Міністерство юстиції гучно звітувало про повернення у державну власність восьмиповерхового будинку площею півтори тисячи квадратних метрів, розташованого в центрі Києва неподалік Софійської площі. Це приміщення, яке належало Верховній Раді, було незаконно переписане на приватну особу з окупованого Луганська. Прем'єр-міністр Олексій Гончарук навіть розповідав про цю історію у своєму блозі, зараховуючи її до досягнень п'ятдесяти днів роботи нового уряду. Заступниця міністра юстиції Ольга Оніщук також висвітлювала цей випадок у відеоматеріалі "The Мін'юст". Однак журналістське розслідування виявило набагато складнішу картину.
Поруч із самим Мін'юстом розташовується ще один будинок, який держава втратила за аналогічною схемою, проте досі не повернула його у власність. Обидва приміщення незаконно переписав один реєстратор. Розслідування показало, що до цих незаконних дій може бути причетний працівник Міністерства юстиції, який продовжує там працювати.
Парламентська будівля, яка стала першим випадком, перебувала на балансі Верховної Ради. Восени 2018 року її без відома парламенту переписали на приватну особу. Слідчі встановили, що крадіжка здійснювалася за допомогою підроблених документів. Фіктивний договір купівлі-продажу був датований 2005 роком.
З судових матеріалів випливає, що нові власники планували облаштувати в будівлі бізнес-центр. Наприкінці жовтня 2018 року нотаріусу передали три пакети документів для оформлення будівлі на новостворену фірму, якою володіла та ж особа. За місяць чоловік з непідконтрольних територій отримав право власності на парламентське приміщення. Про його особу відомо лише те, що він прописаний у Луганську. За даними реєстру речових прав, зараз він не володіє жодною нерухомістю.
Коли Верховна Рада виявила втрату, вона звернулася до Міністерства юстиції з проханням скасувати реєстрацію. Мін'юст розглянув питання, і в березні 2019 року скасував реєстраційні дії. Однак запис про скасування внесли до публічного реєстру лише в жовтні 2019 року через те, що на будинок був накладений арешт. Таким чином, процес повернення розпочав попередній склад міністерства, а нове керівництво його завершило.
Другий будинок, розташований поруч із Мін'юстом, утричі більший за парламентський — його площа становить понад шість тисяч квадратних метрів. Це приміщення також незаконно перереєстрували в той же період. Раніше воно належало дружині ексрегіонала Олександра Шепелева, якого звинувачують у розкраданні понад 200 мільйонів гривень з "Родовід банку" та у замовленні декількох убивств правоохоронців.
Суд наклав арешт на майно його родини і заборонив реєстраторам здійснювати будь-які дії щодо цього будинку. Однак незабаром приватний нотаріус скасував арешт, спираючись на підроблену судову ухвалу. Будівлю одразу перереєстрували на сейшельську компанію "Амітел Холдінг Лімітед", яка, за припущенням правоохоронців, належить Шепелеву.
Суд вдруге наклав арешт на нерухомість, але його знову зняли за аналогічною схемою. За версією правоохоронців, до цього був причетний Сергій Мурихін. Людина з таким іменем та прізвищем працює в Міністерстві юстиції. У 2018 році поліція обшукала його помешкання і виявила, що Мурихін користувався мобільним телефоном одного з учасників схеми.
Мурихін обіймає посаду заступника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мін'юсту. У 2017 році його ім'я з'явилося в ЗМІ у зв'язку з тим, що держвиконавець отримав заробітну плату в понад мільйон гривень. Коли журналісти звернулися до міністра юстиції Дениса Малюськи з питанням про можливу причетність його співробітника до незаконного відчуження майна, той відповів, що йому про це не відомо. Заступниця міністра Оніщук відмовилася коментувати інформацію про цю історію.
В обох випадках незаконну реєстрацію проводив один орган — комунальне підприємство "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу", створене в липні 2018 року. Керівником цього комунального підприємства став Шаміль Мутайламов, який, як і Максим Зінов'єв (особа, на яку записали будівлю парламенту), прописаний у Луганську. Улітку 2019 року Мін'юст скасував акредитацію цього реєстратора.
Реєстратор — це посадова особа, яка від імені держави здійснює реєстрацію права власності. З 2016 року повноваження на реєстраційні дії отримали не лише державні органи, але й комунальні підприємства. Зараз в Україні акредитовані понад 200 таких комунальних підприємств, і саме з ними найчастіше пов'язані випадки незаконної зміни прав власності на майно.
У 2019 році Служба безпеки викрила так званих "чорних" реєстраторів, які незаконно заволоділи майном на суму близько півтора мільярда гривень. Відомою є також історія, коли безхатька оформили як реєстратора, і таким чином здійснили понад сотню перереєстрацій майна.
Комунальне підприємство, яке змінювало право власності двох будівель поруч із Мін'юстом, за місцем своєї реєстрації відсутнє, і зв'язатися з ним наразі неможливо.