Розслідування журналістів «Слідства.Інфо» виявило, що серед 263 народних депутатів, які підтримали законопроєкт № 12414, щонайменше 19 осіб мають підозри від Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Більшість справ цих нардепів досі перебувають на розгляді в судах, однак депутати продовжують виконувати свої функції, здійснювати службові поїздки та декларувати значні матеріальні активи та доходи.
Законопроєкт № 12414 був підписаний президентом Володимиром Зеленським ночами 22 липня, незважаючи на масові протести громадян. Цей документ суттєво обмежив компетенцію НАБУ та САП. За його прийняття проголосували депутати з різних фракцій: «Слуга Народу» — 185 голосів, «Батьківщина» — 15, «За майбутнє» — 10, «Довіра» — 17, «Відновлення України» — 9, «Європейська Солідарність» — 3, «Платформа за життя та мир» — 1, «Голос» — 1. Рішення викликало широкий суспільний резонанс, по всій країні організовувалися акції протесту, учасники яких вимагали збереження незалежності антикорупційних структур. Президент згодом подав до парламенту новий законопроєкт для голосування 31 липня.
Сергій Львочкін, депутат від партії «Платформа за життя та мир» (утворена колишніми членами проросійської партії «Опозиційна платформа — За життя»), отримав у 2024 році понад 18 млн грн від кіпрської компанії «Brove Holdings Limited». За його декларацією, його мати володіє двома іноземними компаніями — на Кіпрі та у Франції. Раніше повідомлялося, що Львочкін оформив опікунство над матір'ю через стан її здоров'я. Депутат також задекларував рушницю, два пістолети, десятки картин, скульптур та ікон, золоті годинники та ювелірні вироби. У 2016 році він задекларував 8 млн грн доходів. Міністерство внутрішніх справ раніше повідомляло, що Львочкін володів акціями ПрАТ «Телеканал Інтер» на суму, яка у понад сім тисяч разів перевищувала його офіційно задекларовані доходи за попередні три роки. САП розпочала розслідування щодо нього ще у 2017 році.
Роберт Горват з партії «Довіра» також голосував за скандальний законопроєкт. У 2024 році його донька Агнеса придбала 11 земельних ділянок в Закарпатській області, дві з них вартістю до 2 тис. грн. У 2023 році НАБУ та САП повідомили Горвату про підозру в заволодінні державними землями. За версією слідства, у період 2016–2019 років нардеп розробив схему захоплення земельних ділянок загальною площею 323 га, які перебували у постійному користуванні державного підприємства. Правоохоронці встановили, що його дії завдали державі збитків на суму понад 126 млн грн. Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді застави розміром 26,8 млн грн.
Володимир Гевко з партії «Слуга Народу» задекларував у 2024 році дохід від підприємницької діяльності своєї дружини у розмірі майже 8 млн грн. Сам депутат зберігає понад 11 млн грн готівкою. НАБУ та САП повідомляли йому про підозру в декларуванні недостовірних відомостей. За його декларацією 2020 року виявлено розбіжності на понад 3,75 млн грн. Однак у 2023 році ВАКС звільнив Гевка від відповідальності через його «дійове каяття».
Сергій Кузьміних від «Слуги Народу» отримав у 2024 році від держави понад 700 тис. грн відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень, 90 тис. грн за проїзд та понад 120 тис. грн за оренду житла. Водночас суд уже три роки розглядає його справу після затримання НАБУ за отримання хабара розміром 500 тис. грн.
Сергій Лобазюк від партії «За майбутнє» у 2025 році задекларував дохід понад 1 млн грн від власної компанії ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ «ВІТАГРО»». Того ж року депутат задекларував витрати на подарунок у розмірі понад 400 тис. грн.
