Олег Траль відбуває покарання у Черкаській колонії №62 більше 13 років. Юнаком потрапив за ґрати, а в тюрмі став пекарем, згодом очолив їдальню. Працюючи на харчоблоці, він неодноразово стикався з продукцією, непридатною для споживання. Траль розповідає, що навмисне розбивав банки з тушонкою, коли виявляв у м'ясі зелену плісень та пір'я. Цілі вантажі борошна доводилося повертати постачальникам — засуджені знаходили в хлібі пісок.
Неякісні продукти на складах цієї установи були звичною справою. За словами в'язня, на харчоблок регулярно привозили зіпсоване м'ясо у картонних ящиках без маркування та дати виготовлення. Усередині коробок знаходився жовтий лід, під ним — курка, яка кілька разів перезаморожувалася. Саме такі поставки траплялися у 2018 році, коли у в'язниці виявили велику партію м'яса, зараженого сальмонелою.
Черкаська колонія виявилася не єдиною установою з такою проблемою. Розслідування показало, що протягом двох останніх років під час перевірок в українських тюрмах інспекція виявила тисячі кілограмів зараженої курятини. Таке м'ясо потрапило щонайменше до шести в'язниць. Невдовзі після інспекцій 2018-2019 років правоохоронці розпочали розслідування. Однак фірма, яка продавала тонни зараженого м'яса, продовжила успішно вигравати тендери на постачання продуктів до колоній та СІЗО. Можливо, її успіх пов'язаний зі зв'язками із колишнім високопосадовцем СБУ.
Протягом трьох останніх років держава витратила на тюремне харчування майже п'ять мільярдів гривень. Розслідування встановило, що майже вся ця сума зосередилася в руках семи компаній, так чи інакше пов'язаних між собою.
Сергій Гажала відбуває покарання у Бучанській колонії на Київщині, де перебуває півтори тисячи в'язнів. Гажала сидить чотири роки за крадіжку. За його словами, майже весь час він стикається з поганим харчуванням. М'ясо, яке повинні давати, замінюють простою підливою, посилаючись на нестачу коштів. Він писав скарги про суп з опаришами, але отримував відповідь: «Ми й так вас годуємо, чим можемо».
Багато в'язнів у їдальні не харчуються тюремною їжею, а їдять те, що їм передають рідні. Тюремну продукцію споживають переважно ті, кому не надсилають передач. Гажала розповідає про випадки, коли до колонії завозили рибу, яку ніхто не їв. Її давали котам, які потім подохли. «Конкретно від цієї риби у людей поздихали коти», — говорить засуджений про тварин, які жили у колонії.
Арештантам видають також консерви з простроченим терміном придатності. В'язні, які працюють на складі, сортують їх: здуті банки відкладають убік, а прострочені, але неушкоджені, намагаються використати. За словами Гажали, їх змішують з нормальними продуктами у великому казані, який називають «п'ятдесяткою», щоб позбутися запасів, за які вже віддали гроші.
У 2018-2019 роках в українських в'язницях на вимогу Генеральної прокуратури відбулася низка перевірок. Розслідування виявило три офіційні розслідування, ініційовані за результатами інспекцій. Вони почалися після того, як у кількох тюрмах інспектори Державної служби з питань безпеки харчових продуктів виявили інфіковану курятину. Бактерію сальмонели знайшли у щонайменше шести колоніях та слідчих ізоляторах Хмельницької, Черкаської та Івано-Франківської областей. В останній виявили також кишкову паличку.
Велика кількість зараженого м'яса потрапила на харчові склади в'язниць Черкащини. Інфіковану партію поставили до Черкаської, Уманської та Старобабанівської колоній, а також до СІЗО.
Олег Траль пропрацював на харчоблоці Черкаської колонії №62 шість років. Він пам'ятає перевірки прокуратури у 2018 році. За його словами, тоді у тюрму нерідко привозили ящики з курятиною без дати виготовлення, а саме м'ясо виглядало зіпсованим. «Дивишся на нього, а воно синього кольору», — розповідає засуджений. Траль згадує, як відкривав ящик і знаходив там жовтий лід, що свідчило про неодноразове розморожування та заморожування м'яса.
Не лише курятина викликала проблеми. Траль пригадує, як у тюрму завозили заморожену гнилу рибу, яка розпадалася в руках. Щоб не отруїтися, її спершу варили, а потім смажили. Коли засуджений показав цю рибу адміністрації, виник скандал. В'язні наздоганяли прокурора з нагляду, показуючи йому, чим їх годують.
Траль також розповів, що впродовж двох останніх років були випадки, коли в колонію привозили борошно з піском. Така ж історія була із сіллю. Пісок виявляли лише після того, як він потрапив до готових страв. За словами засудженого, після його скарг до адміністрації ці партії забирали з тюрми: «Так не видно піску, а на зубах воно хрумтіло».
Компанія, що постачала курятину до цієї та інших тюрем, називається «Фінінтертехнологія». Лише до Черкаської області вона відправила більше 20 тонн зараженого м'яса. За це їм заплатили понад 900 тисяч гривень з бюджету.
Після поставок продукції, у яких потім знайшли інфекцію, ця фірма продовжила успішно вигравати тендери. Протягом останніх кількох років компанія виграла тендерів на понад 192 мільйони гривень бюджетних коштів. Розслідування також виявило, що «Фінінтертехнологія» пов'язана із низкою інших постачальників, які активно отримують державні замовлення.
