що призвели до загибелі людей та до інших тяжких наслідків", — йдеться в судовому документі. Під час судового розгляду Ткачук повністю визнав провину і розкаявся. Тому суд призначив йому умовний термін й випустив на волю. За даними білоруського видання Belsat, влітку 2019 року українські правоохоронці повторно заарештували Ткачука. Той півроку пробув у Одеському СІЗО, доки не був обміняний.
Громадянин Бразилії Рафаєль Лусваргхі, який в вересні 2014 року приїхав в Україну і є одним з найвідоміших бойовиків так званих "ДНР" та "ЛНР", теж поїхав на обмін до фейкових республік. Іноземець входив до складу різних незаконних збройних формувань на території Донбасу, працював інструктором. Під час боїв за Донецький аеропорт отримав поранення. У 2016 році Лусваргхі затримали співробітники СБУ в аеропорті Бориспіль. За кілька місяців він отримав вирок, але суд вищої інстанції згодом його скасував та направив справу на новий розгляд. Згодом журналісти з'ясували, що бойовик перебуває на свободі та вільно пересувається Києвом. А вже в травні 2018 року його затримали представники ультраправої організації С14 та передали Службі безпеки України. За рік бразильця засудили до 13 років позбавлення волі. Подавати апеляцію на це рішення українського суду він не став.