У 2023 році НАБУ заявило, що викрило Лобазюка на спробі підкупу тодішнього віцепрем’єра Олександра Кубракова та колишнього керівника Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафи Найєма. За даними слідства, депутат прагнув отримати підряди загальною вартістю 1 млрд грн, пропонуючи за це «відкат» у розмірі 3–5%. Вищий антикорупційний суд спочатку відправив його до СІЗО, однак пізніше Лобазюк вийшов під заставу у 40 млн грн. У травні 2024 року НАБУ передало справу до суду, де вона й надалі перебуває на розгляді.
Ще один депутат від «Слуги Народу» Андрій Клочко у 2025 році придбав Ford Focus 2019 року випуску за 403 900 грн, хоча його ринкова вартість становить від 600 тис. грн. У декларації за 2024 рік також зазначено, що дружина депутата Неля Клочко сплатила 399 999 грн, а сам Андрій Клочко — 510 тис. грн як заставу відповідно до рішення ВАКС. Журналісти припускають, що ці кошти є частиною загальної застави у 12 млн грн.
У травні 2024 року НАБУ повідомило Клочку про підозру у незаконному збагаченні на 11 млн грн. Слідство пов’язує справу з набуттям трьох земельних ділянок у Київській області, п’яти квартир у Києві, двох нежитлових приміщень, а також автомобілів Tesla і Mercedes-Benz. За інформацією правоохоронців, більшу частину цього майна депутат оформив на близьких родичів, щоб приховати його фактичну наявність.
Окрім уже згаданих депутатів, журналісти встановили ще 13 народних обранців, які голосували за законопроєкт № 12414 і раніше мали підозри від НАБУ або САП.
Щодо депутата від «Платформи за життя та мир» Суто Мамояна НАБУ у 2019 році розпочало розслідування через можливе декларування недостовірних відомостей. Йшлося про те, що вартість придбаних Toyota Land Cruiser 200 і двох квартир площею 124 та 125 квадратних метрів була занижена більш ніж на 8,5 млн грн.
У 2023 році НАБУ оголосило в розшук депутатку від «Слуги Народу» Маргариту Шол через недостовірні дані у декларації. За версією слідства, у декларації за 2020 рік вона не зазначила оренду квартири на Печерську у Києві, вартість якої оцінювалася приблизно у 5 млн грн.
Роком раніше НАБУ оголосило у розшук депутата від «Батьківщини» Михайла Волинця через недостовірні відомості у декларації за 2020 рік на суму майже 1,79 млн грн. У 2023 році ВАКС закрив цю справу через сплив строків давності.
Підозру від НАБУ та САП у 2023 році отримала й депутатка від «Слуги Народу» Ольга Саладуха. За даними слідства, у декларації за 2020 рік вона не вказала недобудований будинок на земельній ділянці поблизу Києва вартістю 1,8 млн грн. Восени 2021 року депутатка мала можливість виправити неточність, однак у поданій уточненій декларації інформація про будинок так і не з’явилася.
У 2022 році НАБУ та САП повідомили про підозру ще одному депутату від «Слуги Народу» — Максиму Пашковському. Слідство вважало, що він не вніс до декларації за 2020 рік дані про житло у Печерському районі Києва, яким користувався на підставі договору оренди. У 2023 році ВАКС визнав депутата невинуватим. У суді Пашковський пояснював, що доручив заповнення декларації братові, після чого сам підписав документ, не перевіривши його.
Сергію Нагорняку від «Слуги Народу» НАБУ у 2023 році повідомило про підозру через незадекларований Lexus 2020 року випуску вартістю майже 1,9 млн грн. Формально автомобіль належав батькові депутата, однак, за даними слідства, від моменту придбання ним користувалися сам Нагорняк і його дружина. У квітні того ж року ВАКС закрив справу через закінчення строків давності.
Ще у 2019 році САП відкрила провадження щодо В’ячеслава Медяника зі «Слуги Народу». Перед цим журналісти оприлюднили його листування під час засідання Верховної Ради, у якому депутат обіцяв співрозмовнику вирішити потрібне питання через заступника генерального прокурора Віктора Трепака.
