Редакція «Слідства.Інфо» продовжує розслідування про осіб, яких Україна передала на окуповані території в грудні минулого року в межах великого обміну. Офіційний Київ так і не оприлюднив повний список переданих людей, тому журналісти отримали документ із власних джерел та перевірили інформацію про звільнення більшості з них.
У першій частині публікацій розповідалося про осіб, обвинувачених у тероризмі та вчинених ними злочинах на території мирної України, а також про іноземних найманців. Нова частина розслідування присвячена людям, яких обвинувачували або засудили за жорстокі побутові вбивства, розбійні напади та крадіжки. За офіційними даними, Київ передав в ОРДЛО 124 людини, натомість бойовики повернули 76 українців.
У документі, який опинився в розпорядженні редакції, виявлено щонайменше 15 осіб, обвинувачених у побутових кримінальних злочинах. У деяких випадках їхній зв'язок з тероризмом чи сепаратизмом взагалі не простежується, що викликає здивування навіть у їхніх захисників. Серед обміняних — мешканець Маріуполя, який убив сокирою дільничного інспектора, та багато разів судимий чоловік, який зарізав свою племінницю.
Сергій Шилін, мешканець Маріуполя, потрапив до списку обміняних. За версією слідства, у 2015 році він щонайменше 10 разів вдарив сокирою дільничного інспектора міліції. Конфлікт розпочався з того, що Шилін регулярно вимагав гроші у колишньої дружини та погрожував їй. Жінка звернулася до правоохоронців, і дільничний прийшов розпитати чоловіка про обставини сварок. У відповідь Шилін завдав смертельних ударів. Згодом він забрав гроші та цінні речі правоохоронця, а також викрав його автомобіль. На суді Шилін визнав провину у вбивстві, але стверджував, що міліціонер нібито намагався вступити з ним у статеві відносини. Він також визнав, що працював охоронцем штабу так званої «ДНР». Суд першої інстанції засудив його до довічного ув'язнення, однак вищестоящий суд скасував вирок та направив справу на новий розгляд. Судді не встигли ухвалити рішення, і наприкінці грудня Шиліна звільнили з-під варти. Його адвокат Василь Черкас підтвердив, що чоловіка повезли на обмін, і він не повертався до СІЗО.
Максим Мисяк з Харківщини також поїхав у межах обміну на окуповані території. Його обвинувачували у трьох умисних вбивствах. За версією слідства, у серпні 2013 року він застрелив бізнесмена Ярослава Бисагу, а потім у березні 2014-го убив підприємця Євгена Слоневського та його знайомого Олега Литвинова. Крім того, Мисяку інкримінують замах на вбивство колишнього народного депутата Ігоря Котвіцького, близького до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Попри серйозність обвинувачень, 26 грудня суд випустив Мисяка з-під арешту на клопотання прокурора, який пояснив це підготовкою до обміну. Про передачу Мисяка в ОРДЛО писав головний редактор Цензор.Нет.
Денис Шатунов потрапив до списку обміняних. Його засудили за замовлення вбивства одеського євромайданівця Сергія Ходіяка. Під виглядом потенційного кілера на зустріч із Шатуновим відправився співробітник міліції. Під час розмови чоловік передав оперативнику фото жертви та домовився про аванс у дві тисячі доларів. На суді Шатунов визнав замовлення вбивства. За його словами, він переглядав відео з масових протистоянь у центрі Одеси і побачив, що Ходіяк стріляв по «антимайданівцях», зокрема нібито застрелив його товариша. Тому чоловік вирішив помститися. У квітні 2016-го Шатунова засудили до 10 років ув'язнення.
Всеволода Подольського також обміняли. Його обвинувачували у замаху на життя правоохоронців та тяжких тілесних ушкодженнях. Чоловіка затримали у київському метрополітені з пістолетом. Під час спроби роззброєння сталася стрілянина. Кілька років він провів у СІЗО, але потім суд скасував йому запобіжний захід. Адвокат Василь Стороняк підтвердив, що його підзахисний збирався на обмін, але висловив здивування щодо передачі Подольського, оскільки той не мав ніякого стосунку до тероризму чи сепаратизму.
