Слідчі органи припускають, що керівництво столичного метрополітену здійснило незаконні фінансові операції на користь постачальника рухомого складу за часів президентства Віктора Януковича. Нині залишається невизначеним, чи не були ці кошти виведені з рахунків компанії-отримувача.
Протягом десяти років комунальне підприємство "Київський метрополітен" обтяжене боргом, витоки якого сягають часів Януковича. У 2009 році метрополітен придбав сто вагонів у фірмі, пов'язаній з оточенням втікача-президента, але так і не розрахувався за них до сьогодні. На думку правоохоронців, які розслідують справу протягом багатьох років, цей борг був штучно створений. Слідство переконане, що угоди, на які пішли представники метрополітену, мали ознаки злочину. Незважаючи на це, комунальне підприємство продовжило виплачувати мільярдну суму.
У 2018 році столичне метро піднесло вартість проїзду вдвічі. Протягом наступного року метрополітен перевів понад 300 мільйонів гривень на рахунки фірми-постачальника, яку раніше журналісти пов'язували з впливовим союзником президента-втікача. Правоохоронці звернулися до суду з метою арештувати рахунки компанії, щоб запобігти виведенню коштів. Однак видання "Слідство.Інфо" встановило, що на початку поточного року компанія змогла розблокувати свої рахунки. Редакція провела аналіз причин виникнення цього боргу та звернулася до прокуратури для з'ясування долі перерахованих коштів.
У лютому цього року Подільський районний суд Києва скасував арешт з рахунків "Австро-Угорської Лізингової Компанії", на яку метрополітен переказав майже 305 мільйонів гривень роком раніше. До 2018 року компанія функціонувала під назвою "Укррослізинг". Журналісти видання "Наші гроші" встановили її зв'язок з екс-депутатом парламенту від "Партії регіонів" Юрієм Іванющенком, який мав близькі стосунки з Януковичем.
Літом 2009 року "Київський метрополітен" уклав угоду з цією компанією про поставку ста вагонів на умовах лізингу — форми оренди, при якій після повної сплати майно переходить у власність орендаря. За цією схемою метрополітен мав отримати вагони в оренду, а через п'ять років, після погашення повної вартості з відсотками, вони мали стати його власністю. Вартість контракту становила близько півтора мільярда гривень.
Однак державний аудит, проведений невдовзі після укладення угоди, виявив суттєве завищення цін на рухомий склад. За оцінкою аудиторів, метрополітен зазнав збитків понад 770 мільйонів гривень, що дорівнювало 55 відсоткам від загальної суми договору.
Незважаючи на ці висновки, з підприємством пізніше була підписана додаткова угода, яка ще більше погіршила фінансовий стан комунального закладу. Цей документ передбачав, що у разі невчасної сплати повної суми договору метрополітен повинен був сплатити залишок боргу та виплатити компенсацію, розраховану за курсом іноземної валюти. Члени Київської міської ради стверджували, що боргова ставка тоді становила 26 відсотків річно.
Метрополітен не зміг виконати зобов'язання в установлений термін. З 1,4 мільярда гривень вартості вагонів було переведено лише 900 мільйонів. Постачальник звернувся до суду з позовом про стягнення майже двомільярдної заборгованості. Компанія вимагала 700 мільйонів гривень за поставку вагонів та 1,2 мільярда гривень штрафу за прострочення платежу. Штрафна сума практично дорівнювала вартості самих вагонів за контрактом. У 2015 році правоохоронці звернули увагу на угоди метрополітену. Вони виявили у діях посадовців ознаки кримінального правопорушення. Проте через кілька років компанія, якій заборгував метрополітен, була придбана російським бізнесменом, який запропонував комунальному підприємству мирову угоду.
У 2018 році право на стягнення боргу отримав російський підприємець Павло Фукс, який викупив приватну компанію, з якою працював метрополітен. Того ж року сторони досягли мирової угоди, за якою борг зменшився майже на чверть, а метрополітен взяв на себе зобов'язання його погасити. У тому ж році в столиці різко зросла вартість проїзду в метро — з чотирьох до восьми гривень. За розрахунками журналістів "Цензор.НЕТ", понад три гривні з цього підвищення були спрямовані на погашення боргу перед цією компанією.
Протягом року комунальне підприємство розпочало перерахування коштів. За цей період метрополітен переказав компанії 305 мільйонів гривень.
Київська прокуратура, яка проводить розслідування, розглядає цю угоду як сумнівну. "На думку слідства, мирова угода свідчить про намір окремих зацікавлених осіб вивести значні грошові суми з комунального підприємства 'Київський метрополітен'", — пояснила представниця прокуратури Надія Максимець. Тому правоохоронці вирішили накласти арешт на рахунки компанії-боржника, щоб унеможливити виведення цих мільйонів.
У 2019 році Фукс продав компанію, назвавши її "токсичною". Нині компанія належить офшорній структурі, тому справжні власники залишаються невідомими.
Однак після продажу "Австро-Угорської Лізингової Компанії" на початку цього року суд скасував арешт з рахунків, фактично надавши доступ до сотень мільйонів гривень, які метрополітен туди переказав.
Прокуратура повідомила редакції, що вже за кілька днів, 20 лютого, їм вдалося повторно арештувати рахунки: "Оскільки існують сумніви щодо законності цих угод та обставин виникнення боргу, кошти мають залишатися на рахунках, незалежно від їхнього обсягу".
При цьому правоохоронці побоюються, що представники компанії могли вивести 305 мільйонів гривень у період між судовими рішеннями. "Щодо суми на рахунках, ми це з'ясовуємо. Будемо просити суд надати нам тимчасовий доступ до речей і документів, щоб встановити, яка сума наразі перебуває на рахунку", — зазначила Максимець.
За даними слідства, борг "Київського метрополітену" перед цією компанією нині становить 934 мільйони гривень.