У 2023 році підозру НАБУ отримала Людмила Марченко, яка на той момент була депутаткою від «Слуги Народу». За даними слідства, вона та її помічниця за $5300 нібито обіцяли допомогти військовозобов’язаному виїхати за кордон. НАБУ і САП оприлюднили відео, на якому, за їхньою інформацією, Марченко намагалася перекинути гроші через паркан свого приватного будинку напередодні обшуків. Після розголосу її виключили зі «Слуги Народу», однак депутатський мандат вона зберегла.
Того ж 2023 року НАБУ і САП повідомили про підозру Дмитру Ісаєнку, який раніше очолював Мінрегіонбуд і був депутатом від «Відновлення України». За версією слідства, у 2020 році він прагнув заволодіти земельною ділянкою, де розташований «Держбудкомбінат», щоб надалі звести там житловий комплекс. ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді застави понад 6 млн грн. Як стверджував Bihus.Info, уникнути люстрації Ісаєнку свого часу допоміг оформлений статус учасника бойових дій в АТО. Згодом цього статусу його позбавили, а з посади заступника міністра звільнили, однак депутатський мандат залишився за ним.
У 2022 році САП і НАБУ повідомили про підозру депутату «Слуги Народу» Юрію Камельчуку через можливе недостовірне декларування. У декларації за 2020 рік він не вказав орендовану квартиру в Печерському районі Києва вартістю понад 3,6 млн грн, а також непогашене кредитне зобов’язання перед банком на суму більш як $48,8 тис.
У серпні 2023 року СБУ та НАБУ заявили про викриття депутата від «Слуги Народу» Анатолія Гунька на отриманні неправомірної вигоди за виділення землі. За даними слідства, він разом із двома спільниками отримав $85 тис. як частину від $221 тис., які вимагали від агропідприємства за можливість обробляти державні землі з розрахунку $130 за гектар. ВАКС визнав Гунька винним, призначив йому сім років ув’язнення, конфіскацію майна та заборону обіймати певні посади. Депутат оскаржує цей вирок.
У 2017 році НАБУ також порушувало справу щодо Сергія Дунаєва, депутата від «Платформи за життя та мир». Його підозрювали в тому, що він не задекларував 155 млн грн статутних капіталів компаній, кінцевим бенефіціаром яких був.
У 2024 році Генеральна прокуратура повідомила про відкриття справи щодо депутата від «Слуги Народу» Павла Халімона за підозрою у незаконному збагаченні. Проте у 2025 році НАБУ закрило кримінальне провадження через відсутність доказів. Після цього Халімона повернули на посаду заступника голови фракції, з якої його раніше звільняли.
Голосування за зміни до законопроєкту № 12414 відбулося 22 липня у другому читанні. Ухвалені норми обмежували повноваження незалежних антикорупційних органів НАБУ та САП, які працюють зі справами про корупцію серед найвищих посадовців.
До цього журналісти «Слідства.Інфо» розмовляли з автором законопроєкту та депутатами, які підтримали зміни, що посилювали залежність антикорупційних органів від Офісу генерального прокурора. Після суспільного резонансу частина парламентарів почала публічно вибачатися за своє голосування.
НАБУ займається розслідуванням великих корупційних злочинів, зокрема справ щодо міністрів, суддів, депутатів, керівників державних підприємств та інших високопосадовців. Детективи бюро збирають докази, проводять обшуки, прослуховування, затримання та інші слідчі дії. Водночас НАБУ не може самостійно затверджувати обвинувачення та передавати справу до суду — ці функції покладені на САП.
Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюють процесуальне керівництво справами НАБУ. Вони оцінюють, чи достатньо зібраних доказів для повідомлення про підозру, затвердження обвинувального акта та направлення матеріалів до суду. САП також представляє сторону обвинувачення у відповідних процесах у Вищому антикорупційному суді.