Віктор Нємченко майже 20 років відсидів у в'язницях на Донбасі за різні злочини. У 2019 році його засудили за розбійний напад на харківську родину. Разом зі спільниками він заскочив на подвір'я будинку, чоловіки проломили голову власнику та почали душити його дружину. Потім вони скрутили господарів і кинули на підлогу. Знайшовши малолітню дитину в одній з кімнат, вони вдарили хлопчика і кинули його до льоху. Після цього зловмисники пограбували будинок, знайшовши близько 180 тисяч гривень, ювелірні прикраси та іконостас, які завантажили до автомобіля й утекли. За кілька місяців Нємченка зі спільниками арештували. У лютому 2019-го суд засудив його до 13 років ув'язнення. В офіційних джерелах жодного зв'язку з тероризмом чи сепаратизмом не виявлено.
Михайло Тітов також потрапив до списку обміняних. За версією правоохоронців, на початку 2015 року він разом з двома товаришами пограбував та вбив літнього мешканця Волновахи на Донеччині. Вони вдерлися до будинку пенсіонера, били і знущалися над ним, щоб він віддав гроші та цінні речі, кололи тіло ножем та топили його у ванній. Потім на його ж автомобілі відвезли непритомного чоловіка за межі міста, а коли він прийшов до тями, як стверджують слідчі, йому перерізали горло. Під час обшуків у будинку Тітова знайшли гранату та 30 патронів. Він зізнався, що служив у так званій «ДНР» і привіз все звідти, однак згодом стверджував, що боєприпаси йому підкинули. Тітову висунули звинувачення у вбивстві, пограбуванні та участі в незаконних збройних формуваннях. У 2015 році його засудили до 12 років позбавлення волі. Своєї провини він не визнав. Суд вищої інстанції скасував вирок та направив матеріали на новий розгляд. Справа продовжує слухатися судом першої інстанції без участі Тітова. Його адвокат підтвердив, що підзахисного обміняли.
Олександр Хаверь обвинувачувався в розбої. Його справа слухалася в одному з судів Маріуполя. У 2018 році співробітники слідчого ізолятора повідомляли суду, що він намагався покінчити життя самогубством, через що його етапували на експертизу до Дніпропетровської клінічної психіатричної лікарні. Вирок він так і не отримав. Адвокат Володимир Нетреба сказав, що йому невідомо, чи відбувся обмін, але зазначив, що він планувався: прокурор дзвонив йому з цього приводу та запитував, чи хоче його підзахисний на обмін.
Микола Тоцин засуджений за вбивство жінки, у якої винаймав кімнату й мав заборгованість за оренду. Згідно з вироком, у січні 2015-го він запросив власницю квартири до літньої кухні, щоб полагодити газовий котел. Коли жінка нахилилася до котла, він вистрілив їй у потилицю з рушниці. Потім забрав у убитої півтори тисячи гривень і 100 доларів та втік. Тоцин намагався виїхати до Росії, але був затриманий. На суді він визнав провину та отримав 12 років ув'язнення.
Володимир Конончук має 7 судимостей. Останній вирок отримав у 2018 році за вбивство племінниці, у якої переховувався від правоохоронців. У жовтні 2015 року між родичами виник конфлікт. Він вдарив жінку рукою по обличчю, вона впала, вдарилася головою об кут печі та втратила свідомість. Потім Конончук переніс тіло в яму для сміття та кухонним ножем перерізав їй горло. Своєї провини не визнав. Зі слів свідків, до вбивства Конончук відбував покарання у колонії міста Брянка Луганської області. Коли незаконні збройні формування захопили місто, у травні 2015 року він утік із колонії. Однак у Первомайську його затримали представники терористичних організацій, і деякий час він виконував обов'язки електрика в так званій комендатурі «ЛНР». Потім його перевели на блокпост, звідки він утік та поїхав в гості до племінниці, яку згодом убив.
Андрій Дрозд засуджений у кінці 2016 року до 15 років позбавлення волі за вбивство людини в Харкові. Напідпитку він мав конфлікт з кількома чоловіками в приміщенні торговельної палатки з пивом на привокзальній площі. Після словесної перепалки Дрозд дістав ніж та вдарив ним опонентів. Один з потерпілих почав тікати, однак Дрозд наздогнав його і ще тричі вдарив ножем. Потерпілий помер на одній з вулиць міста. Убитий проходив військову службу в силах АТО та приїхав у Харків у відпустку. За даними слідства, у 2016 році засуджений три місяці був у лавах ЗСУ, але його звільнили через пияцтво. Водночас на сепаратистських сайтах зазначається, що Дрозд був одним із перших, хто у 2014 році вступив до незаконних збройних формувань. Пізніше представники терористичних «ДНР»/«ЛНР» вказували його в своїх списках як «військовополоненого». У людини зі списку бойовиків та у засудженого за вбивство учасника АТО збігаються місце реєстрації та місце відбування покарання.