Для всіх тюрем України продукти закуповують централізовано, а докупівлі на місцях трапляються лише в деяких випадках. З 2017 року цим займається спеціально створений орган — Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби (ДКВС). Відомство закуповує м'ясо, рибу, цукор, крупи, борошно, олію та консерви.
Протягом неповних трьох років свого існування новий орган провів торги із закупівлі харчів на 4,8 мільярда гривень. Майже всі ці гроші поділили між собою сім компаній, прямо чи опосередковано пов'язаних між собою. Одна з цих семи — згадувана раніше «Фінінтертехнологія».
Усі ці фірми заробляють переважно саме на тюремних торгах, тобто оперують бюджетними грошима. Цікаво, що чотири з них фігурують у кримінальному провадженні щодо змови під час постачань продукції до колоній.
Дві з цих компаній — «Фінінтертехнологія» і «Кариота» — можуть бути пов'язані з родиною впливового екссиловика. До цих компаній має стосунок Марина Ставська. Вона — людина не надто відома, а от її чоловік Андрій Кміта — колишній працівник Служби безпеки України. За часів президентства Януковича він очолював департамент, який опікувався питаннями економічної безпеки. Сім'я колишнього високопосадовця має чималі статки: в елітному Козині по сусідству з президентом Порошенком Ставська володіє двома великими будинками. Родині також належить тисячи квадратних метрів нерухомості у середмісті Києва та понад чотири гектари землі в кількох регіонах України.
У соцмережах Ставська товаришує із засновниками інших двох компаній-переможців, тобто своїми ж конкурентами.
Решта фірм-конкурентів, які отримують бюджетні кошти на харчування ув'язнених, теж мають певні спільні риси. Аналітик публічних державних закупівель DoZorro Ярослав Пилипенко зауважив, що переможці завантажували тендерну документацію того ж самого дня і певні дані у ній схожі між собою. Крім того, деякі конкурсанти отримували сертифікати у тих самих установах.
«За сукупністю критеріїв ми можемо говорити, що тут може бути потенційна змова. Факт цього може встановити лише АМКУ та суд», — пояснив експерт.
На зв'язок може вказувати й те, що у своїх тендерних пропозиціях ці компанії нерідко встановлювали майже однакову ціну — із різницею в кілька копійок. Експерт «Ліги антитрасту» Олег Машин, який раніше працював у Антимонопольному комітеті, заявляє, що це може свідчити про узгоджені дії фірм. На його думку, це є підставою для детальнішої перевірки АМКУ на предмет змови цих компаній.
«Це не може пояснюватися випадковим збігом і може свідчити про погодження цими учасниками тендерів своєї поведінки», — пояснив Машин. «Тобто у даному разі наявні ознаки антиконкурентних узгоджених дій, а саме — систематична спільна участь у торгах та особливість формування розрахунку цінової пропозиції».
Розслідування намагалося отримати коментар у компаній-постачальників, які стабільно виграють на тюремних тендерах. Утім, жодна з фірм-переможниць не відреагувала на звернення. Також було написано Марині Ставській, аби з'ясувати її причетність до вказаних компаній. На момент виходу матеріалу відповіді не отримали.
У конкурсі на закупівлю продукції для тюрем намагалися брати участь й інші компанії, але тюремники відхиляли їхні пропозиції — нібито за невідповідність документації. Нещодавно Гендирекція провела тендер із закупівлі м'яса більш ніж на 1,5 мільярда гривень. У ньому перемогли компанії із «сімки переможців». Натомість пропозиції інших фірм, які намагалися потрапити на торги, державний орган відхилив — на їхню думку вони не відповідали умовам тендеру.
Розслідування поспілкувалося із представництвом компанії-конкурентки, яку виключили з тендерних змагань. Директор «Актив компані» Віталій Автенюк розповів, що вони подавалась на конкурс до тюремників двічі, але їх не допускали. Компанія вирішила оскаржити свою дискваліфікацію — і невдовзі у них з'явились проблеми з правоохоронцями.
Представники Генеральної дирекції звернулись проти «Актив компані» до поліції із заявою про злочин — нібито компанія підробила частину документів, які подавала на тендер. Директор компанії припускає, що це — спроба тиску на них, щоб не допустити їх до майбутніх закупівель: «Проходили обшуки — нічого не було пред'явлено. Ці кримінальні справи лише, щоб вибити з колії».
З публічних реєстрів видно, що «Актив компані» протягом кількох років постачає м'ясо до інших державних установ, зокрема, до силових відомств України — СБУ, Міністерства оборони та Нацгвардії.
Нині «Актив компані» оскаржує в суді один з тендерів, за яким Генеральна дирекція підписала угоду з п'ятьма компаніями, які постійно виграють на тендерах.
Наприкінці 2019 року Гендирекція, яка відповідає за закупівлю продуктів до в'язниць, уклала сім великих колективних договорів зі згаданими фірмами на понад три мільярди гривень. Упродовж кількох наступних років ці сім компаній постачатимуть до українських тюрем м'ясо, рибу, борошно, яйця, олію та крупи. Це відбувається попри те, що серед цих постачальників є ті, що годували в'язнів зіпсованими продуктами, а також ті, що перебувають під слідством.
Представники Міністерства юстиції, якому підпорядковується ДКВС та яке має відповідати за процеси закупівлі їжі, не знайшли часу на розмову з журналістами щодо неякісних харчів та «сімки переможців». Заступник міністра Віталій Василик, який курує тюремний напрямок, попри обіцяне інтерв'ю, зрештою не надав навіть письмовий коментар з теми.