Геннадія Ольшанського також передали в ОРДЛО. Його обвинувачували в тому, що він зарізав свого сусіда під час п'яної бійки. У лютому 2017-го Ольшанський прийшов на святкування дня народження чоловіка, який по сусідству орендував кімнату. Там вони почали пити алкоголь, але потім між ними зав'язалася словесна перепалка, яка переросла у бійку. Чоловік побіг на кухню, схопив ніж і вдарив сусіда в груди. Від отриманого поранення чоловік загинув. На суді Ольшанський стверджував, що взяв ніж, аби захиститися від нападників. Судового вироку в цій справі ще немає. Останнє рішення було 23 грудня 2019-го, за кілька днів перед обміном. Судді відпустили обвинуваченого під особисте зобов'язання нібито для «медичного лікування». Адвокат Ольшанського підтвердив, що його підзахисний поїхав на обмін.
Сергій Комраз, харківський бізнесмен, чия компанія спеціалізується на обробці даних, також потрапив до списку. З відкритих джерел відомо, що у 2015 році він балотувався в Харківську міську раду від партії «Соціалісти». Улітку 2019 року його засудили до дев'яти років позбавлення волі за зберігання та перевезення наркотиків — шести кілограмів канабісу. Суд встановив, що Комраз намагався вивезти наркотичні речовини з України через автомобільний пункт пропуску «Гоптівка» на кордоні з Російською Федерацією. Жодної згадки про участь засудженого в терористичній діяльності не виявлено. Однак відомо, що людина з таким прізвищем та ім'ям є співвласником патенту «Дослідження або аналіз матеріалів з використанням надвисоких частот», який дозволяє виявляти диверсійно-терористичні засоби, зокрема вибухові речовини.
Едуард Жовтий має п'ять судимостей. Останній вирок отримав у 2018 році за торгівлю наркотиками та незаконне поводження зі зброєю. Зокрема, він зберігав за місцем проживання запал до ручної гранати. Його засудили до семи років позбавлення волі.
Андрій Присяжний, родом з Донецька, неодноразово судимий, також поїхав в ОРДЛО. Відповідно до останнього вироку, чоловік систематично крав телефонні кабелі «Укртелекому» з каналізаційних люків Кривого Рогу, а також залазив до квартир і виносив звідти гроші та ювелірні прикраси. У вересні 2017-го поблизу Криворізького залізничного вокзалу Присяжний знайшов бойову гранату Ф-1 і заховав до кишені. За кілька днів він прогулювався у міському парку «Дружба», де побачив школяра з планшетом «Леново». Присяжний підбіг до хлопчика й намагався вирвати планшет, але його затримали друзі школяра й перехожі. Коли приїхали поліцейські, то знайшли у кишені гранату. У квітні 2018-го чоловіка засудили до п'яти років ув'язнення.
Артур Морозов, родом з Луганщини, має більше семи судимостей. У листопаді 2017-го заліз до приватного будинку на Харківщині й намагався вкрасти телевізор, але його затримали поліцейські. Місцевий суд призначив йому чотири роки випробувального терміну й відпустив на волю. Однак за два місяці Морозова знову спіймали. У лютому 2018 року чоловік украв із дитячого магазину ігровий набір Beyblade та ляльку, які коштували 174 гривні. На цей раз судді відправили його до в'язниці на чотири роки.
Ольга Решетилова, співзасновниця організації «Медійна ініціатива за права людини», яка впродовж тривалого часу моніторить процеси обміну полоненими, у коментарі «Слідству.Інфо» зазначила, що Україна вже не вперше віддає кримінальних злочинців, які не мають стосунку до війни. «Ми будемо добиватися того, щоб людей без вироків оголосити в розшук. Ми з колегами ініціюємо створення робочої групи із внесення змін до законодавства для того, щоб зробити можливим їхнє заочне засудження. А поки ми будемо добиватися того, щоб вони були оголошені в розшук», — сказала правозахисниця.